Між Ізраїлем і Палестиною спалахнули бойові дії. Розповідаємо, чому виник конфлікт і хто в цьому винен

Сутички палестинців з ізраїльською поліцією почалися 7 травня, а з 10 травня Сектор Гази та Ізраїль обмінюються ракетними ударами. Через загострення в регіоні постраждали близько тисячі  людей, понад пів сотні загинули. На думку палестинців, основна причина конфлікту — в етнічних чистках, які влаштовує влада Ізраїлю. Однак їхні опоненти кажуть, що причина суто в майновому питанні: палестинці зайняли землі, які історично належали євреям. Заборона розповідає, що відбувається між двома державами.

Чому між Ізраїлем та Палестиною сталися сутички?

Конфлікт між Ізраїлем і Палестиною загострився 7 травня, коли сталися заворушення між поліцією та палестинськими протестувальниками. Наразі ізраїльська влада планує виселити палестинців із району Шейх-Джарр у Східному Єрусалимі й віддати ці території єврейським поселенцям. Палестинці з таким рішенням не погоджуються, тому закидали поліцейських камінням. Ізраїльські правоохоронці у відповідь застосували гумові кулі та сльозогінний газ. У сутичках постраждали понад 300 людей.

Рішення про виселення сімдесяти сімей 10 травня мав розглядати Верховний суд Ізраїлю, однак засідання відклали на невизначений термін через конфлікт, що не згасає.

10 травня в Ізраїлі також відзначають День Єрусалима — свято на честь переходу під контроль Ізраїлю східної частини міста після Шестиденної арабо-ізраїльської війни 1967 року. Ізраїльтяни вважають Єрусалим своєю «вічною та неподільною столицею». Водночас Палестинська держава претендує на Східний Єрусалим як на власну столицю. Зазвичай у цей день ізраїльтяни проходять маршем через мусульманські райони. Такі дії палестинці вважають провокацією. Цього року дата маршу збіглася з останніми днями священного для мусульман місяця Рамадан. Аби уникнути сутичок, влада Ізраїлю змінила маршрут: учасники мали оминати мечеть.

Однак це не завадило ескалації. У понеділок бойовики палестинського ісламістського руху ХАМАС випустили три ракети в бік Ізраїлю, а також повітряні кулі з вибухівкою. У відповідь танки Армії оборони Ізраїлю завдали ударів по об’єктах ХАМАС у Секторі Гази. Також Ізраїль закрив прикордонний з Сектором Гази контрольно-пропускний пункт Ерез.

12 травня обстріли з обох боків продовжилися. Наразі офіційно відомо про 50 загиблих, сотні зазнали поранень. Ізраїльтяни на півдні країни вимушені тікати зі своїх домівок у пошуках сховищ. А у змішаному арабо-ізраїльському місті Лод поблизу Тель-Авіва почалися сутички. Араби підпалили там синагогу, а євреї закидали камінням автомобіль, яким керував араб.

«Ми втратили контроль над містом і вулицями», — заявив мер Лоду.

Навіщо Ізраїлю виселяти палестинців?

Це давня історія, як і загалом конфлікт між Ізраїлем і Палестиною, — детально Заборона розповідала про нього раніше. Та якщо коротко: Ізраїль вважає території, на яких мешкають палестинці, своїми, а Палестина й більшість країн світу — палестинськими.

«Вони хочуть вигнати арабів і в такий спосіб оточити Старе місто», — каже 71-річний Абдельфатах Скафі, палестинець, якому загрожує виселення. Старе місто — центр Єрусалиму, у якому розташовані священні для євреїв, мусульман та християн місця.

Наприклад, у 2019 році з околиць Східного Єрусалима ізраїльські військові примусово виселяли палестинців та зносили їхні будинки. Мовляв, вони стояли надто близько до Стіни безпеки — її Ізраїль звів у 2002-му з огляду на напади з боку палестинських екстремістів.

