Китайський Новий рік-2023: що варто знати про традиції, історію та прогнози

• У 2023 році Новий рік за місячним календарем випадає на 22 січня.
• Головна ідея свята полягає у возз’єднанні, вшануванні предків, усуненні всього поганого і старого.
• Рік Чорного Кролика має бути менш драматичним і бурхливим, ніж попередній рік Тигра.

Новий рік за місячним календарем є одним із найважливіших свят у Китаї та деяких країнах Східної та Південно-Східної Азії. Його історія налічує вже понад 3500 років. Зазвичай у Піднебесній святкування Нового року триває два тижні, а не лише один день, як в західній цивілізації. Це, звісно, далеко не єдина відмінність, які роблять це китайське традиційне свято неординарним.

Заборона розповідає про те, як і чому китайці святкують за місячним календарем і що з собою принесе Чорний Водяний Кролик у 2023 році.

Місячний Новий рік: походження свята

Свято Весни (саме так) є найважливішим серед традиційних китайських свят. За понад 3500-літню історію воно постійно розвивалося, його звичаї пройшли тривалий процес еволюції.

Новий рік зазвичай починається з першого молодика, який настає між кінцем січня і початком лютого й охоплює перші 15 днів першого місяця за місячним календарем — до настання повні. У 2023 році його початок припадає на 22 січня.

Китайські міфи: легенда про Няня

Як і будь-яке традиційне свято в Китаї, історія місячного Нового року наскрізь просякнута міфами та легендами. В одній з найпопулярніших історій розповідається про міфічного звіра Няня, чиє ім’я з китайської перекладається як «Рік».

Читати більше новин в Telegram

За легендою, це агресивне рогате чудовисько мешкало на морському дні, а на берег виходило напередодні кожного нового року, щоб пожирати худобу, урожай і людей. Селяни боялися приходу Няня, тож ховалися від нього у забарикадованих домівках, по кущах і гаях. Деякі навіть ненадовго тікали у гори, щоб перечекати там нашестя, а ті, хто залишався, виставляли найсмачнішу в домі їжу за двері, щоб монстр поласував нею і нікого не чіпав.

Так продовжувалося роками, якщо не століттями, допоки одного дня у селище під назвою Тао-Хуа (перекладається як «квітка персика») не прийшов старий жебрак. З собою він мав лишень невеличку торбинку і тростину, на яку опирався.

Старець попросився залишитися на ніч, утім ніхто на нього не звертав особливої уваги, оскільки все село готувалося до переходу в гори. Не байдуже до слів жебрака було лишень одній літній жінці, яка запропонувала йому їжу та притулок. У відповідь на її щедрість старий заявив, що знає, як раз і назавжди змусити звіра відступити.

Коли Нянь вчергове з’явився напередодні новорічної ночі, побачив перед собою порожнє село. Утім цього разу воно було прикрашене червоними стрічками, ліхтарями та свічками, а в одному з будинків, на превеликий подив, таки горіло світло. Нянь підійшов до дверей будинку і зненацька пролунали вибухи петард і бамбукових хлопавок. З дверей вийшов чоловік, одягнений у широчезну червону мантію.

Звуки вибухів і неприборканого сміху неабияк налякали звіра, тож він зніяковіло втік. Коли на ранок селяни повернулися з гір, жебрак розповів їм про те, що сталося, заповівши робити так само. І відтоді жителі селища, а згодом і всього Китаю, щороку на Новий рік запускають гучні феєрверки та прикрашають свої оселі червоним декором, відганяючи лихого Няня від своїх помешкань.

Як з’явився китайський місячний календар

Дата китайського Нового року визначається за місячним календарем, який орієнтується на фази місячного циклу. Історія його появи тісно пов’язана з основною сферою діяльності прадавніх китайців — сільським господарством. Вони навчилися користуватися єдиним супутником Землі як астрономічним інструментом для визначення сезонів. Вони розуміли, коли найкраще орати поля, засіювати їх чи збирати урожай. 

У давньокитайських міфах зазначається, що перший місячний календар був запроваджений ще у 27 столітті до н.е. напівлегендарним імператором Хуан-Ді, також відомим як Жовтий імператор. Історики доволі скептично ставляться до цієї версії й пов’язують появу календаря з більш пізнім періодом в історії Китаю — правлінням династії Ся (2070-1600 рр. до н.е.).

