COVID-фонд мав врятувати Україну від пандемії. Але гроші освоїли агентство доріг, МВС та інші відомства — розповідаємо, чому так сталося
У квітні 2020 року в Україні створили Фонд боротьби з коронавірусом розміром майже в 65 мільярдів гривень. Такий крок чиновники пояснювали необхідністю додаткового фінансування медичної та соціальної сфер країни для подолання наслідків пандемії. Такий крок мав би позитивно вплинути на стан медичної галузі країни. Однак пройшов майже рік, а серйозних зрушень ми так і не побачили. Мало того: кількість хворих продовжує зростати, а брак ясності з вакцинацією дає ще більші приводи тривожитись за шанси подолати пандемію в нашій країні. Керівник відділу розслідувань Заборони Олександр Гуменюк відповідає, куди пішли кошти з COVID-фонду, та чому він не став панацеєю в боротьбі з пандемією.
Кошти Фонду
Згідно з відповіддю Міністерства фінансів України на запит Заборони, у 2020 році загальний обсяг Фонду боротьби з COVID-19, становив 80,9 млрд грн. Тобто з моменту створення об’єм Фонду збільшився на понад 15 мільярдів гривень. Однак витратити всі виділені кошти чиновники не встигли. Станом на кінець 2020 року з розподілених 78 мільярдів гривень витратили 66,5 мільярда гривень. Тобто майже 15 мільярдів гривень так і залишились на рахунку Фонду. Цей факт може означати дві речі: або українським чиновникам вдалося покращити медичну галузь та подолати пандемію, або влада банально не знала, на що витрачати кошти та проявила максимальну неефективність у боротьбі з пандемією. Аналіз витрат свідчить на користь другого варіанту.
На що (не) витратили
Однак основна проблема Фонду полягає навіть не в тому, що його не змогли витратити, а в тому, на що саме пішли кошти. Міністерство охорони здоров’я отримало з Фонду лише приблизно 20 мільярдів — усього одну чверть від усіх коштів. Та й навіть ті не змогло повністю витратити: приблизно півтора мільярда гривень так і не знайшли свого призначення.
«Показовим кейсом ефективності використання коштів МОЗ була закупівля апаратів штучної вентиляції легенів, коли гроші на це виділили ще у квітні, проте на кінець року цілих 16 млн гривень із виділених 100 млн на апарати ШВЛ залишились невикористаними, — каже Забороні голова експертної організації StateWatch Гліб Канєвський. Ця організація моніторила витрачання коштів Фонду з моменту його створення. — Не в останню чергу через численні спроби Міністерства перебрати на себе функцію проведення тендерів від власного державного підприємства «Медичні закупівлі». [Міністерство охорони здоров’я зобов’язане проводити закупівлі виключно через ДП «Медичні закупівлі», однак із приходом нових міністрів охорони здоров’я — Іллі Ємеця, а потім Максима Степанова — очільники не раз намагалися забрати функцію закупівель під власний контроль].
Загалом окрім Міністерства охорони здоров’я кошти з «ковідного фонду» отримали 12 державних розпорядників. Найбільше коштів із Фонду надійшло до Державного агентства автомобільних доріг. На ремонт та будівництво доріг було виділено 26 мільярдів гривень — майже всі вони були використані.
«Гроші на дороги були витрачені в рамках програми президента «Велике будівництво». Це по суті піар-акція Зеленського, що потребувала додаткових вливань коштів, які і взяли з Фонду боротьби з COVID-19. Дороги нам, звісно, потрібні, проте не ціною коштів Фонду, який був спрямований безпосередньо на боротьбу з пандемією», — пояснює Гліб Канєвський.
Промовистим було і пояснення чиновників щодо отримання «ковідних коштів»: вони зазначили, що покращення якості доріг дозволить автомобілям з медичним персоналом швидше добиратися до хворих та лікарень. А це своєю чергою покращить ситуацію з COVID-19 в Україні.
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства використало 8,8 млрд грн з 10,7 млрд грн. Кошти в основному пішли на допомогу безробітним та компенсації підприємцям. Свою частину отримало й Міністерство соціальної політики, однак використати її як слід так і не змогло. З майже 12 млрд виділених коштів у Міністерстві витратили лише 6,8 мільярда гривень. Кошти пішли на забезпечення страховими виплатами з тимчасової непрацездатності, здійснення виплат членам сімей медиків, померлих внаслідок захворювання на COVID-19, та інше.
Тобто проблема з освоєнням виділених коштів була властива не лише Міністерству охорони здоров’я. На думку Гліба Канєвського, так сталося, зокрема, через те, що Фонд боротьби з COVID-19 став інструментом ручного перерозподілу коштів між різними відомствами, причому часто на цілі, взагалі не пов’язані з COVID-19.
«До всього, для розпорядників коштів із Фонду не було визначено жодних індикаторів ефективності витрат. Розподіл коштів відбувався в хаотичному режимі. Деякі розпорядники не змогли витратити виділені їм кошти, що свідчить про неефективне використання державного бюджету».
Не було проблем з освоєнням коштів із «ковідного фонду» лише у Міністерства внутрішніх справ. Його очільник Арсен Аваков вкотре продемонстрував свою «ефективність» та зміг витягнути з Фонду для потреб свого відомства майже 5 мільярдів гривень. Цікаво те, що всі ці кошти були успішно освоєні та витрачені на доплату працівникам поліції, службовцям Національної гвардії та прикордонникам.
Що далі?
Фонд боротьби з коронавірусом був закладений у бюджет 2020 року. У нинішньому році подібний Фонд не передбачений. Очевидно, що кошти, які мали б вивести українську медицину на кращий рівень, були використані не за призначенням.
«Відповідальний за нинішній стан справ в цілому прем’єр Денис Шмигаль, за керівництва якого такий Фонд і з’явився, — каже Гліб Канєвський. — Щодо відповідальності — вкрай низька ймовірність. Ще минулого року з’явилися перші офіційні повідомлення про те, що Держаудитслужба перевірить, чи були порушення під час витрат із Фонду для того, щоб уряд України міг відзвітувати в МВФ про власну ефективність. Але в тому й полягає фокус, що порушень скоріше за все й немає. Кошти на дороги витрачали законно. На доплати поліціянтам — також. Просто на боротьбу з COVID-19 це не вплинуло».
