Голодна кутя, Дідух та ворожіння. Як святкувати Водохреще в Україні без пірнання у водойми

• 19 січня в Україні відзначають Водохреще — завершальне свято новорічно-різдвяного циклу.
• Напередодні Водохреща проводиться Другий Святий вечір, на який подають так звану голодну кутю.
• Головним обрядом на Водохреще в Україні вважається купання у водоймах. Але це не є обов’язковим (пояснюємо, чому).

19 січня українці традиційно святкують Водохреще. Цим святом завершується новорічно-різдвяний цикл, який поєднує у собі як народні, так і церковні обряди. Напередодні Водохреща в Україні відзначають Другий Святий вечір, який у деяких районах Галичини історично називають Щедрим. Головною традицією вважаються освячення води та купання у освячених водоймах для духовного очищення. Насправді Біблія не передбачає купання у цей день.

Заборона розповідає про те, як відзначають Другий Святвечір та Водохреще в Україні. 

Водохреще: історія свята

На відміну від Маланки та свята Василя, які своїми коріннями сягають ще язичницьких часів, свято Водохреща в Україні зародилося з появою християнства. Воно відсилає до ритуалу хрещення Ісуса Христа, тому його ще називають Хрещенням Господнім.

За біблейською легендою, Ісус охрестився, тобто провів обряд очищення всіх гріхів, у віці 30 років в річці Йордан. Вважалося, що Син Божий був безгрішним, проте вирішив прийняти хрещення як смертна людина, щоб показати, що він не вищий за інших. Хрещення Ісуса проводив Іван Предтеча, якого ще називають Хрестителем. 

Водохреще ще називають Богоявленням, але фактично це два різні свята — просто події, які ними вшановуються відбувалися одночасно. Згідно з Біблією, під час хрещення на Ісуса з неба у вигляді голуба зійшов Святий Дух і назвав Ісуса Сином Божим, а сам Ісус проголосив себе Спасителем. Саме тому воно й називається Богоявленням.

Що готують на Другий Святвечір: голодна кутя та Дідух

18 січня, напередодні Водохреща, в Україні святкують Другий Святвечір, який ще називають «голодною кутею». Таку назву свято отримало завдяки тому, що протягом усього дня віряни нічого не їдять — постять. Сідають вечеряти лише тоді, коли на небі засяє перша вечірня зоря. На вечерю традиційно подають пісні страви — голодну кутю, смажену рибу, вареники з капустою, борщ з вушками, гречані млинці на лляній олії, пісні голубці з картоплі та узвар. На столі не обов’язково мають бути 12 страв, як на Святвечір перед Різдвом, однак у деяких західних областях України традиційно ставлять саме таку кількість страв.

Після вечері діти традиційно проганяють кутю: вибігають з хати і палицями б’ють по кутку будинку, примовляючи:

Тікай, кутя, із покуття,
а узвар — іди на базар,
Паляниці, лишайтеся на полиці,
а «дідух» — на теплий дух,
Щоб покинути кожух!

Ввечері, після сутінок, виносять з дому Дідуха, несуть його у сад або на роздоріжжя і палять: так би мовити, пускають на «теплий дух». Це — символічне проводжання зими, щоб «скинути кожух» — накликати весну. Коли все перегорає і нетривкий солом’яний жар згасає, дівчата розхоплюють попіл з Дідуха і несуть на город засівати — «щоб огірки родили».

Традиції на Водохреще: освячення води, ворожіння

19 січня — останній день, коли можна колядувати й ворожити. Особливу цінність цього дня мають добрі справи й допомога нужденним людям.

Освячення води

Головний символ Водохреща — вода. Вважається, що 19 січня вона має особливу цілющу силу, саме тому на Водохреще у всіх храмах, окрім святкової молитви, священники проводять ще й освячення води. Після ритуалу воду забирають додому люди, що прийшли на службу. Цю воду можна пити, кропити нею оселю тощо. Освячену на Водохреще воду заведено зберігати впродовж року.

Щодо окроплення оселі в різних регіонах України зустрічаються різні обряди. Наприклад, на західному Поділлі господиня або старша дочка набирає у миску кілька ложок борошна і на освяченій воді замішує рідке тісто. Цим тістом вона малює хрести на всіх чотирьох стінах дому та в інших господарських будівлях, у такий спосіб «виганяючи нечисту силу».

