Цьогоріч навесні в Україні зафіксували новий рекорд – найнижчий рівень води в річках за останні сто років. Це лише одна з низки кліматичних змін, які вже за кілька десятиріч суттєво змінять наше життя: бракуватиме води, частішатимуть різкі перепади температури та природні катаклізми. Журналістка Заборони Альона Вишницька поговорила з експертом організації «Екодія» Олексієм Пасюком і ландшафтним архітектором, засновником студії ландшафтної архітектури Zemlia Семеном Поломаним і розпитала їх, що чекатиме Україну вже за 10 років, у яких точках світу незабаром не зможуть жити люди, і як варто адаптовуватися до нових умов вже зараз.
Що відбувається?
Клімат змінюється. Цьогорічна зима в Україні була теплою і майже безсніжною, а грудень метеорологи назвали найтеплішим у цьому столітті – він встановив 9 температурних рекордів, подекуди температура підіймалася до 15°C. Зими й надалі ставатимуть теплішими, і цілком імовірно, що за кілька десятиріч сніг бачитимуть лише мешканці української Півночі.
Проте найпомітніший наслідок зміни клімату – це не поступове потепління, а надзвичайні природні явища: посухи, урагани, повені, шторми, смерчі. Вони частішають по всьому світу. Турбулентність погоди пов’язана зі збільшенням середньої річної температури у світі. За останнє десятиліття кількість надзвичайних природних явищ стрімко виросла. Фактично зміна клімату – це коли надзвичайні погодні умови стають звичайними.
А чому росте температура?
Головна причина – зростають викиди парникових газів. Україна входить у першу двадцятку країн світу, які викидають найбільше парникових газів у атмосферу. Гази утворюються під час роботи електростанцій, транспорту, промисловості, сільського господарства, внаслідок пожеж. Саме вони впливають на температуру, зміни клімату та підвищення рівня моря.
Клімат постійно змінюється. Чому цього разу це проблема?
Через вплив людини клімат змінюється занадто швидко. Проблема не в амплітуді коливань температури, а у швидкості. Для того, щоб екосистеми пристосувалися до нових умов, потрібен час – види мають еволюціонувати, щоб вижити, а цього часу зараз немає. Якщо часу немає, то вони або вимирають, або «переїжджають». Так, уже зараз на території України помічають шакалів і кліщів, які переносять хворобу Лайма – раніше вони не були типовими для нашої фауни.
Якщо не зменшити викиди парникових газів, то до кінця століття середня температура збільшиться ще на 4 градуси. Пояси змістяться, деякі території стануть непридатними для життя людей – відтак, з’являться кліматичні біженці. Деякі країни стануть непридатними для життя, пояснює Семен Поломаний. Йдеться передусім про прибережні зони — скажімо, вже зараз затоплює країни Океанії. Під загрозою також Мальдіви в Азії та Сейшели в Африці, і список постійно розширюється. Якщо людина заможна, то вона мігрує в будь-яке місце на планеті, якщо ні – житиме в таборах для кліматичних біженців.
Чого очікувати в Україні?
Комплексних досліджень, які б повністю відповідали на це питання, немає. Згідно з прогнозом дослідження організації Екодія «Вода близько. Підвищення рівня моря в Україні внаслідок зміни клімату», якщо середня температура все ж зросте на 4 градуси, до кінця століття майже 590 містечок і сіл повністю чи частково підуть під воду. Серед тих, що зовсім зникнуть, – Кирилівка, Залізний Порт, Вилкове, Затока, Лазурне, Арабатська Стрілка. Частково підтопить Одесу, Херсон, Миколаїв, Маріуполь, Бердянськ, Мелітополь і Керч. 75 тисяч людей, які живуть у цих зонах, будуть змушені переїжджати.
За останні 28 років середньорічна температура в Україні зросла на 2 градуси. Це впливає на те, що межі агрокліматичних зон зсуваються. Коли температура зростає на один градус, то зона переміщається на 100 кілометрів. Відповідно, в Україні ці межі зсунулися на 200 кілометрів. Температури на Херсонщині та в Запорізькій області вже дозволяють вирощувати рис чи бавовну.
Опади та доступ до води зменшуватиметься, пояснює Олексій Пасюк. Натомість кількість критичних явищ збільшуватиметься – зросте число днів, коли температура повітря перевищуватиме 30-35°C. Україну чекають різкі коливання температури: від сильних морозів до аномальної спеки, а перехідний весняний період буде дуже коротким.
