Китай висунув претензії на індійський штат Аруначал-Прадеш: чи може це призвести до війни

• Кордон між Китаєм та Індією проходить на Лінії фактичного контролю — розмежуванням зони, де закінчилась війна між країнами 1962 року.
• Обидві ядерні держави мають суперечки щодо кожної з трьох ділянок одного з найпротяжніших у світі кордонів (3 440 кілометрів).
• На початку березня Індія відкрила в штаті Аруначал-Прадеш тунель, після чого Пекін заявив, що регіон — це частина Східного Тибету і належить Китаю.

Китай не визнає територію Аруначал-Прадеш індійською, а також претендує на регіон Ладакх. Між країнами періодично відбуваються сутички та найбільша була у 2020 році, коли загинуло 20 індійських солдатів. Вважається, що країнам невигідно вести війну через низку причин..

Заборона розповідає про конфлікт між Індією та Китаєм.

Тунель Села в штаті Аруначал-Прадеш: що сталось

Індія на початку березня 2024 року відкрила тунель Села, який сполучає сектор Таванг та штат Арунанчал-Парадеш. Споруду презентували у Міністерстві оборони країни як таку, яка зможе надати всепогодний доступ до важливого району, а також має стратегічне значення для країни, пише Nikkei Asia.

На відкриття об’єкта прибув прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді. У Китаї засудили візит та намагання країни розвивати регіон. Речник міністерства закордонних справ Піднебесної Ван Веньбінь заявив, що Китай не визнає штат Арунанчал-Прадеш, додавши, що вважає так звану територію Цзаннань своєю.

«Відповідні кроки Індії лише ускладнять питання з кордоном і погіршать ситуацію на прикордонних територіях між двома країнами. Китай рішуче оскаржує і виступає проти візиту індійського лідера на східну ділянку китайсько-індійського кордону. Ми надіслали Індії офіційні повідомлення», — заявив він.

В Індії на це відповіли, що штат Арунанчал-Прадеш був є і буде її територією, а офіційні особи можуть здійснювати сюди візити, так само як і в інші регіони країни.

21 березня зі своєю заявою виступив речник державного департаменту США Ведант Пател, який заявив, що Вашингтон визнає штат територією Індії та виступає проти будь-яких намірів Китаю встановити контроль над регіоном.

«Я вважаю цю заяву відображенням послідовних зусиль США повністю зблизитися з Індією в її конкуренції з Китаєм. Сполучені Штати зазвичай утримуються від коментарів щодо деяких індійських прикордонних суперечок, таких як суперечка з Пакистаном щодо Кашміру. Але в цьому випадку Вашингтон демонструє свою солідарність з Нью-Делі», — сказав директор Інституту Південної Азії Центру Вілсона Майкл Кугельман.

Індія та Китай: чи може повторитись територіальний конфлікт

Територіальні суперечки між Індією та Китаєм тривають довго. 1962 року розпочалась коротка війна, яка по суті закінчилась поразкою перших. Під міжнародним тиском війська Китаю відійшли до Лінії фактичного контролю (LAC), яка фактично і є кордоном, пише Forbes.

Лінія розмежування між двома ядерними державами є одним із найдовших кордонів у світі — 3 440 кілометрів.Він розділяється на три частини. Щодо усіх них Індія та Китай мають територіальні суперечки:

• на схід від Бутану — тут знаходиться індійський штат Арунанчал-Прадеш, який Китай вважає своєю територією — Східним Тибетом;
• вузька 80-км ділянка між Непалом і Бутаном, яка зʼєднує східні штати з основною частиною Індії;
• ділянка на північ від Тибету, яка межує з індійською територією Ладакх і китайським регіоном Аксай Чін.

Китай стверджує що має історичні та культурні звʼязки із населенням на Індійській частині кордону. Така ситуація склалась через те, що в колоніальний період межі держав проводились без погодження з місцевими народами.

Попри те, що обидві держави мають ядерну зброю, на кордоні регулярно відбуваються сутички. Найбільша сталась у травні 2020 року, коли індійські та китайські війська вступили в серію зіткнень уздовж Лінії фактичного контролю. Напруження були викликані будівництвом дороги в регіоні Ладакх. У червні 2020 року сталась велика рукопашна сутичка, під час якої загинуло 20 індійських військових та невідома кількість китайських солдатів. Після цього впродовж кількох місяців на кордоні було чутно постріли.

Попри значне напруження та постійні офіційні заяви, зазначається, що війна між сторонами навряд відбудеться.

«Жодна зі сторін не матиме суттєвої вигоди від війни. Бойові дії в Гімалаях є складним завданням і значною мірою залежатимуть від десантних операцій. Місцевість і погода ускладнюють логістику, а також руйнують моральний дух солдатів. Крім того, жодна зі сторін не має остаточної переваги в технологіях, які могли б забезпечити їм перевагу у війні. Це була б жахлива битва на виснаження, якої обидві сторони, природно, хотіли б уникнути», — стверджує в матеріалі доцент кафедри системної інженерії Військової академії Сполучених Штатів Вікрам Міттал.

Раніше Заборона розповідала про рішення Верховного суду Індії, яке може призвести до війни з Пакистаном. Перша намагається скасувати автономію регіону Джамму і Кашмір, де діють ісламські бойовики.