Дайджест прогнозами провідних експертів: 10 утрачених років для економіки, новий погляд на боротьбу з пандемією, перспективи контрнаступу ЗСУ та прекрасний новий світ чат-ботів

Раз на місяць спеціально для Заборони журналіст та редактор телеграм-каналу Fintech Wave Андрій Сорокін аналізує матеріали провідних медіа та аналітичних центрів, щоб з’ясувати, що чекає на світ найближчим часом. Цього разу: чому економісти погіршують прогнози, як боротимуться з пандеміями в майбутньому, які шанси в українського контрнаступу та як регулюватимуть штучний інтелект.

Світова економіка: втрачені роки

Міжнародні фінансові організації та деякі західні видання ще нещодавно запевняли, що з економікою все не так погано. Тепер вони знову налаштовані не надто оптимістично.

Ось прогнози й заяви від представників Міжнародного валютного фонду (МВФ).

Світовий банк попереджає про «втрачене десятиліття» світової економіки. Організація побоюється, що зростання глобальної економіки може сповільнитися до мінімуму за останні 30 років — 2,2% на рік аж до 2030 року. Цей прогноз може бути ще похмурішим у разі глобальної фінансової кризи з рецесією. За такого сценарію світ ще гірше справлятиметься з глобальними викликами: зміною клімату, бідністю та нерівномірним розподілом доходів.

ЮНКТАД прогнозує роки економічних труднощів. Конференція ООН з торгівлі й розвитку зазначає, що середньорічні показники зростання світової економіки нижчі, ніж до пандемії та навіть світової економічної кризи. За її оцінками, у 2023 році зростання світової економіки становитиме 2,3%. 

Через високу інфляцію і підвищення відсоткових ставок найближчими роками країни, що розвиваються, недоотримають більш ніж $800 мільярдів доходу. У результаті вони сплачуватимуть кредиторам більше, ніж отримали у вигляді кредитів. Соціальні витрати скорочуватимуться, нерівність збільшиться.

Інфляція може стати ще вищою, нагадує президент Банку міжнародних розрахунків (BIS) Агустін Карстенс. На його погляд, це можливо, якщо уряди й центробанки не перестануть гнатися за швидкими рішеннями для економічного зростання. Зокрема, використовувати монетарні та фіскальні стимули. Як альтернативу він запропонував структурні реформи.

Темпи глобального економічного зростання у 2023–2024 роках залишаться нижчими за рівні довгострокового тренду, вважає ОЕСР. Причини — посилення грошово-кредитної політики найбільших центробанків світу та невизначеність розвитку війни в Україні. 

Проте загалом прогнози трохи позитивніші, ніж в інших. ОЕСР зазначає, що 2023 року в більшості країн G20 рівень зростання цін має скоротитися з 8,1% до 5,9%, а наступного — до 4,5%. Крім того, цьогоріч організація очікує зростання світової економіки на 2,6%. Цей показник вищий, ніж у прогнозі від листопада 2022 року (2,2%). Також в ОЕСР розраховують, що відмова Китаю від політики нульової толерантності до COVID-19 та очікуване зниження цін на сировинні товари сприятливо позначаться на світовому ВВП.

Найчастіше міжнародні організації пишуть про необхідність співробітництва на глобальному рівні — це важливий компонент виходу з кризи. Але на практиці все не так райдужно. Наприклад, підсумкове комюніке весняної сесії МВФ та Світового банку так і не вдалося погодити. Деякі країни мають «інші думки» щодо російського вторгнення в Україну, яке тягне економіку вниз. А на початку сесії глава МВФ Крісталіна Георгієва взагалі нагадала присутнім, як важливо уникнути нової холодної війни.

Боротьба з пандеміями: так більше не буде (але це не точно)

Світова економіка намагається прийти до норми не лише на тлі російського вторгнення. Кризові явища — значною мірою відлуння пандемії коронавірусу.

Немає доказів, що маски захищають від COVID-19. Про це йдеться у звіті Агентства безпеки охорони здоров’я Великобританії (UKHSA). Його автори проаналізували 4371 наукове дослідження, присвячене коронавірусу, але жодне з них не вивчало ефективності масок, респіраторів N95 та їхніх аналогів. 

Це перегукується із січневим оглядом міжнародної НКО «Кокран», яка вивчає ефективність методів лікування за допомогою доказової медицини. У ньому наголошують, що носіння масок, «імовірно, має мале або ніякого значення». Самі дослідники наполягають не так на неефективності, як на «невизначеності» щодо використання масок.