На Наддніпрянщині існує дещо інший звичай: коли з церкви приносять освячену воду, господар робить з сухих васильків (не з соломи) кропило і кропить нею спочатку усіх членів родини, згодом усе в хаті, а потім усі інші господарські угіддя. За господарем-батьком ходить хтось із дітей — хлопчик або дівчинка — і носить на тарілці пиріг, а в руці — шматочок крейди. Яке місце батько покропить водою, на тому місці дитина має намалювати крейдою хрест. В хаті хрести зазвичай малюються на дверях, вікнах, столі або посуді.

Купання у водоймах: чи дійсно обов’язково треба?

Ще одна традиція Водохреща — купання у водоймах, які до цього були освячені священником. В Україні Водохреще святкують ще з часів Київської Русі, проте традиційні водохресні купання поширилися лише у XX столітті. Звичай купатися на Водохреще існує лише в Україні та кількох інших православних країнах Східної Європи. Прийнято, що купатися на Водохреще потрібно за будь-якої погоди — навіть у сильний мороз.

Важливо відзначити, що ставлення церкви до водохресних купань є доволі неоднозначним. Річ у тім, що Біблія не передбачає такого обряду у цей день, а традиція духовного очищення через воду сягає ще дохристиянських часів, коли прадавні слов’яни відзначали свято народження Сонця.

Особливий інтерес до прадавніх витоків обряду купання на Водохреще проявляють спільноти рідновірів, сучасних неоязичників, які називають це свято «Водокрес», або «Свято богині Дани», яку вшановують як покровительку води.

За словами митрополита Іларіона (Огієнка), спочатку церква активно боролася з шануванням води, як пережитком язичництва, але не змогла подолати цей обряд і була змушена прийняти й освятити його. Саме тому у нас тепер повсюди ставлять каплички над криничками, джерелами, потічками тощо. 

Сьогодні позиція ПЦУ така: купатися на Водохреще не заборонено, але церква просить не вважати цей обряд церковним і таким, що пов’язаний зі святкуванням Хрещення Господнього.

Правила купання на Водохреще

Якщо ви все ж таки вирішили пірнати в ополонку, то перш за все варто переконатися, що ви здорові. Холодна вода може бути корисною лише тоді, якщо загартовуватися поступово та щоденно контактувати із холодною водою. 

Починати загартовуватись в МОЗ рекомендують із прохолодного душу чи обливання, поступово знижуючи температуру води і збільшуючи тривалість занурення. 

Перед зануренням в ополонку потрібно зробити енергійну розминку. Спочатку слід намочити обличчя, груди, живіт, спину і лише після цього занурюватися по шию. З головою пірнати у крижану воду в МОЗ не рекомендують, бо це може призвести до різкого охолодження і зупинки серця. Час для безпечного перебування у холодній воді становить 3-5 секунд, а люди, які практикують загартовування у холодній воді роками, можуть перебувати у ній не більше 1.5-2 хвилин. 

Після занурення в ополонку, потрібно швидко зняти мокрий одяг, розтерти тіло рушником і одягнутися. Це має зменшити холодове навантаження на організм. Сухий одяг та взуття мають легко одягатися, бути без зайвих гудзиків, шнурівок чи застібок.

Перед зануренням у холодну воду забороняється вживати алкоголь та курити. Алкоголь може створити ілюзію тепла і значно прискорити тепловіддачу, а куріння порушити кровообіг і збільшити охолодження. 

Перед купанням у крижаній воді обов’язково потрібно проконсультуватися із своїм сімейним лікарем, оскільки до пірнання у холодну воду є багато протипоказань. Забороняється брати участь у хрещенських купаннях вагітним жінкам, дітям до шести років, літнім людям.

У МОЗ назвали основні протипоказання до купання у холодній воді:

• запальні процеси носоглотки та придаткових пазух носа, середнього вуха (отити);
• захворювання серцево-судинної системи (вади серця, ішемічна хвороба серця з нападами стенокардії, перенесений інфаркт міокарда та ін.);
• хвороби центральної нервової системи (епілепсія, наслідки важких травм черепа, виражений склероз судин головного мозку, енцефаліт);
• захворювання периферичної нервової системи (неврити та поліневрити);
• захворювання ендокринної системи (цукровий діабет);
• хвороби органів зору (глаукома, кон’юнктивіт);
• хвороби органів дихання (туберкульоз легень – активний та в стадії ускладнень, запалення легень, бронхіальна астма, емфізема);
• захворювання сечостатевої системи (нефрит, цистит, аднексит, простатит) тощо. 

Пірнати у холодну воду потрібно лише в офіційно обладнаних місцях з перевіреним дном, під наглядом рятувальників та медиків. 

Раніше Заборона опублікувала дуже корисний спецпроєкт про те, як екологічно провести свята в сімейному колі.