Конституційний Суд України закрив доступ до декларацій чиновників. Це рішення може бути критичним для країни – пояснюємо, чому
Конституційний Суд визнав роботу Національного агентства з питань запобігання корупції неконституційною. Тож робота головного антикорупційного органу країни буде повністю заблокована. Вже зараз доступ до електронних декларацій чиновників і суддів закритий – НАЗК почало виконувати рішення суду. Заборона пояснює, чим це загрожує.
27 жовтня Конституційний Суд (КС) виніс низку рішень щодо роботи Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Тепер у НАЗК немає доступу до реєстрів з інформацією про топ-чиновників, агентство не зможе перевіряти їхні декларації, а відкритий доступ до них на сайті має бути закритий (що НАЗК вже зробило). Тепер не можна моніторити спосіб життя чиновників, щоб перевірити, чи відповідає він задекларованим доходам. Тобто агентство не зможе призначати перевірки та реагувати на порушення. Крім того, у НАЗК забрали можливість звертатися з цими порушеннями до суду. І ще одне ключове рішення КС – скасувати кримінальну відповідальність за недостовірні дані в декларації.
Суд вирішив, що відомство своєю роботою впливає на суддів, а це суперечить Конституції. Згідно з українським законодавством, у країні є три незалежні одна від одної гілки влади – законодавча, виконавча та судова. Законодавча – це парламент, виконавча – президент і уряд. Якщо робота НАЗК впливає на суддів, значить, за логікою КС, виконавча влада контролює судову, а це суперечить Конституції.
Кримінальну відповідальність за неправдиві дані в декларації суд визначив як занадто сувору. Як пояснили в Національному антикорупційному бюро (НАБУ), це означає, що вже відкриті кримінальні провадження розваляться – як, наприклад, проти мера Одеси Геннадія Труханова або колишнього директора Укроборонпрому Павла Букіна. Всього таких справ 110.
Суд не скасував електронне декларування, але зобов’язав зробити його закритим від громадськості. Зараз на сайті електронних декларацій розміщено повідомлення з текстом рішення Конституційного Суду. Як пояснила Забороні виконавча директорка Центру протидії корупції Дар’я Каленюк, НАЗК всюди закрив доступ до декларацій. Вона додає, що рішення КС робить декларування по суті безглуздим.
«Тепер всі судді, прокурори, міністри і депутати можуть не декларувати свої доходи, розкішні годинники, житло, компанії, автомобілі та інше майно, – каже Каленюк. – Такий обов’язок ніби й є, але громадяни вже не побачать цих декларацій, а відповідальності за недостовірні відомості не буде».
У Центрі протидії корупції стверджують, що КС діяв у власних інтересах. НАЗК писало, що у двох суддів знайшли недостовірні дані в деклараціях. Одна з них – Ірина Завгородня, в 2018 році агентство виявило в її декларації невідповідність на 615 тис. грн, а наступного року – на 754 тис. грн. У судді Сергія Головатого виявили невідповідність на 3,6 млн грн.
Підставою для рішення КС стала заява 47 депутатів від проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя» та парламентської групи «За майбутнє», яка контролюється олігархом Ігорем Коломойським. Вони вимагали, зокрема, визнати неконституційними повноваження НАЗК, норму про декларування доходів членів сім’ї та кримінальну відповідальність за недостовірні дані. Однак КС, як відзначають у Центрі протидії корупції, перевищив свої повноваження, визнавши неконституційними ті положення, яких не було в зверненні депутатів – наприклад, публічність декларацій.
НАЗК і НАБУ – це органи, які були створені в 2014 році в межах формування антикорупційного законодавства. У жовтні 2014-го, після парламентських виборів, депутати проголосували за низку антикорупційних законів. НАЗК створили як превентивний орган, який стежитиме за деклараціями і виявлятиме порушення. Ними займається, зокрема, НАБУ – бюро, яке розслідує злочини топ-чиновників – міністрів, керівників великих державних підприємств, суддів, мерів.
Антикорупційне законодавство було однією з умов безвізового режиму для України. Посол України при Європейському Союзі Микола Точицький стверджує, що в ЄС можуть призупинити його дію. Таке справді може статися – Єврокомісія може запустити процедури скасування або призупинення безвізу, якщо офіційний Київ порушить умови, за якими він був виданий – й антикорупційне законодавство підпадає під них. Однак це довгий і трудомісткий процес. Крім того, жодних офіційних заяв від євродепутатів поки не було.
Завдяки відкритому декларуванню журналісти дізналися про безліч порушень суддів, чиновників і депутатів. Наприклад, активісти руху «Чесно» з’ясували, що у суддів, які визнали незаконною націоналізацію «ПриватБанку», є незадекларовані доходи. Журналісти «Схем» виявили, що у Петра Порошенка є незадекларована вілла в Іспанії. Журналістка Христина Бердинських зазначає, що декларації багатьох депутатів, які звернулися до КС, викликають питання.
Президент Володимир Зеленський скликає закриту Раду з національної безпеки та оборони. Зеленський не згадував конкретно рішення суду, але зазначив, що останнім часом по боротьбі з корупцією «завдають нищівних ударів». Глава держави додав, що потрібні законопроєкти, які допоможуть запобігти «подібним кризовим ситуаціям». На думку Дар’ї Каленюк, президент має розпустити нинішній склад Конституційного Суду. Однак зробити це не так просто. Судді призначаються на 9 років за складною процедурою парламентом, президентом і з’їздом суддів України. Щоб звільнити суддю достроково, потрібно довести, що він порушив Конституцію – а потім за таке рішення мають проголосувати не менш ніж 12 із 18 членів Конституційного Суду. Законного механізму повністю ліквідувати весь склад КС зараз не існує.
На думку юриста Миколи Хавронюка, президент може розпустити весь склад КС своїм указом – однак це суперечитиме законам і Конституції. «Таким чином він має взяти на себе політичну відповідальність, через яку може дістати імпічмент», – каже Хавронюк.
