Рукотворне цунамі рік по тому: чи варто відбудовувати Каховську ГЕС та як відновлюється екосистема після потопу

Каховська гідроелектростанція та місто Нова Каховка на Херсонщині були окуповані військами РФ наприкінці лютого 2022 року. Через 1,5 року ворог підірвав ГЕС та дамбу, і тисячі тонн води уразили південну частину України нижче за течією Дніпра.

В зоні стрімкого затоплення опинилися понад 80 населених пунктів, у тому числі Херсон. Найбільше постраждало лівобережжя області, що перебуває під російською окупацією.

Минув рік після теракту, а екологи й енергетики досі оцінюють наслідки та збитки знищення гідрообʼєкта. Редакторка Заборони Ірина Олійник поспілкувалася з фахівцями з різних галузей про те, як відновлюються території після підриву Каховської ГЕС, та зібрала прогнози стосовно перспектив відновлення водосховища.

Підрив Каховської ГЕС: наслідки

Теракт стався 6 червня 2023 року, близько 2:30. Внаслідок підриву дамби Каховської ГЕС відбулося неконтрольоване скидання води, через що було втрачено 72,5% від загального об’єму Каховського водосховища. Проривна хвиля затопила 600 кв. км територій — найбільше постраждали Херсонщина, Миколаївщина та Запоріжжя.

Розслідування щодо окупованих територій

Досі невідомо, скільки людей і тварин стали жертвами катастрофи на окупованих РФ територіях, адже країна-агресор традиційно замовчує масштаби своїх злочинів. Розслідувачі Associated Press стверджують, що на лівобережжі Херсонщини загинули сотні людей, десятки вважалися зниклими безвісти. Попри стрімке затоплення низинного лівого берега Дніпра, окупанти та колаборанти навмисно не евакуювали жителів міст і сіл. Також росіяни продовжували обстрілювати Херсон і прилеглі території для зриву рятувальних операцій. 

Україна відкрила кримінальну справу за статтями «порушення законів та звичаїв війни» й «екоцид». У червні 2023 року президент Володимир Зеленський заявив, що Міжнародний кримінальний суд розпочав розслідування, проте Заборона не знайшла підтверджень цього на офіційному сайті МКС.

Це можна пояснити тим, що повноваження Міжнародного кримінального суду у розслідуванні екологічних злочинів досить обмежені. Проте, поки на основі Римського статуту розробляється нова політика щодо екоциду, договір дозволяє переслідування за такі воєнні злочини, як навмисний напад на цивільні об’єкти.

Катастрофа для природи та людей

За словами еколога та експерта Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Олега Листопада, в перші дні після підриву дамби ситуація нижче за течією Дніпра була катастрофічною. Більш негативних екологічних та техногенних наслідків вдалося уникнути завдяки роботі відповідних служб. Були розіслані попередження, щоби люди не користувалися водою з відкритих джерел через сильне забруднення. Рятувальники врятували тисячі життів: евакуювали місцевих мешканців разом з домашніми та свійськими тваринами.

Дамба в Новій Каховці: масштаби екоциду 

Згідно зі звітом ООН та України, збитки від теракту склали $14 млрд, а розмір шкоди, завданої природним ресурсам України, становить $6,4 мільярда. При підрахунках фахівці брали до уваги лише наслідки затоплення природоохоронних територій та лісових угідь.

В результаті підриву Каховської ГЕС відбувся витік 150 тонн машинного мастила, яке разом з великою кількістю прісної води потрапило у Північне Причорномор’я, наголошує Олег Листопад.

«Через потрапляння величезної кількості прісної води в Чорне море значно знизилася солоність морської води, що негативно вплинуло на екологію Чорноморського басейну. В море також потрапила різна органіка, сміття та машинне мастило. Втім, довкілля змогло нівелювати ці наслідки. Цьому сприяли погодні умови, спрацювали природні течії, тож море змогло, так би мовити, переварити цю величезну кількість нехарактерних речовин. Всі ці рештки осіли на дні Чорного моря. Важливо розуміти, що це злочин росіян не тільки проти України або проти природи Півдня. Це злочин проти довкілля всієї планети», — наголошує еколог. 

В результаті руйнування дамби були повністю або частково затоплені Чорноморський біосферний заповідник, внесений до Всесвітньої мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО, та Національний природний парк «Нижньодніпровський». За словами екологів, з якими спілкувалася Заборона, це дуже негативно вплинуло на біорізноманіття тваринного та рослинного світу. 

«Цілі популяції птахів з їхніми кладками загинули — вони саме гніздилися в цей час. Це все було знесено рукотворним цунамі, яке влаштували росіяни, — стверджує Листопад. — Птахи повернулися на гнізда в дельті Дніпра, але відновити свою кількість, за прогнозами українських природоохоронних груп, зможуть тільки через сім років. А хижі птахи — через десять. Згідно з дослідженнями, було втрачено стадо дніпровських осетрів: в момент підриву риба була під греблею, шукаючи місце для нересту».

Дефіцит води на півдні України: які є рішення 

У перші місця після техногенної катастрофи населення у містах та селах півдня зіткнулося з браком води для власних потреб та сільськогосподарської діяльності.

Для розв’язання проблеми у липні 2023 року стартувало будівництво водогону, який має забезпечити питною водою щонайменше 1 млн людей з Кривого Рогу, Мар’янського, Марганця, Нікополя, Покрови, Томаківки. Водозабір здійснюватимуть з Інгульця та Дніпра.