Китайський імператор Хуан-Ді. Фото: Wikimedia

Цікаво, що стародавній китайський календар був не зовсім таким, як ми звикли його сприймати сьогодні. Це була система літочислення, в основі якої був покладений шістдесятирічний цикл: комбінація циклів по 10 («небесні стовбури») і 12 («земні гілки») років відповідно.

Астрономічні та астрологічні пізнання китайців розвивалися, і близько 2000 років тому в місячний календар було інтегровано вже всім відому зодіакальну систему. Відтоді кожен рік у календарі представлений однією з 12 тварин. За легендою, послідовність цих зодіакальних знаків була визначена самим Нефритовим імператором (верховним божеством у даосизмі) за результатами міфологічної гонки: щур, бик, тигр, кролик, дракон, змія, кінь, вівця, мавпа, півень, собака та свиня. Окрім тварин, у традиційному місячному календарі також відображено п’ять елементів: земля, вода, вогонь, дерево та метал.

Новий рік за правління імператорських династій

Достеменно невідомо, коли саме давні китайці вирішили вшановувати початок нового року. Утім більшість істориків сходяться на думці, що це відбулося під час правління династії Шан (1600–1046 рр. до н. е.). Тоді місячний календар вже набув певного поширення і люди проводили церемонії жертвопринесення на честь богів і предків на початку або в кінці кожного року.

Подібні практики продовжувалися й у період династії Чжоу (1046–256 рр. до н. е.), коли термін «Нянь» (тобто «Рік») вперше з’явився в історичних записах. У 104 році до н. е. імператор У з династії Хань (206 р. до н. е.–220 р. н. е.) схвалив календарну реформу. Початком року було визначено день другого молодого місяця після зимового сонцестояння. Також у цей історичний період набули популярності нові обряди, наприклад, спалювання бамбука, щоб створити гучний тріск.

Під час правління династій Вей і Цзінь (220–420 рр.), окрім поклоніння богам і предкам, на Новий рік люди почали розважатися. Так зародилися звичаї збиратися родиною, прибрати вдома напередодні свята тощо.

Процвітання економік і культур під час династій Тан, Сун і Цін (618–1912 рр.) функція свята Весни змінилася з релігійної на розважально-соціальну, більш схожу на сучасну. Важливою частиною святкувань стали запалювання петард, поїдання фірмових китайських вареників. Також виникли більш розважальні заходи, такі як Мяохвей (Храмовий ярмарок) з його знаменитими танцями драконів і левів або казковий фестиваль ліхтарів.

Традиції та обряди на китайський Новий рік

Святкування Нового року у Китаї зосереджено навколо усунення поганого і старого та вітання нового і доброго. Це час поклоніння предкам, вигнання злих духів і молитви про гарний урожай.

Ще з давніх-давен центральне місце у новорічних святкуваннях займало возз’єднання сім’ї. І ця традиція залишається основною й сьогодні. Мільйони китайців, які живуть або працюють далеко від своєї родини, напередодні свята повертаються додому. Це явище навіть отримало окрему назву — Чунюн.  

Така масова внутрішня міграція кидає виклик усій транспортній системі країни, яка щороку опиняється на межі колапсу. Вокзали, аеропорти та автобусні станції завжди переповнені, тож уряд постійно змушений запускати додаткові рейси, щоб усі охочі встигли зустрітися зі своїми близькими.

Побутові звичаї китайців на свято Весни

Готуючись до Нового року за місячним календарем, будинки ретельно прибирають, щоб позбутися злих духів, які могли зібратися протягом старого року. Прибирання також має на меті відчинити двері оселі для доброї волі та удачі. Однак важливо пам’ятати, що підмітаючи підлогу, не можна підмітати комусь під ноги, тому що це принесе їм нещастя в майбутньому.

Напередодні свята обов’язково треба ретельно вимитися самому, щоб очиститися і змити невдачу. Заведено переодягалися в новесенький одяг, щоб упродовж року гардероб постійно поповнювався новими речами, тобто щоб родина мала гроші на це.

