Кошта, фон Дер Ляєн, Каллас: чим цікаві ключові кандидати на топпосади в ЄС

• У червні в Євросоюзі пройшли вибори до Європарламенту. Фактично вони є перезапуском основних інституцій блоку.
• Лідери ЄС нібито попередньо вже погодили кандидатів та ключові посади.
• В обговоренні брали участь очільники урядів Греції, Польщі, Іспанії та Нідерландів, а також президент Франції та канцлер Німеччини.

Урсулу фон дер Ляєн мають висунути на другий термін президенткою Єврокомісії. Прем’єр-міністрка Естонії Кая Каллас, ймовірно, стане комісаркою ЄС із закордонних справ, а Антоніо Кошта претендує на посаду президента Ради ЄС. Кандидати мають довгу політичну кар’єру, яка супроводжувалася принаймні одним гучним скандалом.

Заборона розповідає про найцікавіші факти з біографії європолітиків.

Єврокомісія, Рада ЄС, голова євродипломатії: кого висунуть на посади

Лідери ЄС, які ведуть переговори про вищі посади в блоці, як пише dpa, 25 червня 2024 року попередньо погодили кандидатів та топпосади. Так, кандидатуру Урсули фон дер Ляєн мають висунути на другий термін на посаду президентки Єврокомісії.

А от прем’єр-міністрка Естонії Кая Каллас може стати комісаркою ЄС із закордонних справ, замінивши Жозепа Борреля. Ця посада в блоці є еквівалентом міністра закордонних справ і вважається однією з чотирьох найвищих.

Водночас Антоніо Кошта має стати президентом Ради ЄС, змінивши на посаді Шарля Мішеля. Попередньо його каденція становитиме 2.5 року, але якщо він впорається з обов’язками, його переоберуть на другий термін.

В погодженні кандидатів на посади в керівництві ЄС брали участь очільники урядів Греції, Польщі, Іспанії та Нідерландів, а також президент Франції та канцлер Німеччини. Кандидатури фон дер Ляєн, Каллас і Кошти, найімовірніше, представлять на саміті очільників держав-членів ЄС у Брюсселі 27 червня.

Урсула фон дер Ляєн: коротка біографія

Політикиня перебуває на посаді президентки Єврокомісії з грудня 2019 року й відома своєю підтримкою України. Вона пішла в політику в 1990 році і з того часу є членом Християнсько-демократичного союзу. У 2005 році стала міністеркою у справах сім’ї, людей похилого віку, жінок та молоді Німеччини. На цій посаді політикиня пробула до листопада 2009 року, після чого стала міністеркою праці та соціальних питань. Вже у 2013 році стала міністеркою оборони.

Цікаві факти про Урсулу фон дер Ляєн:

• перша жінка, яка очолила Єврокомісію;
• своїм пріоритетом на посаді політикиня оголосила боротьбу з раком: у дитинстві від цієї хвороби померла її 11-річна сестра;
• Урсула фон дер Ляєн приїхала в Київ та Бучу 8 квітня 2022 року — за кілька днів після деокупації Київщини;
• вона виступає за посилення санкцій проти Росії й підтримує вступ України в ЄС;
• у квітні 2024 року Урсула фон дер Ляєн опинилася в центрі скандалу щодо проштовхування кандидата від спільної німецької партії  Маркуса Піпера на пост представника ЄС з питань бізнесу. Пізніше він відмовився від посади. Опоненти Урсули фон дер Ляєн в інших партіях вказували на повідомлення у ЗМІ про те, що Комісія відхилила двох інших кандидатів, які набрали кращі результати, ніж Піпер, у початковому процесі відбору на посаду спеціального посланника. Прессекретар фон дер Ляєн сказав, що вона призупинила повторний на цю посаду;
• у квітні 2021 року у New York Times оприлюднили історію Pfizergate, де йшлося про те, що фон дер Ляєн домовилася про контракт на 1.8 мільярда доз вакцини проти COVID-19 під час пандемії з генеральним директором Pfizer Альбертом Бурла. Домовленості нібито відбувалися за допомогою текстових повідомлень на мобільний телефон, які  досі залишаються нерозкритими. У червні 2022 року Європейський омбудсмен дійшов висновку, що переговори щодо контракту були випадком неналежного адміністрування. Триває судовий процес — наприкінці травня-2024 Бельгійський суд відклав останнє слухання до 6 грудня, щоб дати сторонам додатковий час для вивчення певних аспектів справи.

Кая Каллас: що про неї відомо

Каллас з січня 2021 року обіймає посаду прем’єр-міністрки Естонії, а в політиці перебуває з 2010 року — саме тоді вона вступила до Партії реформ. Також вона відома жорсткою антиросійською позицією.

