Чи можливо відрізнити українську вишивану сорочку від мексиканської або румунської? Спойлер: дуже складно
В Україні щороку в третій четвер травня відзначають День вишиваної сорочки. Переважна більшість українців називає його святом вишиванки, проте цей термін характеризує сучасний вишитий одяг — він має інший крій та фабричну чи машинну вишивку. Натомість вишивана сорочка — це про стародавній автентичний одяг або його репліки. І хоча вишивана сорочка — це беззаперечна частина українського культурного коду, через різні суб’єктивні припущення вишиваним елементам приписують сенси, яких насправді немає. Заборона розповідає про українську традицію вишивки та пояснює, чи дійсно вишиті візерунки мають прихований сакральний зміст.
Що відомо про традицію декорування одягу?
Точної інформації про регіон або час, коли українці почали декорувати одяг вишивкою, немає, пояснює в розмові із Забороною етнографиня, дизайнерка та колекціонерка автентичного українського вбрання Олена Дідик. Відомо, що сорочки у Київській Русі були вишукано оздоблені — ймовірно, це була одна з перших спроб декорації одягу, відомих етнографам. Водночас дослідниця припускає, що декоративна традиція могла існувати довше: так, у Київській Русі сорочки вишивали золотими нитками — ця традиція йде від Візантії. Проте логічно припустити, що такій вишуканій техніці передувала більш примітивна практика вишивання.
Олена Дідик. Фото надане Оленою Дідик
«Декорування одягу та житла є у трипільців, тож припускаємо, що людина, опанувавши один вид ремесла, може використовувати ці навички та експериментувати з одягом. Вся інформація про те, коли та яким роком датується вишивана сорочка — лише чиїсь авторські припущення», — пояснює Дідик.
Чому вишитим елементам чи візерункам сьогодні надають сакрального сенсу, та чи дійсно там щось «закодовано»?
Часто можна натрапити на твердження, що певний знак, елемент або візерунок на сорочці — рослина, ромб, зірка, сонце, пташка, — може містити «закодовані» послання: групу крові, біографічні дані людини чи її ім’я. Для створення іменних візерунків навіть є сайти та додатки-конструктори.
Однак етнографиня зауважує, що такі значення вишиваних елементів жодного разу не були зафіксовані.
«Людям легше вірити у якусь яскраву міфічну картинку, те, що більш співзвучне для них. Тому відбувається підміна понять, — пояснює Олена Дідик. — Наприклад, люди вірять у те, що українські козаки XVII століття носили яскраві червоні шаровари, і що це вершина автентичності. Та це не зовсім так: червоні штани існували, але не такі, як люди уявляють. А знань та бажання заглибитися у тему у них, на жаль, немає, тому виникає стільки хибних уявлень».
Деякі дослідники, які вивчають історію вишиваної сорочки, нерідко вдаються до створення своїх теорій щодо візерунків на сорочках. Наприклад, що елементи вишивки — це обереги, або що всі вони пов’язані із сонцем, зірками, землею чи водою. Проте Дідик вважає, що такі припущення — лише авторське бачення. Ймовірно, у прадавні часи значення у вишиваних елементів дійсно були, але на сьогодні вони втрачені, про них нічого не відомо.
«Ми з колегами орієнтуємося лише на наявні наукові дослідження — там ніде не вказано, що існував конкретний символ чогось, і що сорочку треба було вишити саме такими символами, а не інакшими, — говорить етнографиня. — Під час одного з моїх досліджень літня жінка показувала мені сорочки своїх родичів — прабабусь, бабусь, мами, — і одна сорочка була вишита сварґами. Я спитала в неї, що це таке і як воно називається, а вона каже: “Це рогачики. Я вишила, бо вони мені просто сподобались”. Тобто довести, що за символом стоїть сакральний сенс, ми не можемо. Це просто суб’єктивне рішення кожної людини».
В Україні сьогодні побутує близько 30 технік вишивки, на яких базується близько 250 різних швів. Оздоблюючи свої речі, українці орієнтувалися не тільки на певні візерунки, а й на тогочасну моду. Раніше вишита сорочка могла бути умовним паспортом, за яким визначали, з якого села людина, а у великих селах — навіть з якого кутка.
Сорочка з Київщини. Фото надане Оленою Дідик Сорочка з Полтавщини. Фото надане Оленою Дідик
Українська сорочка — унікальна? Чи можливо це визначити?
Лише частково. Оскільки доволі складно сказати, звідки саме пішло декорування, можна вирізняти лише спільні орнаменти, візерунки чи вишивані елементи. Наприклад, румунські сорочки подібні до деяких буковинських та подільських, але тільки дослідники можуть відрізнити, де чия.
Один зі способів — аналіз зшивання частин сорочки: румунські мають відмінний від українського крій. Водночас доволі поширений елемент вишиваної сорочки в Україні — восьмикутна квітка або, як її називають, зірка, — притаманний, зокрема, автентичному одягу Іспанії чи Мексики.
«На одному фестивалі на Майорці ми з іншими дослідниками зустріли жінку з цим елементом на вишиваній сорочці. На наш погляд, вона була цілком традиційна, і стиль вишивки був притаманний Полтавщині певного часу, але жінка пояснила, що ця річ була з Ібіци, з сусіднього острова», — зауважує експертка.
Хоча за кроєм, розташуванням вишивки та кольором можна умовно визначити, де українська вишивка, а де ні, без спеціальних знань це зробити доволі важко. Щобільше, дуже важливий комплект одягу, адже вишивану сорочку не можна виривати з контексту. Коли сорочка поєднується із традиційним вбранням свого часу та регіону, тоді вже можна визначати приналежність цієї сорочки до України та певного регіону.
«Звісно, іноді дуже хочеться сказати, що ми єдині у світі й унікальні, однак не забуваймо, що в кожній країні був свій розвиток, своя потужна традиція і надбання. Спільного в оздобленні та декоруванні у нас дуже багато зі світовими традиціями, і тому цим треба надихатися і досліджувати, а не бездумно копіювати», — резюмує експертка.
