Газове дежавю: Молдова стикається з тими ж викликами, що й Україна до війни

Нинішня енергетична ситуація в Молдові є спробою Росії маніпулювати проти влади країни та Європейського Союзу як об’єднання сильних. Це очевидно для тих, хто вже пройшов цей шлях: відвертий шантаж економік, подачки виборцям, підкуп політиків, погрози холодними батареями. І хоча цей досвід відомий, Кремлю досі вдається ручне керування важелями.

Лівий берег Дністра (Придністров’я) з початку 2025 року сидить без тепла та світла, Правий берег (контрольована Кишиневом частина Молдови) отримує газ за європейськими цінами. І все це створює певні проблеми для керівної партії PAS, на яку, без сумніву чекають складні вибори. Більше — в скороченому тексті наших колег з молдовського медіа NewsMaker.

Криза з газом у Молдові

З 1 січня 2025 року Україна припинила транзит російського газу. З цієї ж дати «Газпром» припинив постачання газу до Молдови. Про те, що Україна не продовжуватиме контракт про транзит, заявлялося задовго до закінчення угоди.

Наприкінці листопада 2024 року тодішній міністр енергетики Молдови Віктор Парликов зустрівся в Санкт-Петербурзі з головою «Газпрому» Олексієм Міллером та обговорив постачання газу до Молдови після 1 січня. Москва, як з’ясувалося, зумовила продовження постачання виплатою Молдовою історичного боргу газовому монополісту в сумі $709 млн (без урахування Придністров’я). Кишинів цей борг не визнає, посилаючись на результати зовнішнього аудиту, за яким борг становить $8,6 мільйона.

Молдова отримувала російський газ за контрактом з «Газпромом», який діє до листопада 2026 року. З осені 2022 року постачання обмежили до 5,7 млн куб. м\доба. В результаті весь газ з РФ йшов на Придністров’я, де його використовували для електрогенерації на Молдавській ДРЕС та для побутових потреб. При цьому Кишинів закуповував у МолдДРЕС до 70% споживаної електроенергії, ціна якої була набагато нижчою від ринкової.

Тепер це робиться на європейських біржах. Як наслідок, на Правому березі злетіли тарифи на електроенергію, опалення та газ. На Лівому березі ситуація критична: там відключили опалення, почали віялові відключення електрики й зупинили майже всі промислові підприємства, крім тих, що виробляють продукти.

Кремль та Тирасполь звинувачують молдовську владу, ЄС та Київ

Версії того, хто винен у ситуації, що склалася, різні. Кишинів називає енергетичну кризу шантажем Кремля та загрозою національній безпеці напередодні парламентських виборів. «Кремль навмисно створює гуманітарну кризу в Придністров’ї для дестабілізації Республіки Молдова та проєвропейського уряду країни напередодні виборів до парламенту влітку 2025 року», — сказав прем’єр Дорін Речан. Цю позицію підтримують і зовнішні партнери з Молдови.

Тирасполь та Москва звинувачують у провокуванні енергокризи у Придністров’ї Кишинів та Київ. Влада невизнаної «ПМР» вважає, що Кишинів навмисно організував енергокризу, щоб економічно задушити регіон. І пояснюють це тим, що Кишинів не хоче йти на діалог з Москвою. При цьому Київ заявив про готовність постачати до Придністров’я вугілля для МолдДРЕС, але, як стверджують у Тирасполі, це не допоможе. Офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова назвала енергокризу проявом неонацизму та цькуванням.

Проросійська опозиція Молдови теж поклала відповідальність за кризу на чинну в Молдові владу.

PAS: вибори в Молдові

Керівна партія PAS активно просуває наратив про гібридні загрози з боку Росії, і це могло б згуртувати проєвропейський електорат. Політичний експерт Іон Тебирце вважає, що влада має показати, як вона може подолати кризу: «І тут важливі не лише дії, а й хороша комунікація. Треба дійти до населення, а не лише заявляти про гібридну загрозу з боку Росії».

На його думку, допомога влади має включати програми підтримки населення та економічних агентів. «Електорат у Молдові неоднорідний. Є стійкий проєвропейський електорат, який на 100% упевнений у вині Москви за енергокризу. Є стійкий проросійський електорат, який у будь-якому разі проти влади. А є центристський електорат, який судить за конкретними діями влади. Ці виборці можуть бути проєвропейськими, але при цьому критикувати PAS, причому досить аргументовано. Такий виборець не ведеться на гасла. І ми це побачили на референдумі щодо внесення до Конституції євроінтеграції», — пояснив експерт.

Однак, як зазначив експерт WatchDog Андрій Курерару, на тлі кризи на Лівому березі Дністра ситуація на Правом виглядає досить стабільною, і це дає додаткові очки PAS. Але зберігається проблема із компенсаціями. Вони, за словами експерта, дуже невисокі, що викликає невдоволення електорату і може спричинити додаткове прохання до ЄС про допомогу. Експерт також зазначив, що зберігається наратив про необхідність «поїздки Санду до Москви», хоча в нього вірить невелика та стійка кількість проросійськи налаштованих виборців.