У деяких домівках перед Новим роком проводять обряди підношення жертви предкам і богам. Часто це роблять у вигляді їжі, грошей та конвертів з посланнями або побажаннями. Під час молитви зазвичай спалюють ладан, а старші члени сім’ї дають молодшим традиційні подаруночки — червоні конверти гонбао, в які кладуть солодощі або гроші. Вважається, що такі обряди забезпечать гарний новий рік.

У деяких релігійних родинах перед Новим роком проводять особливий ритуал: натирають медом губи на іконах або зображеннях Бога Кухні. Люди сподіваються, що він повідомить Нефритовому Імператору лише приємні речі.

Особливу увагу китайці приділяють прикрашанню своїх осель до свят. Повсюди розвішуються червоні стрічки, ліхтарі, порцелянові фігурки із зображеннями міфологічних істот. А вулиці, площі та інші громадські місця прикрашають великими святковими банерами, вазонами, апельсиновими або іншими деревами тощо, щоб підсилити новорічну атмосферу. Найчастіше можна побачити персики, сливи та нарциси, оскільки китайці вважають, що вони приносять удачу.

Традиційні страви на Новий рік у Китаї

Китайська новорічна вечеря — це подія сімейного возз’єднання та найважливіша вечеря в році. Новорічний банкет обов’язково має бути вишуканим, яким би важким не було життя протягом усього минулого року.

Звичаї та улюблені страви в різних регіонах відрізняються, оскільки в Китаї присутні аж вісім регіональних кухонь. Однак є і спільне. Так, наприклад, обов’язково готують рибні страви, адже у китайській мові слово «риба» («ю») вимовляється так само як і слово «достаток» або «багатство».

Великою популярністю на Новий рік, особливо на півночі країни, користуються традиційні китайські вареники — цзяоцзи. В залежності від способу приготування, їх можна зробити схожими на срібні або золоті злитки, що також символізуватиме багатство у новому році. Начинка для цзяоцзи може бути різною, наприклад, м’ясо, морепродукти або овочі. Найбільш забобонні вкладають у них чисті монети, щоб привернути щастя.

У Пекіні та деяких інших північних частинах Китаю їдять лаба конгі. Вона готується з рису, квасолі, арахісу, сухофруктів, насіння лотоса, горіхів і цукру, що традиційно символізує тогорічний врожай.

На півдні ласують новорічним тортом, який зветься нянь гао, приготований на пару з клейким рисом і тростинним цукром. З’їсти його на Свято Весни вважається щастям, оскільки сам термін «нянь гао» є грою слів, яку можна інтерпретувати як «стати вищим або більш перспективним на наступний рік».

Ще одна популярна новорічна страва — традиційні варені кульки тан юань з рисового борошна. Зазвичай їх начиняють бобовим або горіховим порошком із цукром. Назва цієї страви китайською мовою звучить так само як «возз’єднання», тож її символізм більш ніж очевидний — сімейна ідилія і возз’єднання усіх її членів у новому році.  

Китайські фестивалі: феєрверки, танець дракона, свято ліхтарів

Жоден Новий рік у Китаї не обходиться без проведення грандіозних фестивалів. Одним із найважливіших вважається Мяохвей, більш відомий під назвою Храмовий ярмарок. 

Першочергово він організовувався у даоських та буддистських храмах, щоб привернути увагу простолюду до віри. З часом релігійна складова відійшла на другорядний план, поступившись місцем розвагам та веселощам. Відтак, вже сотні років невід’ємними елементами цього дійства є традиційні театральні вистави та шопінг новорічними крамничками біля храмів.

Справжньою родзинкою китайського новорічного фестивалю вважається танець дракона і лева. Актори або просто охочі з вулиці одягаються у величезні костюми міфічних істот (буває, що по кілька осіб в один костюм влізають) і виконують ритуальні танці, відтворюючи сцени з прадавніх міфів та легенд.

Дракон, лев (або лев-черепаха), фенікс та єдиноріг традиційно вважаються талісманами щастя. Тож китайці вірять, що якщо побачити когось із цих міфічних істот у новорічну ніч, то увесь наступний рік буде радісним і щасливим.

Ще один важливий елемент фестивальних святкувань — феєрверки. Тисячоліттями вони, вірять китайці, відганяють всяку нечисть, що витає серед ночі, від окремих будинків до держави.

