Косово vs Сербія: у Європі може розгорітися ще одна війна

• У північному регіоні Косова 31 липня місцеві серби заблокували дороги і влаштували протест. 
• У відповідь косовські правоохоронці встановили контроль над прикордонними з Сербією населеними пунктами; відбулася перестрілка.
• Миротворчий контингент НАТО приведений у бойову готовність і втрутиться у ситуацію, якщо конфлікт між сербами та косоварами дійде до кровопролиття.

Косово та Сербія ледь не розпочали військовий конфлікт. Влада частково визнаної республіки планувала з 1 серпня 2022 року заборонити дію сербських паспортів та номерних знаків на своїй території, яка колись була частиною СР. Етнічні серби, що проживають на півночі Косова, за підтримки Белграду вийшли на протест.  

Заборона розповідає про ескалацію давнього конфлікту на Балканах.

Протести сербів у Косові 31 липня 2022: хронологія подій

У Косовсько-Митровицькому окрузі частково визнаної Республіки Косово 31 липня 2022 року місцеві серби почали будувати барикади і перекривати дороги у регіоні. Так вони готували масові протести проти рішення міста Приштини про перереєстрацію транспортних засобів із сербських номерів на косовські та припинення дії сербських документів на території республіки з 1 серпня 2022 року.

«Було блокування дороги в Зубиному Потоці біля Вараг і в Рударі. Начебто були поширені неправдиві новини про те, що муніципалітет буде заблокований спецпідрозділами, що абсолютно не відповідає дійсності», — повідомив заступник начальника поліції Косова Бесім Хоті.

Ближче до вечора того ж дня у соцмережах почали з’являтися повідомлення, що у прикордонних населених пунктах було чути звуки стрілянини та сирен. Пізніше стало відомо, що косовська поліція взяла під контроль два переходи із Сербією та міст через річку Ібер у Митровиці, що сполучає сербський та албанський райони міста.

У Белграді заявили, що армія Сербії не перетинала адміністративну лінію і жодним чином не заходила на територію Косова і Метохії.

Косовський прем’єр-міністр Альбін Курті звинуватив в ескалації конфлікту «бунтівні елементи, контрольовані урядом Сербії». «Ще до того, як у нас почалася видача в’їзних-виїзних документів на прикордонних переходах із Сербією, незаконні сербські структури на півночі почали блокувати дороги та стріляти… Ми стикаємося з добре знайомим нам сербським націонал-шовінізмом», — заявив голова уряду частково визнаної республіки.

Ближче до півночі стало відомо, що президент Сербії Александр Вучич прибув до Генштабу сербської армії, де провів переговори з командуванням місії НАТО в Косові. Після цього він виступив зі зверненням, закликавши міжнародну спільноту зробити все можливе, щоб косовська влада скасувала або перенесла своє рішення.

Уже у ніч на 1 серпня 2022 року голова уряду Косова оголосив, що готовий піти на поступки і відтермінувати виконання постанови до 1 вересня 2022 року. Але за однієї умови: серби, які вийшли на протести, мають розібрати усі свої барикади.

Сербське питання: причини загострення конфлікту

Косово тривалий час була провінцією Сербії, але у 2008 році оголосило про свою незалежність, тобто через десять років після війни 1998-1999 років. Більша частина території частково визнаної республіки заселена етнічними албанцями, але у північних регіонах і досі проживають серби, які негативно ставляться до відокремлення регіону від Сербії, досі користуються сербською валютою, реєстраційними номерами та паспортами.

У 2011 році Белград і Приштина домовилися про тимчасове використання мешканцями Косова нейтральних документів та номерних знаків, поки вони не будуть готові перейти на централізовані. Угода була розрахована на п’ять років, тобто до 2016-го, але будь-які заклики до косовських сербів перейти на національні документи лише викликали масовий спротив.

Відтак 29 червня 2022 року уряд Косова вирішив перейти від добровільного до примусового способу паспортизації і постановив, що з 1 серпня того ж року сербські документи та номерні знаки будуть не дійсними на території республіки.

Ескалація на Балканах: реакція країн

Посол США у Косові Джефф Ховеньєр закликав президента республіки Вйоса Османі та прем’єр-міністра Альбіна Курті відкласти на місяць плани щодо заміни паспортів та номерних знаків сербів на косовські. Як пише Радіо Свобода, це значною мірою вплинуло на рішення косовського уряду відтермінувати виконання своєї постанови.

Водночас місія НАТО у Республіці Косово (KFOR) виступила із заявою, що готова застосувати силу у разі, якщо конфлікт між сербами та косоварами дійде до кровопролиття.

Голова Євродипломатії Жозеп Боррель наголосив, що не можна залишати невирішеним питання паспортизації косовських сербів, і закликав сторони до дипломатичного діалогу під егідою ЄС.

У Росії, яка не визнає Косово і підтримує дружні стосунки із Сербією, заявили, що косовари навмисно йдуть на загострення, щоб запустити силовий сценарій. Речниця МЗС РФ Марія Захарова назвала рішення Косова «черговим крок до вигнання сербського населення, витіснення косовосербських інститутів, що забезпечують захист прав сербів».

У Міністерстві закордонних справ України утрималися від оцінки ескалації оскільки Київ офіційно так і не визнав Косово, а із Сербією має складні відносини через проросійську позицію її керівництва. «Наполегливо рекомендуємо громадянам України наразі утриматися від відвідання південних районів Сербії та уникати місць масового скупчення людей», — повідомив речник українського дипвідомства Олег Ніколенко.

Раніше Заборона розповідала про прагнення Кремля дестабілізувати Балкани та припинити існування Федерації Боснії й Герцеговини через підтримку сепаратистів з Республіки Сербської.