Або економічне бронювання, або відмовляємося від держави: чи можна знайти баланс між збереженням економіки та потребою в мобілізації

В Україні триває дискусія про запровадження економічного бронювання працівників. Це система, яка має на меті дати можливість бізнесу захистити своїх ключових співробітників від мобілізації під час воєнних дій.

Її прихильники апелюють до необхідності наповнення держбюджету, з якого (і тільки з нього) державою фінансується військо. Одним з головних негативних аспектів економічного бронювання часто називають соціальну несправедливість: мовляв, багаті відкупляться, а бідні будуть воювати.

І проблема лише наростає. Чи можна її розв’язати та як саме, разом з експертами з’ясовувала редакторка Заборони Світлана Гудкова.

В Україні немає кому працювати

Ринок праці в Україні має низку серйозних проблем, які загострилися внаслідок повномасштабного вторгнення РФ. Найперша — це дефіцит кваліфікованих кадрів внаслідок масової міграції у багатьох галузях, таких як ІТ, медицина, будівництво, транспорт та сільське господарство. Друга проблема — це мобілізація.

Експерти з працевлаштування зазначають, що кількість вакансій на ринку праці зросла до довоєнного рівня. Проте пошукачів стало значно менше, і навряд чи цей тренд зміниться найближчим часом, каже власниця консалтингової компанії Talent Match Наталія Слинько.

«Дефіцит кадрів відчувають майже всі галузі. Кількість вакансій зараз фактично дорівнює кількості пошукачів, вибирати немає з кого. Якщо раніше на вакансію відгукувалися 20–30 кандидатів, то зараз відгук від 5–7 людей — це вже добре, — ділиться даними експертка. — Бізнес має сам шукати кандидатів, що теж не так легко, бо їх швидко розбирають. Наприклад, був потрібен бухгалтер, ми в обід зв’язалися з кандидатом, який тільки вранці виставив резюме, і виявилося, що людина вже має пропозиції роботи».

Щоб знайти працівників, бізнес іде на підвищення заробітної плати, хоча не всі у змозі це зробити, пропонує безплатні обіди, розвезення, медичне страхування, гнучкий графік роботи тощо.

«Пропонують навчання, якщо людина не має певних навичок. Якось автоматизують процеси, беруть на неповний день, можливо, на проєктні роботи. Більше беруть на роботу жінок та людей з інвалідністю. Деякі наймачі навіть втрачають залишки консервативного мислення та згадують, що ще є кандидати віком 45+, які також вміють працювати», — зазначає експертка з ринку праці, кар’єрна консультантка Тетяна Пашкіна.

До того ж, додає пані Слинько, роботодавці змушені вдаватися до хитрощів: пропонують відкрити ФОП, з яким не потрібно подавати документи в ТЦК. «Є компанії, які ризикують і не подають інформацію про військовозобов’язаних. Шукають людей, які заброньовані на інших підприємствах, та пропонують їм працювати за сумісництвом», — пояснює вона.

«Зараз на ринку праці сформувалася ситуація, коли компанії, які повністю працюють “в білу”, платять податки, просто не можуть знайти робітників, тому що люди ховаються. Тож держава недоотримує податки, фіксується зниження економічної активності», — каже Забороні голова Європейської бізнес-асоціації (EBA) Анна Дерев’янко.

Вплив на економіку

За даними Національного банку України, червневий індекс очікувань ділової активності обвалився до 43,6 бала (проти 48 балів у травні та 52,3 — у квітні 2024 року). Тобто це найнижчий показник за останній рік, який наближається до рівня середини 2022 року, коли тривала напружена фаза війни. Настрої бізнесу не просто погіршуються — вони негативні. І регулятор погіршив оцінку зростання української економіки у 2024 році з 3,6% до 3%.

Сильна економіка — це сильна армія України, яка утримується з власного бюджету, без допомоги зовнішнього фінансування. І щоб відновити економічне зростання або хоча б не допустити подальшого падіння, бізнес має працювати, а для цього потрібні працівники. Тож експерти вважають, що ситуацію могло б виправити запровадження економічного бронювання. 

Утім, думки щодо цього у суспільстві доволі неоднозначні. Дехто вбачає в такій ідеї соціальну несправедливість: мовляв, бронювати будуть багатих, а бідним доведеться воювати. Та Наталія Слинько вважає, що рано чи пізно до якогось компромісу треба буде дійти.

«Без економічного розвитку, без роботи підприємств і сплати податків ми просто не зможемо воювати. Ми ж бачимо, як може змінюватися ситуація з фінансовою підтримкою для нашої держави. Якщо Україна не буде розвивати власну економіку, ми не зможемо воювати далі. Тому рано чи пізно доведеться прийняти той факт, що ті, хто може заплатити податки, працюватимуть, а ті, хто не може, — будуть воювати. Або ми просто можемо відмовитися від країни», — висловлює думку експертка з працевлаштування.

Бізнес і робітники хочуть почути від держави умови, на яких вона готова розглянути та надати можливість економічного бронювання. Анна Дерев’янко наголошує, що це має бути вигідно і державі.

