Директора «Мотор Січі» В’ячеслава Богуслаєва затримали за підозрою в співпраці з РФ. Але це не все: Заборона зібрала свідчення про інші порушення запорізького заводу

23 жовтня Служба безпеки України затримала президента підприємства «Мотор Січ» В’ячеслава Богуслаєва за підозрою у роботі на Російську Федерацію. Згодом за клопотанням СБУ та Офісу Генерального прокурора Шевченківський районний суд обрав Богуслаєву міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. І якщо на початку публічного висвітлення події мова йшла лише про сприяння Богуслаєва в постачанні двигунів Російській Федерації, то декілька днів тому СБУ опублікувала додаткову інформацію: за версією правоохоронців, директор заводу не лише співпрацював з ворогом під час війни, а й всіляко перешкоджав льотчикам ЗСУ в користуванні гелікоптерами. Але нинішній скандал не перший в історії заводу. Що це за скандальне підприємство та як воно пов’язане з Китаєм і США, розбирався керівник відділу розслідувань Заборони Олександр Гуменюк.

Історія підприємства

«Мотор Січ» було створено у 1907 році — початково завод займався виготовленням та ремонтом сільськогосподарського інвентарю. У 1915 році підприємство змінило власників і профіль: відтоді воно почало виготовляти авіадвигуни. З початком Другої світової війни завод було евакуйовано до Омська. Там виготовляли двигуни М-88Б для бомбардувальників Іл-4 та торпедоносця Іл-4Т, а також двигуни АШ-82ФН для винищувачів Ла-5ФН та Ла-7 (від 1943 року). 

Після закінчення війни «Мотор Січ» повернулася до міста Запоріжжя та почала виготовляти двигуни для цивільної авіації. Впродовж своєї історії підприємство постійно модернізувало власні двигуни та постачало їх для військових і цивільних літальних апаратів по всьому світу. 

У 1994 році юридичний статус підприємства було змінено: замість державного підприємства «Мотор Січ» стала акціонерним товариством. Відбулась приватизація державного підприємства, а головою його правління став В’ячеслав Богуслаєв. До цього Богуслаєв очолював це ще державне підприємство 6 років поспіль. 

«На початку 90-х всі ті очільники великих підприємств — так звані червоні директори — поступово приватизували підприємства в той чи інший спосіб. А потім конвертували це у певний політичний вплив», — розповідає Забороні Олександр Лємєнов, співзасновник громадської організації State Watch, що працює в напрямах протидії корупції та контролю за використанням коштів у оборонній сфері.

У 1999 році підприємство отримало право на самостійний експорт продукції військового призначення. Починаючи з 2010 року, основним напрямом роботи «Мотор Січі» стало виготовлення та сертифікація техніки для гелікоптерів. Двигуни підприємства АІ-450М-Б почали встановлювати на модернізовані гелікоптери Мі-8МСБ та Мі-2. 

Окрім діяльності на внутрішньому ринку, «Мотор Січ» була великим експортером — особливо це помітно по звязках з РФ. За часів СРСР було створено щось на кшталт замкненого циклу. Як зазначають багато експертів з авіації, вертольоти виготовляли в Росії, а двигуни до них — в Україні. Навіть після розпаду Радянського Союзу «Мотор Січ» залишалася монополісткою у своїй ніші. 

«Станом на 1991 рік завдяки “Мотор Січі” Україна була монополісткою у своїй сфері. У 12 типах гелікоптерів, які зараз є на озброєнні РФ, стоїть український двигун ТВ3-117», — розповідав в ефірі «Радіо НВ» науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко.

Майже за весь час існування підприємства одним з головних клієнтів «Мотор Січі» залишалася Росія. В тому чи іншому вигляді російські підприємства завжди були зацікавлені в комплектувальних українського виробництва. 

«“Мотор Січ” відома розробленням, виготовленням та ремонтом авіаційних газотурбінних двигунів. В Радянському Союзі більше ніхто не виробляв газотурбінні двигуни — вони й дотепер ставляться на дуже велику кількість вертольотів та літаків. Навіть найновіші вертольоти (типу КА-52), які використовуються ЗС РФ, оснащені цими двигунами», — розповідає експерт Олександр Лємєнов.

Після початку війни у 2014 році співпраця «Мотор Січі» з РФ зменшилась. Якщо до 2017 року, за даними Forbes, Росія була найбільшим імпортером продукції «Мотор Січі», то потім це місце зайняв Китай. Однак, як можна побачити з записів СБУ, схоже, остаточно співпраця не припинялася навіть після 24 лютого 2022 року. Експерти зазначають, що близько 80 % виготовлених у Росії гелікоптерів літають на українських двигунах.

Частково це пояснюється тим, що керівництво заводу продавало свої двигуни РФ через компанії-прокладки:

«Наскільки мені відомо, “Мотор Січ” і РФ торгували вже не прямо, а через зареєстровану компанію-прокладку на Балканах. Це було усвідомлено і в інтересах Росії, а не задля порятунку підприємства», — розповідає експерт Олександр Лємєнов.