Казкове свято ліхтарів традиційно проводять на 15-й день Нового року, завершуючи період святкувань. Походження цієї традиції також має релігійний контекст: паперові ліхтарі зі свічками запускали у небо, щоб побачити у їхньому світлі богів.

З часом цей ритуал перетворився на справжній мистецький конкурс: майстри з усього Китаю змагаються між собою у створенні найбільш вишуканих ліхтарів різних форм та стилів. Свої шедеври вони демонструють вдень на публічних виставках, а уночі — запускають у небо.

Новий рік у Кореї та В’єтнамі

Місячний Новий рік для в’єтнамців та корейців має таке ж важливе значення, як і для китайців. Почасти це зумовлено тісними культурними зв’язками цих народів впродовж їхньої історії.

У В’єтнамі Новий рік за місячним календарем називається Тет. Напередодні прикрашають домівки деревами кумкват та різноманітними квітами, наприклад, хризантемами, орхідеями та червоними гладіолусами.

Важливе місце на в’єтнамському новорічному столі займають страви з фруктами та бан чонг — рисовий пиріг із бобами мунг, свининою та іншими інгредієнтами, загорнутими в листя бамбука. Зазвичай гостям пропонують закуски під назвою мут тет: ласощі готують із сухофруктів або смаженого насіння, змішаного з цукром.

У Кореях місячний Новий рік має назву Сеоллал. Історія цього свята повна перипетій. Зокрема, його офіційно було заборонено відзначати з 1910  по 1945 роки, коли півострів був під окупацією Японської імперії. Утім корейці залишилися вірними звичаям. На офіційному рівні святкування Сеоллала у Південній Кореї було відновлено у 1989 році, а в КНДР — у 2003-му. 

На Новий рік корейські сім’ї традиційно йдуть у гості до найстаршого члена своєї родини чоловічої статі, щоб віддати шану предкам і літнім людям. Особливо поширеним цей звичай є у південній частині півострова. Тут також заведено дарувати на Новий рік гроші, це роблять в білих зі святковими візерунками конвертах. 

Головними новорічними стравами для обох Корей є ттекгук (традиційний рисовий суп) та закуска з п’яти зерен. 

Рік Чорного Водяного Кролика: прогнози на 2023 рік

Новий 2023 рік за місячним календарем, також відомий як рік Водяного Кролика, розпочнеться 22 січня і триватиме до 9 лютого 2024 року, коли його змінить знак Дракона.

Згідно з китайськими астрологами, Кролик символізує терпіння та удачу. Це означає, що 2023 рік Кролика буде менш драматичним та бурхливим, ніж попередній рік Тигра. А це означає, що варто очікувати більш спокійного життя, з меншою кількістю гніву та розчарування. 

У рік Кролика люди, які схильні до імпульсивності або мають тенденцію бути нереалістичними, змушені бути більш уважними та практичними. Тому бажано добре думати, перш ніж діяти, щоб мати найкращі шанси досягти своїх цілей і реалізувати свої плани.

Очікується, що рік Кролика стане позитивним і вдалим часом для більшості знаків зодіаку. Йдеться про успіхи у коханні й просування кар’єрними сходами. Протягом цього року буде значно легше покращити своє фінансове становище.

Народжені під знаком Кролика у 2023 році матимуть удачу з грошима і гармонійні стосунки з тими, хто народився під знаками Дракона, Мавпи та Бика. Однак їм може бути важко порозумітися з тими, хто народився у рік Півня через надмірну зарозумілість останніх. Вони також можуть бути несумісними з тими, хто народився Тигром, через їх схильність до драматичних спалахів.

За прогнозами астрологів, щасливими елементами 2023 року будуть:

• цифри: 5, 7 і 9, і числа, які їх містять (наприклад, 35 і 47);
• дні: 15, 27 і 30 день кожного місяця китайського місячного року;
• місяці: березень;
• кольори: синій, зелений, жовтий і чорний;
• напрямки: південний захід, захід і північний захід.

Раніше Заборона розповідала про те, звідки взялася традиція ставити на Різдво або Новий рік прикрашену ялинку, і яке місце цей ритуал займав у культурній історії України.

Читати більше новин в Telegram