Екоафера століття: шахраї заробили €5 млрд на торгівлі вуглекислим газом

• Європейські політики у 1990-х роках створили систему обмеження та торгівлі на тлі проблем із парниковими газами.
• Зараз у ЄС впроваджують механізм СВАМ, що зобов’язує експортерів у декількох галузях звітувати владі блоку про свої викиди.
• В Україні також поступово вводять систему боротьби із забрудненнями. Запустити Національну систему торгівлі викидами в пілотному режимі обіцяють у 2025-му.

Наприкінці XX століття Європейський Союз встановив річні обмеження на викиди CO2 та почав видавати спеціальні квоти. Компанії могли купити чи продати їх залежно від обсягів забруднень, які вони здійснювали. Втім, недосконала система створила лазівку для шахраїв, якою вони вкрай вдало скористалися.

Заборона розповідає про злочинну схему на викидах CO2.

Торгівля викидами для збагачення: справа Густава Дафні

Коли зміни клімату перетворилися на глобальну кризу, економісти по всьому світу запропонували створити ринки викидів. У 1990-х роках європейці були проти цієї ідеї. Вони хотіли, щоб галузі оподатковувалися напряму за те, що вони викидають у навколишнє середовище. Втім, США наголошували на необхідності введення вуглецевих ринків, що зрештою і сталося, пише The Guardian.

Європейські політики створили так звану систему обмеження та торгівлі. Вона функціонувала так: Євросоюз встановлював річне обмеження на загальні викиди, а потім видавав різним викидам певну кількість квот ЄС (EUA). Один EUA давав право його власнику викидати одну тонну вуглецю. Якщо наприкінці року компанія мала надлишок квот, тобто, не викидала весь дозволений CO2, вона могла виставити їх на продаж. Компаніям, що мали замало EUA, дозволялося їх купити.

Крім того, компанії могли придбати компенсацію викидів парникових газів, це в основному означало інвестування в заходи сталого розвитку в інших країнах. За планом Європа щороку мала видавати все менше EUA, щоб забруднення екології ставало дедалі дорожчим.

Вуглецевий ринок відкрив нові можливості для шахраїв із податками. Кліматичні кредити, видані ЄС, виглядали як серійний номер на комп’ютері. Його можна було передати одним натисканням кнопки, і його міг купити або продати будь-хто — компанії в галузях з високим вмістом вуглецю, трейдери чи банкіри, які спекулюють на коливаннях цін на EUA.

Зловмисник, який збагатився на кліматичній кризі, представився ЗМІ як Густав Дафні. Журналісти охрестили його «Принцом карбону», а його незаконну схему — шахрайством століття: мільярди євро були вкрадені за лічені місяці. До оборудки залучили відомі злочинні угрупування та торговців-аматорів, знайомих між собою. Мережа карбонового афериста дісталася США, Німеччини, Афганістану, Пакистану, Франції тощо.

Наприклад, у Франції діяли так: коли екологічна квота ЄС переходила з рук у руки, продавець мав стягувати ПДВ. Але доданої вартості не було, тому покупець отримував відшкодування ПДВ. Щоб обійти систему, можна було купувати EUA без ПДВ за межами країни, продавати їх на ринку Powernext із ПДВ та отримувати відшкодування.

Тобто, продуктом буквально була відсутність — тонна газу, яку не викинула компанія. Для здійснення шахрайських дій був потрібен лише якісний інтернет. Один зі зловмисників здійснив експериментальну торгівлю: придбав у Нідерландах квоти EUA без ПДВ на €30 000, а потім продав уже з ПДВ. Так вдалося заробити €6000.

Середній обсяг торгів наприкінці 2008 року становив 2 млн квот на день. До червня 2009 року він досяг 20 мільйонів. Більшість торгів відбувалися на BlueNext, яка стала найбільшою вуглецевою біржею на континенті. А вартість світового ринку CO2 зросла більш ніж удвічі за 2007-2009 роки, досягнувши $144 мільярдів.

Carbon Border Adjustment Mechanism: що за програма ЄС

У зв’язку з тим, що деяким виробникам видають безплатні дозволи на викиди, у Євросоюзі не змогли досягнути цілей щодо декарбонізації. Тому європейські посадовці вирішили поступово зменшити кількість таких квот і запровадити програму під назвою СВАМ.

СВАМ (Carbon Border Adjustment Mechanism) — це механізм, головна мета якого — запобігти забрудненню навколишнього середовища парниковими газами. Це хочуть зробити шляхом збору податку з імпортерів Європейського Союзу за ввезення товарів із вуглецевим слідом.

Перший етап програми регулювання викидів на кордоні з Євросоюзом стартував 1 жовтня 2023 року. Він зобов’язує деяких експортерів звітувати владі ЄС щодо своїх викидів. Йдеться про підприємства, що належать до наступних вуглецевовмісних галузей промисловості:

• чавун;
• сталь;
• цемент;
• добрива;
• алюміній;
• виробництво електроенергії та водню.

Тепер іноземні компанії зобов’язані збирати дані про забруднення та повідомляти про них у тимчасовий реєстр, який веде Єврокомісія. Лише після цього бізнес може продовжувати експорт до Європи. Крім того, звіт має включати інформацію про ціну на вуглець в країні виробництва.

Очікується, що CBAM забезпечить рівні умови для європейських виробників, які платять за дозволи на викиди CO2, але конкурують з іноземними фірмами, що послуговуються слабшими екологічними правилами. Крок спрямований на заохочення до чистого виробництва за кордоном.

Перехідний період механізму триватиме до 31 грудня 2025 року. Вже з 1 січня 2026 року імпортери шести видів продукції повинні будуть щороку декларувати кількість товарів, імпортованих до ЄС за попередній рік. Мають бути вказані й обсяги викидів вуглецю.

Європейська система торгівлі викидами CO2: коли запрацює в Україні

У листопаді 2023 року Кабінет міністрів ухвалив постанову, яка вдосконалює вимоги до моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів в Україні.

Зокрема, в уряді розширили перелік видів діяльності, які підпадатимуть під моніторинг. Туди включили виробництво скла з потужністю плавлення понад 20 тонн на добу. Постанова спрощує вимоги для операторів, поки діє воєнний стан. Так, вдвічі збільшили терміни подання планів моніторингу у разі наявності змін, також продовжили перехідний період.

«Нововведення спростять процес звітування підприємств у сфері МЗВ (моніторингу, звітності та верифікації викидів вуглецю) та дозволять зібрати й верифікувати дані. Вже через рік плануємо запустити пілотну національну систему торгівлі. У 2026 році вона має запрацювати в Україні повноцінно. Ми готові ділитися вільними викидами й робити наш внесок у світовий кліматичний трек», — прокоментував міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.

В лютому 2024 року запустити Національну систему торгівлі викидами (СТВ) в пілотному режимі пообіцяли у 2025-му. Руслан Стрілець зазначив, що обговорення проєкту Закону України «Про основні засади державної кліматичної політики вже розпочалося. Планується додатковий перехідний період від запровадження національної системи торгівлі викидами до повного приєднання до СТВ Євросоюзу. Це зроблять з метою кращої адаптації до нових умов.

«Для того, щоб зменшити наслідки СВАМ на нашу економіку, вже зараз  готуємо дорожню карту впровадження СТВ в Україні, аналізуємо ризики.  Наше завдання — максимально підготувати бізнес», — каже заступниця міністра Вікторія Киреєва.

Раніше Заборона розповідала про вплив змін клімату на обертання Землі. Зменшення кількості льоду на полюсах та збільшення кількості води біля екватора сповільнює планету.