Культура активно повторює, що всі її історії — про унікальних індивідів, якими захоплюється публіка. Насправді ж інакшість часто супроводжує булінг, що породжує страх вирізнятися в натовпі. Спеціально для Заборони літературна критикиня Марія Бліндюк щомісяця розкриває чутливі теми через книжки. Цього разу вона згадує літературу, де порушують теми інвалідності, іншомовності, інакшості та страхів через них.

Мондеґрін. Володимир Рафєєнко

Meridian Czernowitz, 2019
Скільки читати: 192 сторінки

Головний герой «Мондеґріну» переїхав з іншої частини країни й вивчає мову серед чужих людей. Усе ускладнює те, що він переїхав зі Сходу України в Київ. Там він прагнув говорити українською й вважався диваком. Тут його переслідуватимуть містифікації та місцеві легенди. Роман Володимира Рафєєнка частково автобіографічний — у 2014 році автор також переїхав у Київську область, де намагався вивчити нову для нього мову, щоби згодом писати нею прозу.

Mondegreen — це особиста інтерпретація неправильно почутого слова. Найчастіше ця помилка стається під час прослуховування пісень. Уперше термін ужила американська письменниця Сильвія Райт, згадуючи, що в шотландській баладі чула «…Lady Mondegreen» замість слів «…laid him on the green». Так і головному герою «Мондеґріну» постійно вчувається щось інакше й каламбурне, він почувається чужим. Відтак свідомість тягне за собою відчуження, а воно — поступово схиляє до божевілля.

Дитя землі. Сйон

Skugga-Baldur, 2003
Переклад: Маріанна Кіяновська, Віталій Кривонос
Видавництво, 2018
Скільки читати: 132 сторінки

Сйон більш відомий як автор поезії, зокрема пісень Бйорк, проте його вже впізнають як ісландського прозаїка, який залишає поезію в усьому, до чого прикладається. Сюжет його найвідомішого роману роздвоюється: одна лінія слідує за мисливцем і його ціллю, інша розповідає про науковця, який рятує дівчину. Мисливець і лисиця нескінченно перетворюються, втрачаючи свої сутності й набуваючи нових рис. 

В Абби синдром Дауна, і її мали б покарати за несвідомий злочин. Сйон ніби разом із чоловіком рятує її від суспільства, розкриваючи в поетичних описах глибини її доброти та краси. Так героїня стає джерелом світла в холодних і брутальних ісландських міфах та законах виживання, де посеред пустельного простору якнайкраще видно голий нерв людських емоцій.

Меланхолійна смерть хлопчика-устриці та інші історії. Тім Бертон

The Melancholy Death Of Oyster Boy & Other Stories, 1997
Скільки читати: 115 сторінок

Макабричні вірші про дивних дітей написані й ілюстровані Тімом Бертоном, який насамперед відомий своїми режисерськими роботами: «Франкенвіні», «Труп нареченої» та іншими. Як і у своїх анімаційних роботах, автор зберігає моторошну атмосферу небезпечного й непривітного світу, в якому живуть діти з незвичними характеристиками: дівчинка, яка постійно вирячається, токсичний хлопчик, який не витримує свіже повітря, або дівчина, яка перетворюється на ліжко.

Додаючи гротескних деталей, Тім Бертон показує, як важко, майже неможливо, прижитися інакшим у звичному світі. Але саме такі особистості зрештою стають героями й героїнями його історій.

MOX NOX. Таня Малярчук

Видавництво Старого Лева, 2018
Скільки читати: 120 сторінок

У руїнах старих міст живуть птеропуси. Це схожі на кажанів створіння, що залишилися після кінця світу — коли всі люди зникли, покинувши свої домівки. Вони створили свою майже утопію, в якій є місце для мрій про утопію справжню, серед манґрових лісів у вічному літі. А поки вони сплять удень і літають вночі в пошуках фруктів від однієї теплої пори року до іншої.

Маленька Тереза ставить забагато запитань, підважуючи мрії про ідеальні далекі краї та знайомлячись з миш-пергачами, яких близькі та знайомі вважають відлюдькуватими виродками. Звісно, у пошуках відповідей запитання дівчини неодноразово викликатимуть роздратування. Їй доведеться долати страх бути інакшою, щоби дружити з чужинцем та стати справжньою лідеркою.

Загадковий нічний інцидент із собакою. Марк Геддон

The Curious Incident Of The Dog In The Night Time, 2003
Скільки читати: 260 сторінок

Однієї ночі хтось жорстоко вбиває сусідського собаку виделкою. Знайшовши його, 15-річний Крістофер вирішує розслідувати злочин і заразом написати детективний роман. Але вбита собака замість убитої людини — не найбільший відхід від жанру в цій книзі. Крістофер, оповідач історії, має розлад аутистичного спектра та обожнює математику. Він довіряє цифрам більше, ніж емоціям людей, а правилам — більше, ніж метафорам.

Незнайомі люди не завжди розуміють хід думок Крістофера або його непорушні закони буття про, здавалося б, звичайні речі: від кольорів їжі на тарілці до розташування меблів у вітальні. Тим цінніше, що Марк Геддон так наочно намагається показати всі особливості мислення та інакшості героя.