Фішинг, розіграші, передплати: як захистити дані від кіберзлочинців 

• На мобільні телефони українців нерідко приходять пропозиції легкого заробітку — це одна з нових шахрайських схем.
• Злочинці можуть діставати дані завдяки сайтам, які торгують інформацією про користувачів.
• Ті, хто хочуть заволодіти грошима, часто користуються загальнолюдськими слабкостями. Так можна відрізнити шахраїв.

Для захисту від кіберзлочинців важливо вкрай обережно ставитися до посилань в Інтернеті. Таким шляхом кіберзлочинці отримують ваші дані та  завантажують на компʼютер шкідливе програмне забезпечення. Щоб не потрапити в скрутне становище, варто навчитись відрізняти потенційно небезпечні повідомлення від безпечних.

Заборона розповідає про інтернет-шахрайство в Україні та шляхи захисту від нього.

Кіберзлочини в Україні: де шахраї беруть номери телефонів 

Шахраї не перестали працювати під час війни. З останніх схем — на номери українських мобільних операторів регулярно приходять пропозиції легкого заробітку за лайки до постів, товарів чи відео в популярних соцмережах, інтернет-магазинах та ютуб. 

У Telegram та WhatsApp з номерів США та країн Азії й Африки аферисти спілкуються українською, представляються спеціалістами з рекрутингу у міжнародних фірмах та пропонують заробляти на вподобайках від 100 гривень на годину — за день заробіток буцімто може заробляти понад 20 000 гривень.

«Звідки шахраї беруть номери телефонів потенційних жертв? Напевно, усі люди вже залишили якісь свої персональні дані на різних офлайн- чи онлайн-ресурсах. Наприклад, ми залишаємо свої дані при оформленні картки лояльності у магазинах, надаємо інформацію про себе інтернет-магазинам та іншим додаткам при реєстрації. Такі бази існують, їх можна знайти, купити та проаналізувати: що за людина, який її статус, що вона робить і так далі. Тобто ми залишили за собою великий цифровий слід, яким, на жаль, користуються злочинці», — розповів Забороні виконавчий директор лабораторії комп’ютерної криміналістики CyberLab Сергій Денисенко.

Також шахраї вдаються до зламу баз даних великих державних і приватних компаній, звідки викачують персональні дані українців. Далі їх продають у тіньовій мережі Darknet.

Гроші та дані: як захистити в Інтернеті

Щоб не стати жертвою шахрайства, достатньо навчитись відрізняти потенційно небезпечні повідомлення в Інтернеті, телефоном або смс від звичайних. Ті, хто хочуть заволодіти грошима, в першу чергу користуються загальнолюдськими рисами.

«Нам треба звернути увагу на маніпуляції нашими емоціями та слабкостями. Візьмемо ті ж схеми з заробітком за лайки або розіграшами. Спочатку жертву намагаються зацікавити легкими грошима чи подарунком, а далі маніпулюють людськими слабкостями — тією ж жадібністю, — пропонуючи отримати ще більше, і втягують людей у схеми», — пояснює директор компанії з кібербезпеки 10Guards Віталій Якушев.

Ефективною зброєю в арсеналі шахраїв є залякування. Наприклад, приходить повідомлення, що вашу картку зламали та треба змінити паролі за інструкцією. Або ж терміново просять надати інформацію про рахунок, бо всі гроші конфіскують.

«Усі повідомлення, де є маніпуляції, залякування чи терміновість — це червоні прапорці, які вказують на ймовірність шахрайства. Особливо якщо у вас хочуть випитати якісь логіни чи паролі, банківські дані. Це все має викликати підозру, тому обов’язково заходьте на офіційний сайт через гугл і контактуйте з працівниками», — каже Віталій Якушев.

Щоб убезпечити себе від шахрайства, кіберполіція рекомендує дотримуватися таких порад:

• віддавайте перевагу вакансіям з офіційним працевлаштуванням;
• не довіряйте пропозиціям незнайомців отримати гроші задарма — скоріше за все, ви натрапили на шахраїв;
• не здійснюйте переказів коштів на невідомі рахунки;
• не повідомляйте конфіденційної інформації стороннім (дані картки, логіни та паролі до онлайн-банкінгу тощо);
• ніколи не вводьте конфіденційні дані на підозрілих сайтах;
• не переходьте за сумнівними гіперпосиланнями, адже за ними може ховатися фішинговий ресурс. Уважно переглядайте URL-адресу потрібного сайту — будь-яка неточність може свідчити, що ви опинилися на лендінгу шахраїв;
• якщо інформацію про банківську картку вже розголошено, зверніться до банку та заблокуйте картку.

Раніше Заборона розповідала про систему РНБО з боротьби проти кібершахраїв. Поява антифішингової системи викликала багато запитань, зокрема щодо використання державою персональних даних користувачів.