Китай може готуватися до блокади Тайваню, а не до нападу: чому саме така тактика

• Армія Китаю 23 травня розпочала дводенні військові навчання у водах навколо Тайваню.
• Військові відпрацювали вправи класу «поверхня-повітря» та імітували атаки на ключові військові об’єкти острова.
• Армія Китаю не має достатньої кількості десантних кораблів-амфібій, необхідних для вторгнення. Однак 10 років тому більшість цивільних суден почали робити придатними і для військових цілей.

Роками Китай був зосереджений на поповненні свого військового флоту. Аналітики вважають, що проти Тайваню можуть застосувати й судна подвійного призначення — цивільні та бойові водночас. Втім, Пекін необов’язково прагне захопити державу насильницьким шляхом.

Заборона розповідає про ймовірні плани КНР.

Флот КНР: які кораблі готують

Армія Китаю не має достатньої кількості десантних кораблів-амфібій, необхідних для вторгнення. Але цей розрив можна подолати за допомогою цивільних, включаючи десятки гігантських ролкерів (суден, на яких перевозять техніку та транспортні засоби). Кожен з них може транспортувати сотні броньованих машин, пише The Telegraph.

«Десантні кораблі-амфібії під обстрілами є одним з найскладніших військових маневрів. Цивільні судна зазвичай були б поганим вибором для такої місії, але їх можна було б використовувати для масового транспортування військ через Тайванську протоку після того, як її берегова оборона буде знищена, або для подолання військових сил острова великою масою», — каже директор проєкту Стенфордського університету щодо діяльності сірої зони в Південнокитайському морі Рей Пауелл.

Десять років тому Пекін видав технічні рекомендації для суднобудівників. Теоретично вони дозволили багатьом з його цивільних суден бути придатними для військових цілей. КНР інтегрувала свої пороми, танкери та контейнеровози в структуру військового командування. ВМС Китаю і до того мали найбільший у світі надводний флот, а тепер побудувала десятки суден подвійного призначення.

Китайські державні ЗМІ роками рекламували цю кампанію. До армії доєднався 135-метровий Bang Chui Dao для військових навчань у 2019 році, вже у 2021-му — 164 метровий Bohai Pearl. Певні місії може виконувати й цивільний паром Chang Da Long — достатньо великий для перевезення важких танків та інших транспортних засобів, щоб заповнити два мотопіхотні батальйони.

Аналітик дослідницького центру Center for a New American Security Том Шугарт у 2022 році підрахував, що цивільні судна Китаю можуть транспортувати близько 300 000 військових та їхні транспортні засоби через Тайванську протоку приблизно за 10 днів. Це відображає ступінь зв’язку приватного сектора Китаю з правлячою комуністичною партією та військовою політикою уряду в Пекіні.

Навчання армії Китаю у травні-2024: що відпрацьовували

Китай розпочав маневри невдовзі після того, як 20 травня Лай Цінде склав присягу президента острівної держави. У своїй інавгураційній промові Лай пообіцяв захищати демократію на Тайвані. Він закликав Пекін припинити спроби військового залякування. Влада КНР назвала це сепаратистськими діями. У дводенних навчаннях брали участь 111 літаків та десятки кораблів, пише Deutsche Welle.

Навчання мали назву «Спільний меч-2024A» (Joint Sword-2024A), ними керувало командування Східного військового округу НВАК, у зоні відповідальності якого Тайванська протока і Тайвань з островами навколо нього.

На околицях Тайваню активізувалися армія, військово-морські сили, військово-повітряні сили та ракетні війська Пекіну. За словами китайських військових, на навчаннях проводилася перевірка боєздатності армійських підрозділів разом з повітряно-морськими патрулями, точковими ударами по важливих цілях і операціями на островах, що належать до Тайваню, і за їх межами.

Тайбей сприйняв китайські маневри радше як політичну демонстрацію сили, ніж конкретну військову загрозу. Навчання Народно-визвольної армії острівна держава схарактеризувала як провокацію. Китай за останні роки провів уже цілу низку навчань біля Тайваню, у тому числі великомасштабні маневри у 2022 та 2023 роках.

Пекін-Тайбей: який може бути альтернативний план КНР

Низка військових аналітиків вважає, що Китай може анексувати Тайвань без бойових дій. Цей метод об’єднує різні елементи — дипломатичні, інформаційні, військові та економічні:

• економічний тиск — КНР може використовувати економічну вразливість Тайваню шляхом нав’язування вибіркової заборони на торгівлю, проведення перевірок вантажу та використання стимулів для впливу на бізнес;
• дипломатична ізоляція — ізоляція Тайваню шляхом тиску на міжнародні організації та країни для виключення острова від глобальних справ. КНР також може послабити американську підтримку Тайваню, нав’язуючи своє уявлення про об’єднання;
• маніпулювання політичними елітами — використання загроз і стимулів для впливу на лідерів Тайваню, схиляючи їх до підтримки мирної угоди з Китаєм. Проникнення агентів впливу може підштовхнути до створення комісії, нібито спрямованих на сприяння діалогу, але в кінцевому підсумку покликане зробити Тайвань підконтрольним КНР;
• законодавчі та судові маніпуляції — вплив на законодавчу та судову владу Тайваню, що може послабити функціональність і легітимність уряду;
• військові демонстрації — повітряні й військово-морські поблизу Тайваню, випробування ракет і кібератаки на критичну інфраструктуру.

Тайвань: чому його невигідно брати силою 

Китайська Республіка протягом 70 років готується захопити демократичну державу. Річ не лише у тім, що влада КНР має територіальні претензії. Тайвань має декілька стратегічних особливостей, якими хоче заволодіти Пекін:

• Тайвань — фактичний центр напівпровідникової промисловості, чиї ливарні потужності виробляють близько 66% мікросхем у світі. Об’єднання острівних підприємств з компаніями, що розвиваються на материковій частині, дозволить Пекіну стати повноцінним гегемоном на ринку електроніки, високих технологій та військово-космічної промисловості;
• Тайванська протока слугує найкоротшим шляхом для кораблів, що прямують з Південної Кореї та Японії до Індії, країн Близького Сходу та інших частин світу. Африки та Європи. Захоплення острова дозволить КНР одноосібно контролювати фактично усі морські комунікації на Південному Сході, що становлять близько третини світових;
• як військова база Тайвань дасть Пекіну можливість встановити військову гегемонію у басейні Південнокитайського моря і забезпечить безперешкодний вихід до Тихого океану. Китайська військова машина зможе ще ефективніше поширювати свій вплив на інші країни Азії та диктувати свої правила таким світовим економічним гігантам як Південна Корея та Японія;
• захоплення Тайваню Пекіном завдасть непоправної шкоди престижу США, яка позиціює себе як гарант миру та стабільності, а також фактор стримування для встановлення гегемонії КНР у регіоні.

Повномасштабна війна Китаю та Тайваню обійдеться дорого, пише Bloomberg. Військові, гуманітарні, економічні наслідки бойових дій торкнуться обох сторін конфлікту, Сполучених Штатів та світової економіки. Фахівці називають ціну приблизно в $10 трлн, — це приблизно 10% світового ВВП, що затьмарює удар від війни в Україні, пандемії COVID-19 і світової фінансової кризи.

Раніше Заборона розповідала про територіальні претензії Китаю щодо індійського штату Аруначал-Прадеш. Пекін заявив, що регіон — частина Східного Тибету і належить Китаю.