Хорватська поліція систематично знущається з біженців і мігрантів, які намагаються потрапити до ЄС. У жовтні понад 75 постраждалих заявили, що правоохоронці їх били, обікрали, а одного з біженців зґвалтували. Інформацію про це опублікувало видання The Guardian. Журналістка Заборони Ганна Беловольченко стисло переповідає матеріал і пояснює, якою була реакція європейської влади.
Що трапилося
Понад 75 мігрантів, які намагалися потрапити в Європу з Афганістану та Пакистану, заявили, що хорватська поліція їх била, грабувала та навіть ґвалтувала. Серію жорстоких репресій з 12 по 16 жовтня зафіксувала Данська рада у справах біженців. Фотографії та медичні звіти, які отримало The Guardian, підтверджують їхні слова.
Знущалися над біженцями у Хорватії. Вони жили поблизу хорватського кордону — у наметовому поселенні мігрантів у Боснії і Герцеговині, де мешкають близько 700 біженців. Коли частина з них спробувала нелегально перетнути хорватський кордон, зіткнулася з насильством із боку правоохоронців.
Мігранти й біженці щоночі пішки намагаються потрапити з Боснії до Хорватії стежкою мігрантів. Це найдовший внутрішній кордон ЄС, який патрулює поліція, озброєна кийками, пістолетами та окулярами нічного бачення.
12 жовтня п’ятеро афганців, серед яких двоє неповнолітніх, саме цією стежкою намагалися перетнути хорватський кордон. Їх зупинив співробітник поліції. Одному з мігрантів вдалося втекти, а інших затримали. Біженці розповіли, що офіцери відвезли їх «у невідоме місце, де тримали у фургоні під наглядом 10 озброєних людей у балаклавах». В афганців забрали гроші, спалили їхні речі та наказали роздягнутися до нижньої білизни. Після — змусили лягти на землю долілиць.
«Одна людина в чорному [ймовірно, поліцейський] стояла на руках жертви, не даючи змоги рухатися. Рух ніг також обмежили. Коли їм перешкоджали, ті починали бити. Били кулаками, ногами, батогом», — кажуть у Данській раді у справах біженців. Медики також заявили, що травми на тілі мігрантів від нагайки.
Один із мігрантів каже, що під час такого затримання його зґвалтував гілкою дерева чоловік [ймовірно, поліцейський]. Слова потерпілого підтвердив боснійський лікар, який додав, що в пацієнта також були рани по всій спині та на ногах. Інший біженець, із Пакистану, розповів, що його разом із двома мігрантами правоохоронці змусили роздягнутися догола, потім закрили у фургоні та повезли у щось на кшталт гаража, де вже були п’ятеро інших мігрантів.
«Вони почали бити нас кийками, один взяв свій мобільний і зробив з оголеними нами селфі», — розповів пакистанець. За його словами, четверо мігрантів лежали на землі, а ще чотирьом наказали лягти на них зверху. Один хлопець, за свідченнями біженця, намагався пояснити, що він неповнолітній. Але коли черга знімати одяг дійшла до нього, його почали бити ще сильніше. Хлопець зомлів. Однак, коли друзі підняли свого товариша, поліцейський наказав кинути хлопця назад на землю і продовжив його бити.
«Нам все одно, звідки ви та чи повернетеся до Боснії або своєї країни, але до Хорватії ви не поїдете. Зараз у вас руки й ноги на місці, тому що ми були обережні. Але наступного разу буде гірше», — цитує поліцію один із постраждалих.
Реакція влади та міжнародної спільноти
Поліція Хорватії та Міністерство внутрішніх справ не відповіли на запити від журналістів The Guardian. ООН офіційно звернулася до уряду Хорватії та попросила провести незалежну оцінку прикордонної ситуації. Також представники Данської ради у справах біженців надали свої звіти Європейській комісії.
