Коли суддя не знає, за що садять людину. Як працює експертиза політичних мотивів і чому в нас її майже не проводять

Кількість політв’язнів у світі зростає на тлі воєн та інших конфліктів. Людей саджають за висловлювання й незгоду з режимом, але прикривають це статтями про фінансові махінації або тероризм. Один зі способів довести, що людину переслідують за політичними мотивами, — провести відповідну експертизу. В Україні та інших пострадянських країнах її проводить тільки Михайло Савва — політолог і громадський діяч. В інтерв’ю Забороні Савва розповів, у чому суть експертизи, коли її замовляють і чому вона не завжди допомагає.

Кримська справа

У 2016 році у квартиру кримського журналіста Миколи Семени прийшли з обшуком співробітники російської Федеральної служби безпеки. У 2015-му Семена під псевдонімом опублікував матеріал «Блокада — необхідний перший крок до звільнення Криму» на сайті «Крим.Реалії». У ньому він розмірковував про те, чи має Україна постачати їжу, будматеріали й інші товари на анексовану територію. ФСБ знайшла в статті ознаки закликів до порушення територіальної цілісності Росії.

Семені загрожувало до п’яти років позбавлення волі. У Росії подібні справи зазвичай закінчуються обвинувальним вироком. Перемога — це штраф або умовний термін. Захисту вдалося домогтися умовного терміну у 2,5 роки.

Адвокати вирішили запросити експертизу політичних мотивів кримінального злочину, яку суд долучив до матеріалів справи. Там було написано, що не можна судити людину за заклики до порушення територіальної цілісності, якщо вона не закликає нічого порушувати. Тим більше Крим із погляду міжнародного права — частина України, а Конституція РФ тоді визнавала пріоритет міжнародного права [у 2019-му це положення зробили розмитим і тепер усе залежить від трактування в конкретній справі]. Тобто навіть за російським законодавством судити журналіста було нема за що.

Показати, чого хоче держава

Експертиза політичного мотиву кримінального злочину — це документ, який готує фахівець за запитом адвоката підозрюваного. У Штатах, наприклад, у такого фахівця є ліцензія на роботу й це може бути основною професією людини. Діяльність судових експертів там називається судовою наукою. А в Україні, Білорусі, Росії та інших пострадянських країнах експертизи політичного мотиву готує одна людина — політолог Михайло Савва. Інших експертів просто немає, оскільки механізм захисту через експертизу не поширений. За п’ять років роботи Савва підготував пару десятків висновків.

Мета експертизи — з’ясувати, чи дійсно держава хоче покарати людину за злочин, або використовує кримінальну справу в інших цілях, — наприклад, щоби зберегти владу або змусити активіста припинити громадську діяльність.

Щоби видати висновок, фахівець вивчає всі матеріали справи, а також згадки про неї у відкритих джерелах. Він має вибудувати логічний ланцюжок із фактів, які доведуть чи спростують політичний мотив із боку держави.

У середньому експерт працює два тижні й готує документ на 15–25 сторінок. Експертизу направляють до суду, міграційної служби або представництва Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй у справах біженців.

Адресат залежить від того, яку справу розглядають. Суд займається кримінальними справами або вирішує, чи надавати притулок. Підрозділи Управління Верховного комісара вирішують, чи надавати захист втікачу з іншої країни. Рішення допомагає отримати статус біженця або перебратися в країну, де його дадуть. Міграційна служба дає притулок або відмовляє у ньому від імені держави.

У випадку Семени висновок направляли до суду, оскільки він розглядав справу.

Зробити мотив видимим

Організація об’єднаних націй ще в 1950-х заборонила дискримінувати людей за політичні погляди. Тобто вже приблизно сімдесят років офіційно судити на основі політичних мотивів не можна. Насправді ж у світі є тисячі людей, засуджених за те, що їхні політичні погляди не збігаються з тими, що дозволені державою. Білоруська правозахисна організація «Весна» називає 179 осіб політв’язнями, а російський «Меморіал» — 362.