«Не кожен бізнес зможе собі дозволити економічне бронювання. Але ми маємо дивитися на тих, хто може генерувати економічну активність та сплачувати податки. На тих, хто може залучати людей та утримувати їх. Тобто все це не лише для потреб бізнесу, а й для держави. Мають бути критерії, прийнятні для всіх. І або ти відповідаєш їм, або ні. Не може бути такого, що як хтось не може, то не будемо робити ні для кого», — вважає голова ЕВА.

Варіанти економічного бронювання від влади

В Україні наразі обговорюються три основні варіанти економічного бронювання працівників за законопроєктами голови комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитра Наталухи («Слуга народу»). Є також два законопроєкти від народної депутатки Людмили Буймістер («Слуга народу»), але вони, по суті, дублюють попередні.

Отже, пропозиції такі:

Бронювання за рівнем зарплати (проєкт 11331-1):

• Бронюванню підлягатимуть працівники, чия зарплата складає не менш як 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
• Наразі це становить 36 336 гривень на місяць.
• Варіант пропонує чіткий та об’єктивний критерій бронювання, але це може бути несправедливим для деяких підприємств, адже не всі галузі можуть платити своїм працівникам таку високу зарплату.

Бронювання за сплатою податків (проєкт 11331 та 11332):

• Бронювати можна буде працівників, за яких роботодавець платить збільшений військовий збір у розмірі 20 400 гривень на місяць.
• Цей варіант може бути більш вигідним для деяких підприємств, адже їм не потрібно буде підвищувати зарплату працівникам до мінімально визначеного рівня.
• Є сумніви щодо прозорості та вбачається лазівка для зловживання й корупції, адже не всі підприємства сумлінно сплачують податки.

Комбінований варіант: (11331-2 та 11332-1) 

• Бронювання працівників при зарплаті понад 36 000 гривень на місяць.
• ФОПи зможуть бронювати працівників при сплаті відповідного збору за бронювання розміром 20 400 гривень.
• Однак бронювання можливе за умов, що ФОП був зареєстрований понад 6 місяців тому і має щомісячний прибуток більш ніж 61 000 гривень.
• З позитивних моментів — зазначена модель є комбінованою та у порівнянні з попередньою дає можливість бронювання ФОПам. 

Безпосередньо процедура економічного бронювання не дуже відрізнятиметься від процедури оформлення звичайного бронювання від мобілізації. Коли будуть визначені критерії, компаніям, імовірно, треба буде зібрати та подати до податкової служби:

• дані про працівника;
• відомості про його доходи;
• виписку про сплату військового збору за співробітника.

Та наразі точно визначеної процедури немає. 

Держава має навести лад у бронюванні та мобілізації

Бізнес вже давно просить державу розробити дієві механізми бронювання працівників та виправити помилки, які є в системі.

«Зараз для бронювання у працівника має бути актуальний військово-обліковий документ. А коли він відправляється оновити дані в ТЦК, його відправляють на ВЛК та забирають. І звідти ти вже ніяк його не забереш. Тому бізнес пропонує, щоб був хоча б якийсь період між оновленням документів та процесом бронювання. Зараз, аби без сюрпризів забронювати співробітника, компанії наймають юристів, аби ті ходили з ними в ТЦК», — розповідає Наталія Слинько.

Тетяна Пашкіна погоджується, що нинішня система бронювання — це жах для більшості працедавців. Законодавчі колізії утворюються внаслідок ухвалення Кабміном додаткових постанов, які суперечать законам.

«Всі ці законодавчі новації, які відбувалися останні пів року, всі ті постанови останніх кількох місяців довели спільноту кадровиків до жахливого стану. Люди, які мають відповідати за військовий облік в компанії та взаємодію з державою щодо цього, вже не мають цензурних слів», — говорить експертка.

Звісно, економічне бронювання дасть можливість бізнесу утримати певну кількість ключових фахівців, аби роботодавець міг розуміти, на кого він може розраховувати та ефективно розподіляти бізнес-процеси. Та Пашкіна вважає, що ефект від економічного бронювання можна помножити на нуль, якщо виявиться, що співробітники ТЦК «пакують» заброньованого так само, як незаброньованого. Тож до того, як запроваджувати економічне бронювання, треба навести лад з мобілізацією, зазначає експертка.

«У нас немає чітких правил гри. Чоловіки призовного віку гадки не мають, що з ними трапиться завтра. Немає чіткої класифікації, хто найбільш потрібний армії тут і зараз, хто ще може почекати, а до кого будуть звертатися у крайньому разі, — пояснює Тетяна Пашкіна. — Відповідно, для бізнесу неможливо робити якісь запаси з людей з відповідними навичками та знаннями, щоб якщо ТЦК спакує когось на вулиці тут і зараз, то певні процеси в компанії просто не впали. Бізнесу важко в такому хаосі щось планувати: коли один день співробітник є, а на другий день він вже не дійшов до роботи, діяльність зупиняється».

Тож чіткі хвилі мобілізації та розуміння, кого, з якою спеціальністю та в який період можуть забрати, дозволили б бізнесу ефективніше розпоряджатися людським ресурсом.

«Якби в державі була чітка система бронювання та хвиль мобілізації, коли кожен військовозобов’язаний знає, коли та чому його мобілізують, тоді й економічне бронювання виглядало б геть інакше. І допоки держава не зробить кроки зі свого боку, оце економічне бронювання виглядає як вишенька на торті, якого немає», — резюмує Тетяна Пашкіна.