Влада могла обманювати й спеціально залякувати населення під час локдаунів. Принаймні у Великій Британії. Такий висновок напрошується після витоку листування ексміністра охорони здоров’я Метта Генкока з колегами. Понад 100 тисяч повідомлень із WhatsApp опинилися в розпорядженні газети Telegraph.

З них можна дізнатися, як радник міністра запропонував просто оголосити про новий штам (це було зроблено), замість того щоб попереджати про необхідність мінімізації соціальних контактів. «Ми всіх залякаємо до смерті новим штамом», — відповів Генкок. Сам міністр встиг натякнути, що його слова вирвали з контексту. Цікаво й те, що окремі чиновники чудово усвідомлювали можливі наслідки локдаунів для економіки та психічного здоров’я населення. 

Аналіз листування показує, що відповідальні особи нерідко ухвалювали рішення задля видимості дій, а не відповідно до медичних міркувань. Докладніше про все це можна прочитати на сайті Telegraph у розділі Lockdown Files.

Окремі країни не рекомендують загальну вакцинацію від COVID-19. Наприклад, у Франції профільні відомства вважають, що щеплення необхідне лише тим, хто належить до групи ризику. У Швейцарії цієї весни та влітку не рекомендують вакцинуватися в принципі. В Україні ж досі радять бустерні дози й навіть прищеплювати дітей.

Закриття шкіл під час пандемії та неефективне дистанційне навчання — серйозний удар для тих, кому ще немає 25. Це впливає на людський капітал молоді, пишуть експерти Світового банку. Вони не критикують перехід на онлайн-навчання, проте дохідливо роз’яснюють, що це не в найкращий спосіб позначиться на студентах країн, які розвиваються. Насамперед з погляду міжпоколінської мобільності, тобто можливості людини мати вищий соціальний статус, ніж її батьки.

Боротися з пандемією необхідно з урахуванням економічного стану конкретної держави. Про це йдеться в статті руандських учених Квадво Аґ’япон-Нтра та Патріка Е. Макшаррі, опублікованій у британському науковому журналі Scientific Reports. 

На їхню думку, закриття робочих місць, скасування масових заходів та локдауни доцільні в країнах з великою цифровою економікою. Державам, які не можуть похвалитися цими досягненнями, варто підходити до питання інакше. Автори не рекомендують таким країнам закривати школи — хіба що в крайньому разі. Крім того, їхній аналіз показав, що обмеження на міжнародні поїздки мають сенс лише в перші дні пандемії.

Проте матеріали з критикою заходів щодо боротьби з пандемією виходили й набагато раніше. Наприклад, у 2020 році провідний медичний журнал Lancet публікував дослідження про те, що закриття кордонів, локдауни та високий рівень тестування на COVID-19 не пов’язані зі статистично значним скороченням кількості критичних випадків або загальною смертністю. Але вони так і не знайшли розуміння в урядів та наляканого населення.

Контрнаступ: головний шанс України

Витік документів Пентагона міг спантеличити: у них ідеться, що Україна може розраховувати лише на часткову деокупацію територій. Але ніхто не гарантує, що це не спланована інформаційна операція напередодні контрнаступу ЗСУ. Ось що про нього пише західна преса.

Весняний контрнаступ — єдиний шанс України. Такий висновок напрошується після прочитання статті The New York Times. Її автори зазначають, що без «вирішальної перемоги» західна підтримка може послабитись, а українське керівництво примушуватимуть до переговорів. При цьому видання наводить слова помічника міністра оборони США у справах міжнародної безпеки Селести Валландер про те, що Путін не готовий до компромісів. 

Також ідеться про те, що серйозні успіхи «не гарантовані й навіть не обов’язково ймовірні». Багато в чому вони залежатимуть від української та натовської розвідок і того, як швидко ЗСУ зможуть розмінувати території. Але якщо вони хоча б невеликою мірою застосують нову тактику (якої їх навчила американська армія), то зможуть перемогти росіян.

Україна має діяти непередбачувано, щоб досягти успіхів. Видання Time зазначає, що країна вже показала, що може використати інформацію, якою ділиться зі світом, у своїх інтересах. Наприклад, минулого року ЗСУ провели два паралельні контрнаступи на півдні й півночі. До цього Володимир Зеленський обіцяв повернути контроль над Херсоном, що змусило окупантів передислокувати війська на південь. «Україна змусила росіян вибирати з безлічі неправильних рішень», — коментує аналітик Інституту вивчення війни Джордж Баррос.

Найімовірніший результат — кривавий пат, а не повна перемога України. Про це пишуть американські міжнародники Річард Хаас і Чарльз Купчан у статті для Foreign Affairs. Це пов’язано з тим, що «чисельна перевага російських збройних сил, напевно, дає їм можливість протистояти вищим оперативним навичкам та моральному духу України, а також її доступу до підтримки Заходу». 