«Але те, що якась організація назвала людину політв’язнем, для суду нічого не означає, — пояснює Савва. — Це просто думка без логічного ланцюжка доказів. Такі списки важливі для суспільства, яке завдяки їм розуміє стан справ у країні. Але для суду аргументом є тільки експертиза з конкретними фактами, доказами й висновками. До того ж експерт, який готує висновок, — незацікавлена ​​особа».

Адвокат, наприклад, не може готувати таку експертизу. По-перше, він зацікавлений у виграші, а по-друге, він не завжди орієнтується в політичному контексті країни, додає Савва.

Самі судді або представники міграційної служби теж не завжди повністю усвідомлюють контекст. Наприклад, на батьківщині проти людини порушили кримінальну справу, але вона встигла виїхати за кордон. Тоді країна, звідки вона родом, просить видати підозрюваного. Прокурор пише в запиті, що людину судитимуть справедливо, а умови її утримання відповідатимуть міжнародним нормам.

«Але суддя або інший чиновник, розглядаючи такий запит, не розуміють, за що насправді хочуть посадити людину. Вони живуть в іншій країні, виховані в іншій культурі. Іноді вони просто уявити не можуть, що людину відправляють за ґрати, щоби вона припинила правозахисну роботу, або щоби держава могла без перешкод націоналізувати її банк. Якщо суд неупереджений, експертний висновок із політичних мотивів допомагає йому побачити проблему і відмовити у видачі», — пояснює Савва.

Необов’язково, але важливо

Першу експертизу політичних мотивів в Україні Михайло Савва провів у 2015 році. До нього звернувся адвокат людини, якій довелося виїхати з Росії через політично мотивоване кримінальне переслідування. В Україні він просив притулку.

Відтоді експерт зробив ще пару десятків експертиз за зверненнями адвокатів з України, Росії, США, країн Євросоюзу та інших. Розкривати деталі Савва не хоче, тому що не всі справи публічні, а деяким людям досі може загрожувати небезпека. Але у всіх випадках розглядалися справи громадян пострадянських країн. Це були кримінальні справи, прохання про притулок або запити про екстрадицію.

На відміну від тієї ж Європи, шанс, що експертиза допоможе, у пострадянській країні нижче. Причина в куплених суддях і чиновниках, у законодавстві та його трактуванні.

Крім того, в Україні, Росії, Білорусі просто не заведено подавати запити на таку експертизу, тим більше що вона не обов’язкова.

«Це дивно. Наприклад, коли людину звинувачують на основі тексту, лінгвістична експертиза обов’язкова. Експерт робить висновок, чи закликає обвинувачений до порушення територіальної цілісності країни у тексті, або слідчому це здалося. А ось експертиза політичних мотивів робиться за бажанням. Через це було винесено не одне несправедливе рішення», — каже Савва.

Є випадки, коли люди самі не використовують усіх можливостей, щоби виправдати себе в суді або отримати притулок. Якось проти двох росіян, які разом працювали, завели кримінальну справу в Росії, розповідає Савва. Вони перебралися в Україну і стали просити притулку. Через суд відразу добитися нічого не вийшло. І справа не тільки в тім, що деякі українські суди називають Росію правовою демократичною державою. Навіть європейським суддям буває непросто розібратися в російській дійсності.

«За інформацією, яку я отримав, у справах був політичний мотив. Але в людей просто не витримали нерви — вони нелегально виїхали до Євросоюзу. Там їх затримали й одного готують до депортації в Росію. Це випадок, коли рішення було прийняте на емоціях, без урахування всіх можливостей», — пояснює експерт.

Експертиза політичних мотивів коштує від тисячі доларів. Але іноді її проводять безкоштовно — усе залежить від обставин справи. Наприклад, у випадку журналіста Семени за експертизу не платили.