Майбутнє Європи / The Future of Europe 2021. Як один проєкт об’єднав різні покоління

Протягом двох місяців молоді (15+) та літні (80+) люди з України та Німеччини досліджували тему війни та її впливу. В результаті синергії було створено документальну виставу, що подорожувала Україною та Німеччиною й мала публічний резонанс на міжнародних фестивалях в Києві та Кельні.

Заборона розповідає про щорічний проєкт Майбутнє Європи/The Future of Europe 2021 та його неординарний вплив на розуміння однієї з найскладніших тем історії людства.

Суть неординарного проєкту

Підлітки зі Сходу України протягом декількох місяців розмовляли з літніми людьми з України, Німеччини, своїми рідними, підлітками з м. Кельн, дитинство та юність яких сталися під час війн: Другої світової та сучасних російсько-української, сирійської, афганської, іракської, балканської. Герої розповідали про своє дорослішання, своє зруйноване війною стале життя, говорили про свої мрії та бачення спільного майбутнього в Європі.

«За допомогою відео і аудіо, вони всі стали учасниками і голосами вистави. Частина виступала наживо, інші ж долучилися в онлайн-форматі, бо стали студентами європейських вузів. Тур охопив дев’ять міст України та німецький Кельн»,— розповідає менеджерка проєкту Катерина Босяченко.

Воркшопи від групи Ragapop та лекції драматурга Максима Курочкіна допомагали учасникам знайти в собі ті теми, про які не можна мовчати.

Як театр дозволить відверто поговорити про майбутнє

Режисером та ментором проекту щорічно стає режисер документального театру Андрій Май, війна – одна з головних і найважливіших для нього тем.

«В обох країнах не вистачає бачення того, як це майбутнє разом може виглядати. Проєкт доповнює та надає нові можливості щодо культурних ініціатив для молоді, зокрема запропонував засобами театру поговорити про майбутнє України та презентувати його як на національному, так і на міжнародному рівнях», — пояснює Андрій Май.

Запропонований режисером та організаторами проєкту план спрацював чітко. Не тільки безпосередні учасники вистави вросли емоціями, але й глядачі стали акторами.

18-річний учасник проєкту Марко Мєдвєдєв, який переїхав з Горлівки до Краматорську, поділився своїми враженнями: «Я почав знов згадувати ті події, які були в 2014-2016 році, і оточували мене щодня. Але я зрозумів, що мені не жаль тих людей і того міста, в якому я жив, я просто переїхав з родиною в Краматорськ і почав жити там. Я відчував радість від того, що вибухи, які лунали майже щодня, нарешті закінчилися».

Хлопець зізнається, що під час першого виступу в Києві не знав, чого очікувати від глядачів. Деякі підходили до сцени та сідали з нами на чаювання, деякі плакали під час вистави, але всі проживали свій власний досвід. «Багато глядачів були свідками війни, біженцями з нині окупованих територій. Вони ділилися своїми історіями, проблемами та переживаннями. І цей діалог між глядачами та акторами можна сприймати як продовженням вистави», — стверджує Марко Мєдвєдєв.

Проєкт відбувся в рамках програми «Культура для змін» за підтримки Українського культурного фонду (Київ, Україна) та Фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (EVZ) (Берлін, Німеччина).

Автор несе відповідальність за зміст, який не є офіційною позицією Українського культурного фонду (Київ, Україна) та Фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (EVZ) (Берлін, Німеччина).