Влада Ізраїлю намагалася видати конфлікт довкола виселення за суто майновий. Вони описували його як приватну суперечку між арабськими родинами, що переїхали в цей район у 1950-х роках, і групами єврейських поселенців, яких ізраїльський суд визнав законними власниками цих земель. А палестинську владу Ізраїль звинуватив у підбурюванні — ніби вона надає приватній суперечці націоналістичного забарвлення, аби спричинити насилля в Єрусалимі.

Тобто конфлікт виник не лише через майно?

Вірно, усе складніше. Наприклад, у травні ультраправі ізраїльтяни пройшли маршем центром Єрусалиму, скандуючи «Смерть арабам». А ще влада Ізраїлю заборонила збори біля Дамаських воріт — популярної локації, де мусульмани збираються ввечері в Рамадан. Це пояснювали коронавірусом, а також спробами запобігти насиллю. Палестинці розглядають виселення та обмеження як свого роду етнічну чистку.

Суперечка щодо власності на землю бере початок у 19 столітті, пояснює журналіст The New York Times Патрік Кінгслі. Тоді історична Палестина знаходилася під владою Османської імперії.  У 1876 році два єврейських фонди купили частину земель в їхніх арабських власників. Йорданія захопила цей район разом з іншою частиною Східного Єрусалиму в ході арабо-ізраїльської війни 1948 року і звела там десятки будинків, в яких поселилися сотні тисяч палестинських біженців.

Ізраїль захопив території у 1967 році й анексував Східний Єрусалим, а згодом повернув право власності на будинки в районі Шейх-Джарр євреям. У 1982 році палестинці підписали угоду про визнання права власності євреїв на землі й дозволили їм жити на них як «захищеним орендаторам». Однак згодом заперечили це та заявили, що їх обманом змусили підписати документи.

Частина палестинців створила власні земельні титули часів Османської імперії, які, за їхніми словами, підтверджують право власності на землю. Та єврейські поселенці наголошують, що євреї купили земельні ділянки в 19 столітті, а присутність їхньої нації тут ще у стародавні часи дає права жити в місті вічно.

Тобто питання власності на землю лишається у підвішеному стані вже впродовж десятиліть. І в Шейх-Джаррі чи не щотижня відбувалися акції протесту. Наблизила конфлікт до точки кипіння саме дата суду, коли все мало вирішитися.

Палестинці і правозахисники кажуть: виселення — частина стратегії з посилення єврейського контролю над Східним Єрусалимом. Це той самий район, який, як сподіваються палестинці, стане столицею їхньої держави. У генплані розвитку Єрусалиму 2004 року зазначено: частину арабів в міському населенні слід скоротити до 30% — зараз їхня частка становить 40%.

За словами заступника мера Єрусалиму Ар’є Кінга, це «спосіб забезпечити майбутнє Єрусалиму як єврейської столиці для єврейського народу».

«Якщо нас не буде багато й ми не будемо в потрібних місцях у стратегічних районах Східного Єрусалиму, тоді майбутні учасники мирних переговорів спробують розділити Єрусалим і віддати його частину нашому ворогу», — додав він. Хоча на рівні міста чи влади країни  єдиної думки щодо цього питання немає.

Як реагує світ на загострення між Ізраїлем і Палестиною?

Наразі обережно. Країни традиційно висловлюють занепокоєння ситуацією, однак до активних дій поки не вдаються. Білий дім заявив, що «отримує останню інформацію» й розмовляє з колегами в регіоні, та що його основна мета — деескалація.

Представник Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини Руперт Колвілл заявив, що виселення «порушить зобов’язання Ізраїлю з міжнародного права», які забороняють насильницьким шляхом виселяти мешканців з окупованих територій.

Посланець ООН Тор Веннесланд закликав сторони негайно припинити вогонь. «Ми наближаємося до повномасштабної війни», — додав він.

Зараз конфлікти тривають майже на всіх континентах. Дослідники нараховують десятки воєн — часом ця цифра доходить майже до сотні. Більше про сучасні війни Заборона розповідала тут.