Китайські інвестори 

Найбільш відомий скандал за участі «Мотор Січі» трапився 6 років тому. У 2016 році власник та беззмінний керівник підприємства В’ячеслав Богуслаєв продав понад 50 % акцій підприємства шести офшорним компаніям, які пов’язували з китайською компанією Beijing Skyrizon. У такий спосіб планувалося продати контрольний пакет акцій та передати керівництво компанією китайському інвестору. Однак коли у червні 2017 року український завод разом з китайською компанією Beijing Skyrizon звернулися до Антимонопольного комітету України (АМКУ) з проханням схвалити їхнє злиття, виявилося, що купівля акцій відбулася з порушеннями. Справа у тому, що, за законом, перед продажем акцій учасники процесу мали звернутися до того ж АМКУ, а останній, своєю чергою, мав дозволити чи не дозволити такий продаж. Оскільки цього не відбулося, у 2017 році СБУ відкрило кримінальне провадження, а процес злиття був призупинений. 

Окрім формальних порушень, був ще один важливий елемент — міжнародна політика. Отримати підприємство, що володіє подібними технологіями, для Китаю було справою державного рівня, адже після отримання всієї необхідної документації китайці змогли б власноруч будувати аналогічні двигуни і тим самим посилити свій військовий потенціал.

Такий сценарій не міг задовольняти і головного союзника України. Сполучені Штати Америки провели з українськими чиновниками низку розмов про необхідність недопущення такої угоди. Радник президента США Джон Болтон у 2019 році коментував це так: 

«Нас непокоїть отримання Китаєм військових технологій. Ми бачимо, до прикладу, що п’яте покоління китайських винищувачів дуже схоже на американські літаки F-35. Це тому, що це і є винищувачі F-35. Вони їх просто вкрали. Ми мали серйозне обговорення з колегами з українського боку. США та Україна думають, що можна зробити для розв’язання проблеми».

У 2020 році китайська компанія спробувала повторно подати заявку до АМКУ стосовно придбання підприємства. Цього разу заявка була спільною разом з компанією DCH (керівна компанія, яка об’єднує декілька промислових підприємств), що належить українському олігарху Олександру Ярославському. Однак українські регулятори призупинили угоду з міркувань національної безпеки.

Наприкінці 2020 року китайці подали позов до міжнародного арбітражу з вимогою відшкодування Україною 3,5 мільярда доларів США. Згодом сума позову виросла ще на мільярд. Свій позов китайці обгрунтовували порушенням Києвом угоди про захист інвестицій між Україною та Китаєм від 1992 року.

Фактично ситуація з китайськими інвесторами і нині залишається невирішеною. СБУ досі не завершила розслідування, що стосується можливих порушень при купівлі акцій. Не сказав остаточного слова й Антимонопольний комітет, який так і не розірвав угоду з китайськими інвесторами, хоча такі повноваження у нього є.

Націоналізація 

У березні 2021 року Шевченківський районний суд міста Києва арештував майно компанії «Мотор Січ», а також 100 % її акцій. Рішення було прийнято на підставі справ, які СБУ порушило стосовно «Мотор Січі». Вже у 2021 році в СБУ заявили, що кейс запорізького заводу містить одразу дві справи. Перша — можливі порушення під час продажу частини акцій. Друга — можлива підривна та диверсійна діяльність на користь РФ. Ймовірно, розслідування у справі, за якою нині затримали Богуслаєва, було розпочато на початку 2021 року. 

Рішення Шевченківського суду міста Києва передбачало, що майно компанії мали передати в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА). АРМА — це правоохоронний орган, покликаний розв’язувати проблему з арештованим майном, що може простоювати роками, поки триває слідство. АРМА було створено для того, аби арештоване майно могло продовжувати приносити кошти державі, а у разі, якщо арештоване майно доведеться компенсувати його попередньому власнику, держава виплачує компенсацію.

Згідно з постановою суду, АРМА мало знайти управлінську компанію для «Мотор Січі», допоки майно буде арештованим. Обов’язковою умовою було те, що компанія має бути на 100 % у державній власності. Однак, попри рішення суду про арешт майна та передання контролю над ним державі, судове рішення так і не було реалізоване на практиці. З моменту винесення рішення пройшло вже понад півтора року, однак фактично до свого затримання та арешту Богуслаєв продовжував керувати компанією попри арешт її майна.

Це рішення, а також тодішня заява секретаря РНБО Олексія Данілова про націоналізацію створили враження, що держава дійсно готується націоналізувати стратегічне підприємство:

«Підприємство “Мотор Січ” буде повернуто українському народу, буде повернуто у власність української держави в законний, конституційний спосіб найближчим часом».

Однак згодом стало зрозуміло, що націоналізацію у прямому сенсі цього слова держава застосовувати все ж не буде. Тодішній віцепрем’єр-міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський буквально за кілька тижнів після слів Олексія Данілова заявив:

«Ми не говоримо про націоналізацію. Йдеться про контроль держави над стратегічним підприємством. Я думаю, що буде проведена докапіталізація “Мотор Січі”, і в кінцевому підсумку контрольний пакет акцій буде у держави. Це все поки в стадії обговорення й аналізу».
«Арешт 100 % акцій — абсолютно правильне рішення. Потім суд передає майно під управління АРМА з обов’язком визначити управлінця. Виходить так, що це нібито і правильні кроки, але подальша доля підприємства абсолютно не відома. Треба розуміти, що на днях адвокат Богуслаєва подав апеляційну скаргу стосовно запобіжного заходу. Можливо, йому змінять запобіжний захід, він вийде і буде далі впливати на підприємство», — підсумовує експерт Олекандр Лємєнов.