«У своїх ранніх кампаніях Каллас здавалася трохи нерішучою. Ставши прем’єр-міністркою, вона знайшла свій голос. У внутрішній політиці вона продовжила бренд своєї партії — компетентне технократичне управління та відповідальне бюджетування, що сформувало репутацію Естонії як цифрового піонера у 2010-х роках. Вторгнення Росії в лютому 2022 року стало катастрофою для України та Європи, але підвищило міжнародний авторитет Каллас. Її недвозначне «я ж вам казала» на адресу лідерів сподобалося естонцям та іншим східноєвропейцям. Вона стала чемпіонкою регіону, який не просто наздоганяє Західну Європу, але й випереджає її в розумінні жорстоких реалій багатополярного світу», — пише The Economist.

Що ще треба знати про Каю Каллас:

• президент України Володимир Зеленський у квітні 2023 року нагородив Каю Каллас орденом Ярослава Мудрого II ступеня «За визначні особисті заслуги у зміцненні українсько-естонського міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України»;
• Каллас відмовляється називати Путіна президентом Росії;
• у 2023 році Каллас потрапила в гучний скандал: логістична компанія, в якій мав частку її чоловік, якийсь час після повномасштабного нападу Росії на Україну продовжувала працювати в РФ. Політикині довелося перепрошувати за це публічно.

Антоніу Кошта: цікаві факти

Кошта почав будувати політичну кар’єру ще у 1980-х роках: тоді він працював у муніципальній асамблеї Лісабона. 

«Він використовував діалог, щоб взаємодіяти з представниками всіх класів і походженням і укладати угоди. З часом він зміцнив свою репутацію людини, яка вміє розв’язувати проблеми та знаходити прагматичні рішення. Його таланти привернули увагу національних лідерів, таких як тодішній прем’єр-міністр — і нинішній генеральний секретар ООН — Антоніу Гутерріш, який запросив Кошту спочатку на посаду державного секретаря, а потім міністра у справах парламенту. У 2015 році здатність будувати комунікаційні мости з іншими принесла йому контроль над Португалією», — пише Politico.

У 2015 році у країні пройшли національні вибори. Кошта не набрав найбільшої кількості голосів того року, але йому вдалося посунути правоцентристського чинного тоді президента, уклавши безпрецедентний парламентський альянс із ультралівою Комуністичною партією Португалії та групою Лівого блоку.

Коли Кошта став прем’єр-міністром, Португалія якраз оговтувалася від програми жорсткої економії. Політик тоді пообіцяв скасувати заходи щодо скорочення витрат, запроваджені кредиторами Португалії. Цікаво, що цей план викликав скепсис та призвів до жорсткої критики політика в країнах ЄС.

Однак йому таки вдалося реалізувати свою стратегію. Так, під керівництвом Кости державний борг Португалії активно скорочувався. У 2017 році країна змогла вийти зі схеми ЄС, за якою Комісія контролювала її витрати, а вже у 2019 році вона зареєструвала свій перший профіцит бюджету після перебування на посаді Антоніу де Олівейра Салазара. При цьому мінімальна зарплата з 2015 року зросла більш ніж на 60%, а середня зарплата зросла на 27.7%.

Його обирали прем’єр-міністром тричі — у 2023 році він пішов у відставку після гучного корупційного скандалу. З’ясувалося, що його помічники просували незаконні інвестиційні угоди для літієвих і екологічно чистих водневих проєкт. Спочатку проти Кошти було розпочато розслідування, але прокурори помилково переплутали ім’я політика з ім’ям міністра економіки Антоніу Кошта Сілви в стенограмах прослуховування. Серйозна похибка поставила під сумнів судову справу і вона фактично розсипалася.

Ще кілька цікавих фактів про політика:

• високі посади в соціалістичних урядах Португалії він обіймав з 1997 року;
• в його кар’єрі вже була робота в Європарламенті — він був обраний одним з 14 віцепрезидентів органу;
• Кошта подав у відставку з посади депутата Європарламенту у 2005 році, щоб стати міністром державного та внутрішнього управління в уряді Жозе Сократеша;
• у 2007 році його обрали мером Лісабона, а потім переобрали (зі значною перевагою у голосах);
• у квітні 2024 року новий глава МЗС Португалії Паулу Ранжел визнав, що Кошта був цілковито на боці України, але щодо вступу країни в ЄС був скептично налаштованим;
• у питанні членства України в НАТО Антоніу Кошта також демонстрував обережну позицію. Зокрема, перед самітом НАТО у Вільнюсі він відкинув ідею, що вступ України до Альянсу залежить лише від закінчення війни, стверджуючи, що для просування процесу необхідно також виконати політичні та економічні критерії;
• з урядом Кошти був пов’язаний ще один гучний скандал — приватизація найбільшого авіаперевізника Португалії TAP. Тоді втратили посади 10 членів уряду, серед яких були і міністри. Втім, особисто Кошту інцидент не зачепив.

Раніше Заборона розповідала про вибори до Європарламенту та про те, чому вони такі важливі для України. На відміну від національних парламентів, Європейський парламент не має законодавчої ініціативи