Місто Гола Пристань розташоване на лівому березі Дніпра неподалік Херсона. Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну місто перебуває під окупацією. 6 червня, після підриву російськими військовими дамби Каховської ГЕС, Гола Пристань майже повністю опинилася під водою. Нині рівень води на вулицях міста подекуди сягає чотирьох метрів. Фотограф В’ячеслав Поляков згадує місто, у якому народився, показує фото веселого та безтурботного життя містян до початку війни. Також Поляков розмірковує про території, що нині зафарбовані синім на карті, як про місця з власною історією, можливо, втрачені назавжди.
У Голій Пристані ми завжди зупинялись по дорозі до рідного села батька. З порту Херсона річковий трамвай йшов до міста, там ми пересідали на маршрутку і їхали далі. Так вийшло, що я народився саме у Голій Пристані, хоч ніколи там і не жив.
На вʼїзді в Голу Пристань стоїть велика радянська стела з назвою та роком заснування — 1709-й, тоді як Херсон заснували значно пізніше, у 1778 році. Ця споруда стала частиною магії міста.
У 2014 році мені поталанило потрапити на щорічний благодійний фестиваль народної творчості «Купальські зорі». Я цілий день купався в річці Конці, пив місцеве вино і фотографував. Це була повноцінна фієста: всі були в костюмах, співали, танцювали, катались на декорованих возах і машинах, а на річці були десятки яхт. На контрасті з розпеченим, понурим Херсоном привітність, відкритість та радість людей були неймовірні.
Після підриву Каховської дамби армією РФ та затоплення багатьох населених пунктів Херсонщини я бачу мітки на карті, зафарбовані синім кольором. Цими фотографіями я хочу дати контекст для порівняння, яке життя вирувало у місті до того, як дахи будинків покрила вода.