Сфера сільського господарства суттєво зміниться: деякі культури вже не ростимуть в Україні, оскільки вони потребують багато води, якої не буде. Коли саме це станеться, екологи не можуть сказати точно – у попередніх прогнозах йшлося про 50-ті роки та кінець 21 століття, проте темп пришвидшується з кожним роком, і все може кардинально змінитися вже за кілька десятиліть. Уже зараз від незвичної погоди страждають врожаї пшениці, ячменю, соняшника та кукурудзи. Через температуру волога випаровується ще швидше. У деяких регіонах – скажімо, у Запорізькій області – по 90 днів не було дощів, а третина річної норми випала за півтора дня.
Цьогоріч Україна поставила новий рекорд – у нас зафіксували найнижчий рівень річок за останні сто років, тож брак водних ресурсів Україна відчує вже найближчим часом.
Чи є ще шанс щось змінити?
Є, але не все. Якщо коротко, то головне завдання держав – не дозволити температурі піднятися на 4 градуси до кінця століття, а утримати це підвищення в межах двох. Щоправда, екологічні організації та активісти уточнюють, що цього недостатньо – температура не має піднятися вище за середні півтора градуса.
У 2015 році в межах конвенції ООН про зміну клімату 196 країн світу підписали Паризьку кліматичну угоду. Відповідно до неї, усі держави, незалежно від рівня їхнього економічного розвитку, зобов’язані скоротити викиди в атмосферу. Це можна зробити, якщо всі країни світу відмовляться від викопного палива та перейдуть на 100% відновлювану енергетику. Оскільки Україна приєдналася до цієї угоди, то вона також бере на себе ці зобов’язання. Внутрішнє рішення повністю перейти на відновлювану енергетику до 2050 року вже ухвалили Житомир, Чортків, Львів і Кам’янець-Подільський.
Ще одна масштабна проблема – це ріст споживання: «Всі блага, якими ми користуємося, вимагають природних ресурсів, – пояснює кліматичний активіст Олексій Пасюк. – Це і транспорт, на якому ми їздимо та літаємо, і кількість одягу, і зайві речі, які ми купуємо». На його думку, споживання потрібно обмежувати – і не лише на особистому рівні, а й на державному: «Держава може накладати податкові збори на машини залежно від того, скільки парникових газів викидає її двигун», – пояснює екоактивіст. Відповідно, людина має платити за шкоду, яку завдає своїми діями, або ж обирати менш шкідливий варіант. Це стимулюватиме людей ухвалювати екологічні рішення з фінансових міркувань.
Що може змінити одна людина?
По-перше, обмежити споживання: не купувати зайвого, давати речам друге життя. По-друге, купувати локальні продукти, оскільки їх можна транспортувати з меншою кількістю енергії та ресурсів. Наприклад, авокадо доправляють з іншого континенту літаками, а на їхнє виробництво потрібно багато води. Якщо їх замінити українськими овочами, то шкоди довкіллю від цього буде менше. По-третє, за можливості обирати альтернативні, менш шкідливі для довкілля, способи пересування: трамвай і метро замість машини, поїзд замість літака, електрокар замість дизельної автівки.
Деякі зміни вже непоправні. Що робити, якщо змінити ситуацію не вдасться?
Пристосовуватися. Теплові хвилі зроблять життя в містах нестерпним, й одне з завдань – утримати в містах вологу та прохолоду, пояснює Семен Поломаний. Зелена та водно-зелена інфраструктура частково уповільнює зміни, бо зберігає водні ресурси, створює правильний колообіг вуглецю в природі: «У містах потрібно збільшити кількість зелених насаджень, озеленювати фасади, вулиці, і робити це правильно – обирати менш вибагливі рослини, які з великою імовірністю житимуть і за 50, і навіть за 100 років, коли клімат кардинально зміниться», – пояснює Семен. Так само необхідно модернізувати дощову каналізацію. Уже зараз вона не справляється зі зливами – саме тому періодично в Києві та інших містах машини плавають по вулицях, затоплює торговельні центри та будинки. Цю ситуацію можна частково змінити, якщо насадити більше зелені – вона вбиратиме великі об’єми води і в такий спосіб допомагатиме впоратися зі стихією.
