
Новинка українського кіно «Інший Франко» розповідає про сина великого Каменяра, незаслужено прихованого тінню свого батька. Петро Франко багато зробив для збереження української культури та ідентичності, але його постать не вивчається у школах чи університетах. Ця несправедливість наштовхнула режисера Ігоря Висневського створити історію, яка спонукатиме дізнатися про Петра більше. «Іншого Франка» можна буде побачити на великих екранах вже 8 лютого 2024 року.
Петро Франко: коротка біографія
Петро Франко — визначний діяч української історії. Він був одним із засновників молодіжного руху «Пласт», фундатором української військової авіації, науковцем, винахідником і письменником. У ранні роки проявив інтерес до природничих та точних наук, що визначило його подальший шлях у житті.
Після закінчення Першої світової війни, на якій він проявляв неабиякий героїзм, йому випала нагода створити авіаційний підрозділ Галицької армії. Спершу з ним у команді було лише два пілоти. Проте пізніше штат значно зріс. Петру довелося побувати у поляків у полоні, переїхати до радянської частини України, побачити жахи Голодомору. У Харкові він зайнявся науковою діяльністю і запатентував 36 винаходів, більшість з яких належала до харчової промисловості.

Пізніше він повернувся на захід країни, тікаючи від репресій СРСР, проте вже скоро Союз окупував всю Україну. Пішовши на компроміс з владою, Петро приєднався до Народних зборів як депутат. Це його не врятувало — у червні 1941 року всіх, хто, на думку спецслужб, міг долучитися до антирадянської діяльності під час окупації, вивезли на схід. До списків потрапив і Петро, проте до пункту призначення він не доїхав. Що з ним сталося, достеменно не відомо. Як і місце, де він похований.
Команда «Іншого Франка»
Фільм створено за підтримки Міністерства культури України. Режисерами стали Ігор Висневський і Віталій Малахов, який, на жаль, пішов з життя у 2021 році. Для обох митців це був дебют у повнометражному ігровому кіно. Сценарій написали Тарас Боровок і Дмитро Наумов, які до цього працювали разом над «Шляхетними волоцюгами» та двома частинами «Свінгерів».
Акторський ансамбль об’єднав як метрів сцени та кадру, так і нові обличчя. Головного героя втілив Вячеслав Довженко.
«Якою постаттю був Петро Франко в плані людини, нам, та вже й нікому, не відомо. Питання в іншому: в художній стрічці нам треба зробити крок до певної фантазії, актора і творців, щоб створити цю постать через людські стосунки, через взаємовідносини. Це важливо, — розповідає Довженко про роботу над персонажем. — Петро Франко був, по суті, одним з тих, хто будував українську ідентичність та державу, але він був вимушений піти на компроміс з радянською владою і деякий час навіть був успішним у цій системі. Тому для мене виникло питання: чому людина пішла на такий компроміс?»
Також до касту приєднався Ахтем Сейтаблаєв («Хайтарма», «Додому», «Ми є. Ми поруч»). У «Іншому Франку» він втілив друга головного героя, з яким вони пройшли чимало випробувань і який не витримав тиску буремних часів і підкорився радянській системі.

Ірина Кудашова, зірка телесеріалу «Школа» та блогерка, зіграла доньку Петра. Акторка розповіла, що була шокована відмінністю підходу до роботи над повнометражним фільмом, де увага приділяється якості, а не кількості, а одну сцену можна знімати 5-6 годин. Про співпрацю з досвідченими акторами Ірина каже: «Спочатку було страшно. Я пам’ятаю, що казала нашому кастинг-директору: як буду з ними зніматися взагалі? Але всі мої страхи зникли в один момент, коли я прийшла на знімальний майданчик, а колеги мені допомагали, підказували. Ми з ними жартували, сміялись, обговорювали серйозні теми. І зовсім не відчувалося різниці в досвіді та віці».
Під час роботи над фільмом команда спілкувалася з представниками музею «Дім Франка» та сім’єю Франків. Знімали як у павільйонах, так і на натурі: у Львові у Стрийському парку, та меморіальному музеї «Дім Франка». Також спеціально для стрічки сконструювали копію літака Першої світової війни моделі «Альбатрос» з бортовим номером LVGC-15960 — саме на такому літав Петро.

Вячеслав Довженко згадує, як вже після знімань його запросили на відкриття пам’ятника Петру Франку. Там була присутня його сім’я, яка ще не бачила фільму.
«Мене познайомили з його онуком та представили як виконавця головної ролі. Ми з ними багато спілкувалися — на політичні та життєві теми. І наприкінці він мені сказав: “Знаєте, я б вам, напевно, довірив грати свого прапрадіда, напевно, таким я його собі й уявляв”. Тому якщо я у родичів викликав довіру, сподіваюся, й з глядачами буде так само», — поділився актор.
Прем’єра стрічки відбулася ще у 2021 році на Хмельницькому кінофестивалі. Проте до великих екранів фільм дістався тільки на початку 2024 року.