Через зникнення Каховського водосховища без води залишилось 94% зрошувальних систем на Херсонщині, 74% — на Запоріжжі та 30% — на Дніпропетровщині. Це значно вплинуло на сільськогосподарську діяльність у цих регіонах. Утім, екологи кажуть, що такі системи зрошення уже доволі застарілі, тому фермери на півдні мають використовувати більш сучасні технології для зрошення полів і переглянути вирощувані культури з урахуванням нових природних факторів.

«На момент катастрофи зрошувальні системи на лівому березі Дніпра вже не функціонували, — наголошує Олег Листопад. — Там є щонайменше три великі системи магістральних каналів, які в окупації нормальним чином не обслуговувалися. Ще до початку великої війни їхній стан був далеко не найкращим. Можна припустити, що після звільнення лівобережжя потрібно буде вкласти чималі інвестиції та проводити капітальний ремонт цих каналів, аби продовжувати експлуатувати їх для землеробства. Але на сьогодні є технології, які дозволяють зменшити водоспоживання: крапельне зрошення та субстрати, які наносяться на сільськогосподарські угіддя та на 40% зменшують потребу у волозі».

Збитки: енергетика та інфраструктура

За підрахунками Київської школи економіки спільно з Офісом президента, катастрофа завдала $624 млн збитків енергетиці Україні. Одна тільки ДК «Укргідроенерго» після втрати Каховської ГЕС щорічно в мінусі на $100 мільйонів.

Найбільше від повені постраждав житловий фонд Херсонської та Миколаївської областей. Відновлення коштуватиме щонайменше $950 млн, основна частина буде потрібна для відбудови населених пунктів на лівому березі Дніпра, що наразі перебувають в тимчасовій окупації. Поки що на відбудову постраждалого житла виділено понад 980 млн грн (у 2023 році). 

Екосистема Великого Лугу

Попри побоювання, що колишнє водосховище може перетворитися на посушливу пустельну ділянку, екологи зазначають, що через рік після теракту значна його площа покрилася молодим лісом. А на деяких територіях утворюються дніпровські плавні, стверджує в коментарі Забороні фахівець зі збереження екосистем Центру екологічних ініціатив «Екодія» Богдан Кученко.

Чи треба відновлювати Каховську ГЕС

Через півтора місяця після трагедії, 18 липня 2023 року, уряд затвердив постанову про експериментальний проєкт початку відбудови Каховської ГЕС. Бюджет нової ГЕС аналогічної потужності складає близько $1–1,2 млрд, і на це, за прогнозами «Укргідроенерго», може піти близько семи років. Причому тільки після перемоги у війні.

Економічна та енергетична доцільність

Володимир Омелян пояснює, що потужність Каховської ГЕС сягала 400 МВт, тож її частка у виробництві енергії була дуже незначною — лише 1%. На його думку, недоцільно відновлювати обʼєкт та водосховище після звільнення територій з-під російської окупації, оскільки це не обґрунтовано з енергетичного та економічного погляду. До того ж відновленню гідроспоруди має передувати обстеження та розмінування великих площ, тому цей процес буде дуже тривалим. Омелян стверджує, що якщо влада розпочне будівництво ГЕС, то цей проєкт з великою ймовірністю перетвориться на довгобуд через брак фінансування. 

«Будь-які розмови про відновлення гідроспоруди в попередньому вигляді треба просто припинити. Нам треба розрахувати енергетично-економічну модель функціонування господарства на цих площинах. І я вважаю, що якщо є якась критична потреба у функціонуванні ГЕС, тоді це може бути міні-ГЕС для підприємств та фермерів, але точно не потрібно знову перегороджувати річище Дніпра так, як це було раніше. Якщо ми говоримо про розвиток річкового судноплавства по Дніпру, знову ж таки, можна будувати обхідні суднові канали, наслідуючи приклад Нідерландів чи Німеччини», — стверджує Володимир Омелян. 

Експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук вважає, що відновлювати Каховську ГЕС потрібно лише у разі збільшення її потужності до 1–1,5 ГВт, тобто в чотири рази. Це, на його думку, дозволить у майбутньому компенсувати втрачені потужності інших електростанцій, що вибули з енергосистеми через російські атаки. 

Екологічна складова

Відновлення гідроспоруди та повторне затоплення водосховища може завдати непоправної шкоди довкіллю, адже на осушеній території вже почала розвиватися власна екосистема з плавнями, вербовим і тополевим лісом, кажуть екологи. Олег Листопад впевнений, що перш ніж приймати подібні рішення, уряд має провести ґрунтовні консультації з фахівцями в усіх галузях та розглянути всі пропозиції.

«Є дві групи фахівців, які пропонують два різних варіанти. Перший — це нульовий, тобто не відбудовувати греблю взагалі. Один з важливих аргументів на його підтримку — можливість побудувати міст, що сполучатиме правий та лівий берег України. Раніше це було неможливо через велику площу водосховища та значні витрати на будівництво. В перспективі це дасть можливість налагодити хорошу логістику між двома берегами, — каже еколог. — Друга група фахівців вважає, що Україна не може обійтися без водосховища, тому що території та населення цього потребують. Тому альтернативний варіант — використати верхню частину водосховища, тобто приблизно третину площі колишньої водойми на лівому березі Дніпра. Тоді територія Великого Лугу частково відновиться».