У зв’язку з цим експерти стверджують, що Захід має зробити більше, щоб допомогти Україні просунутися на полі бою. Саме це забезпечить країні найкращу позицію за столом переговорів наприкінці року.

Перші 24 години визначать усе. Так вважає старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень Франц Стефан Гаді. У статті для Foreign Policy він посилається на історію воєнних конфліктів минулого, коли результат вирішальних битв був зрозумілий першої доби. 

На його думку, головне завдання ЗСУ — змусити російську армію панікувати та дезорієнтувати її керівництво. Важливо уникнути виснаження під час дій наземних військ з притиском на артилерію. «Чи буде цього достатньо Україні для досягнення довгострокових стратегічних успіхів, не кажучи вже про перемогу у війні, — зовсім інше питання», — зазначає експерт.

Головне завдання України — досягти раптовості. Таку думку в коментарі The Economist висловив австралійський генерал-майор у відставці Мік Раян. За його словами, окупанти можуть виявити накопичення сил ЗСУ на певному напрямку. Тому Україні треба обдурити ворога та приховати скупчення військ та штабів. 

У зв’язку з цим логічніше очікувати безлічі невеликих наступів, а не кількох великих, — це потрібно, щоб спантеличити армію РФ, зазначає експерт. Якщо це вдасться зробити, ЗСУ очікують інші виклики: швидке перекидання сил у місця прориву й подолання річок та мінних полів. Видання також посилається на неназваних західних чиновників, яких лякає можливий крах російської армії. На їхню думку, так Кремлю буде важче погодитися на переговори. Тому буцімто буде краще, якщо Путін віддасть наказ про напівдобровільний відступ.

Прагнення України деокупувати Крим заважає їй здобути вдосталь зброї. Так вважає експерт Ради з міжнародних відносин Стівен Сестанович. На його думку, «риторика про Крим небезпечна»: нібито через неї західні країни неохоче передають зброю великої дальності. Крім того, вона може «обмежити гнучкість України у майбутніх переговорах», оскільки «стримує майбутню дипломатію». При цьому саме зброя великої дальності потрібна Україні, щоб півострів не став останнім притулком російських військ, зазначає експерт.

Озвучені плани України на полі бою можуть бути відвертальним маневром. Такої думки дотримується Джошуа Хумінскі, директор Центру розвідки та глобальних відносин імені Майка Роджерса. За його словами, краще звернути увагу на конкретні стратегічні цілі. «Якщо мета — повернення до кордонів 23 лютого, це один курс. Якщо до кордонів 2014 року — інший. Якщо необхідно посадити Москву за стіл переговорів, то потрібна зовсім інша стратегія», — пояснив експерт.

Як слушно зазначають окремі експерти, намагатися з’ясувати реальні плани українського командування — погана ідея, яка лише зашкодить країні. Насамперед це стосується передбачуваних дат і напрямків. Очевидно одне: очікуваний контрнаступ — це справді головний шанс України.

Штучний інтелект: контроль і конкуренція

Успіх та можливості чат-бота ChatGPT від компанії OpenAI не дають спокою конкурентам і цілим державам. Італія забороняє доступ до нього через можливе порушення компанією безпеки персональних даних. Ілон Маск обіцяє світу TruthGPT — альтернативу «з максимальним пошуком правди». 

Усе це наводить на думку про неминучість таких сценаріїв:

Штучний інтелект (ШІ) активніше регулюватимуть. Дискусії про необхідність цього тривають не перший рік. Однак хайп навколо ChatGPT (але не тільки) став серйозним каталізатором.

Інакше вони можуть вийти з-під контролю й призвести до масштабних політичних та економічних потрясінь. Ця ідея вже має критиків: колишній гендиректор Google Ерік Шмідт заявив, що пауза в розвитку ШІ буде лише на руку Китаю. Втім, гендиректор OpenAI Сем Альтман уже підтвердив, що компанія не буде працювати над навчанням GPT-5 «ще якийсь час».

Усе більше компаній пропонуватимуть чат-боти на кшталт ChatGPT або інтегруватимуть його у свої продукти. Підтверджень цьому останнім часом удосталь.

Усе свідчить про те, що чат-боти на основі ШІ будуть щораз «розумнішими» й спрощуватимуть велику кількість повсякденних завдань. Однак вони справді збирають величезну кількість даних про користувачів. А це означає, що вони завжди мають шанс потрапити не в ті руки.