Офіційних представників ЄС журналісти звинувачують у тому, що вони приховують докази проти Хорватії. Листування європейських комісій, яке потрапило до Guardian, нібито демонструє, що уряд не контролює прикордонні сили. Про це видання писало у червні. Влада Хорватії заявила, що вони внутрішньо перевіряли кожну скаргу та не встановили, що поліція вчинила якісь кримінальні чи дисциплінарні правопорушення.
Однак у Європарламенті занепокоєні тим, що відбувається. Тим паче з огляду на те, що Європейська комісія виділяла кошти Хорватії на нагляд за поведінкою прикордонників. За умови, що з мігрантами поводитимуться гуманно, ЄС надав Хорватії 6,8 млн євро у межах програми «Для зміцнення кордонів із країнами, які не входять до ЄС».
Систематичне насильство
Медики, прикордонники та офіційні представники ООН фіксують регулярне зловживання владою та насилля протягом років. Наприклад, у травні минулого року Guardian писало, що хорватські офіцери нібито пограбували понад 30 мігрантів, а на їхніх головах фарбою намалювали червоні хрести. Ймовірно, це зробили задля приниження біженців, можливо, щоб ідентифікувати їх, якщо мігранти спробують повторно перетнути кордон. Також це могла бути спроба завдати психологічної травми мусульманам, адже хрест подібний до релігійного символу.
А в липні 2019 BBC зняло сюжет про насильство з боку хорватських правоохоронців. Журналісти розповіли, що активісти встановили на кордоні камери й зафіксували на відео, як поліція виганяє мігрантів за його межі. Біженці скаржилися на численні побиття з боку правоохоронців. А тодішня президентка Хорватії Колінда Грабар-Кітарович заявила, що це «нормально, коли хтось, намагаючись пролізти на територію Хорватії, отримає синці та садна». Вона також зазначила, що поліція застосовує силу в межах хорватських та європейських законів.
У 2018 про побиття біженця повідомляли й волонтери неурядової організації No Name Kitchen, яка допомагає мігрантам і біженцям у Боснії. Тоді чоловік поскаржився їм на дії хорватської поліції — правоохоронці нібито били його пластиковим кийком і ногами. У поліції цей інцидент пояснити відмовилися. Ситуація з біженцями загострилася у Хорватії у 2015 році, коли держава відмовилася приймати мігрантів. Тоді влада казала, що країна досягла межі у своїй спроможності приймати їх — до Хорватії прибувало 14 тис. мігрантів за день.
Чому мігранти опиняються у Хорватії
Ризикувати своїм життям біженців змушують війни у їхніх країнах, бідність і порушення прав людини. Через обстріли гинуть мирні жителі, їх виселяють із власних будинків, страчують за ймовірну причетність до тероризму, ув’язненим не надають медичну допомогу.
Боснія і Герцеговина та Хорватія здебільшого транзитні пункти на шляху біженців, який починається з Туреччини. Кінцеві точки маршруту — Німеччина, Італія чи Франція. За те, щоб дістатися до місця призначення, біженці мають заплатити посередникам від 3 до 5 тис. євро. Аби перебратися через кордони, мігранти координуються у фейсбук-групах. Там вони повідомляють одне одному, які частини маршруту відкриті, а які закриті.
«Ми закликаємо ЄС зрозуміти, що Хорватія не може стати центром із прийняття біженців. У нас є серце, але в нас є і мізки», — коментував ситуацію тодішній хорватський прем’єр, а нині президент Зоран Міланович.
Та не лише Хорватія відома насильством над біженцями. Наприклад, Угорщина створила власну систему «полювання» на мігрантів, коли їх ловили у транзитних зонах і висилали за межі країни без шансу на захист власних прав. А Італія та Мальта користувалися послугами приватних кораблів, аби зупинити потік мігрантів із центрального Середземномор’я. Греція виселила тисячі мігрантів за власні межі — до Туреччини.
Хвиля міграції посилилася з початком пандемії COVID-19, адже коронавірус спричинив економічну кризу в Сирії, Марокко, Іраку.
