Міжнародний кримінальний суд оголосив Путіна у розшук: що це змінює

• Президента Росії та уповноважену з прав дітей РФ підозрюють у незаконному переміщенні українських дітей — перевіряється 16 226 випадків.
• Незаконне переміщення — відносно незначне звинувачення у порівнянні з іншими, які можна висунути Путіну, але воно одне з найпрактичніших, аби відбулося правосуддя.
• До російського лідера МКС виписував ордери тільки на трьох президентів.

Більше 100 країни зобов’язані арештувати президента Росії, якщо він ступить на їхню територію. Оголошення у розшук видав суд у Гаазі, але у нього немає власної поліції, тож затримати його можуть тільки правоохоронців держав-підписанток Римського статуту.

Заборона розповідає про історичне рішення МКС та про те, як воно працюватиме на практиці.  

Ордер на арешт президента РФ

Палата попереднього провадження Міжнародного кримінального суду (МКС) 17 березня 2023 року видала ордери на арешт Володимира Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Обох підозрюють у незаконному примусовому переміщенні українських дітей, які відбувалися з 24 лютого 2022 року, йдеться в офіційній заяві МКС.

«Президент Російської Федерації, ймовірно, несе відповідальність за воєнний злочин у вигляді незаконного переміщення населення (дітей) з окупованих територій України до Росії Федерація. Існують розумні підстави вважати, що пан Путін несе індивідуальну кримінальну відповідальність за це безпосередньо і спільно з іншими та/або через інших, а також за його неспроможність здійснювати належний контроль над цивільними та військовими підлеглими», — пояснили у гаазькому суді.

У рамках розслідування Україна передала МКС понад 40 томів матеріалів кримінального провадження, серед яких: електронні докази, протоколи оглядів за методикою Берклі, протоколи з відео допитами свідків та потерпілих. Перевіряється інформація щодо викрадення 16 226 дітей, розповів генеральний прокурор України Андрій Костін.

«Історичне рішення, з якого почнеться історична відповідальність. Розділяти дітей із сімʼями, позбавляти їх будь-якої можливості зв’язатися з рідними, ховати дітей на російській території, розпорошувати по віддалених регіонах – усе це очевидно російська державна політика, державні рішення, які починаються саме з першої посадової особи цієї держави», — прокоментував видачу ордерів президент України Володимир Зеленський.

Натомість у РФ заявили, що рішення МКС не мають для них ніякого значення.

«Росія не є учасником Римського статуту Міжнародного кримінального суду і зобов’язань по ньому не несе. З цим органом Росія не співпрацює, а можливі рецепти на арешт, що виходять з Міжнародного суду, будуть для нас юридично нікчемними», — сказала речниця МЗС Росії Марія Захарова.

Практично аналогічну заяву пізніше зробив речник Кремля Дмитро Пєсков.

Путін: чи можуть віддати під суд

Російський президент отримав офіційний статус підозрюваного у скоєнні міжнародного злочину. Це означає, що 123 країни-підписанти Римського статуту, яким керується Міжнародний кримінальний суд, зобов’язані заарештувати президента Росії та передати до Гааги, якщо він ступить на їхню територію, пояснив генпрокурор України.

«За межами Росії Путіна мають заарештувати та передати до суду. А світові лідери тричі думатимуть, перш ніж тиснути йому руку або сідати з ним за стіл переговорів. Світ отримав сигнал, що російський режим є злочинним і його керівництво та поплічники будуть притягнуті до відповідальності», — зазначив Андрій Костін.

Країни, які підписали Римський статут: зеленим — повністю, жовтим — підписали, але не ратифікували, фіолетовим — держави-учасниці, які відкликали членство, оранжевим — підписали, але потім відкликали, червоним — не підписали і не ратифікували. Інфографіка: Euromaidan Press/Twitter

Постати перед судом Путін зможе тільки якщо його заарештує одна з країн, бо МКС не має власної поліції і покладається виключно на співпрацю з державами, пояснив Sky News юридичний коментатор Джошуа Розенберг.

«Нічого особливого в короткостроковій перспективі не відбудеться. З усім тим, це показує, що існує можливість висунення кримінальних звинувачень — те, про що Путін міг би добре знати відтоді, як почав вчиняти ці злочини. Це початок того, що призведе до міжнародного кримінального правосуддя, але поки він керуватиме й перебуватиме в Москві, нічого особливого не станеться», — вважає експерт.

Він додав, що незаконне переміщення — відносно незначне звинувачення у порівнянні з тим, за що Путін несе відповідальність за перший рік повномасштабної війни, але це найпрактичніший шлях, аби притягнути його до відповідальності.

«Все, що ми знаємо, це те, що вони [МКС] вирішили привернути увагу громадськості до цього конкретного звинувачення. Це було практичне звинувачення, у якому прокурор має достатньо доказів, щоб надати суду та видати ордер на арешт», — пояснив Розенберг.

Також зазначимо, що кожна значуща людина сучасності, на яку було видано ордер, зрештою постала перед правосуддям, хоч і не у всіх випадках у Гаазі. Саме президентів до Путіна було троє:

• першим ордер отримав президент Судану Омар аль-Башир у 2008 році — його звинуватили в організації геноциду в Дарфурі. Режим повалили у 2019 році, а аль-Башира арештували. Однак МКС його так і не передали;
• також у розшук оголошували лівійського лідера Муаммара Каддафі у 2011 році. Його підозрювали у вчиненні низки злочинів проти людяності. Справу закрили того ж року після того, як Каддафі було вбито повстанцями;
• ордер у 2011 році виписували і на очільника Кот-д’Івуару Лорана Гбагбо. ​Звинувачували за чотирма пунктами: вбивства, зґвалтування та інші форми сексуального насильства, переслідування та інші нелюдські дії. Всі вони нібито були вчинені під час масових заворушень, які відбулися після президентських виборів. Гбагбо був заарештований та доставлений до Гааги. Його повністю виправдали у 2019 році;
• також у системі міжнародного кримінального правосуддя є спеціальні військові трибунали. Такі були створені для розслідування злочинів, наприклад, президента Югославії Слободана Мілошевича — він помер у в’язниці у Гаазі, не дочекавшись вироку. 

«Ордер на арешт є справді дуже важливим, оскільки він показує, що ніхто не стоїть вище міжнародного права. Я упевнений, що справа закінчиться притягненням російського лідера до відповідальності. Схоже, пан Путін повинен буде зрозуміти, що це вже реальність, а не вигадка», — сказав президент (з2018-2021 рр.) Міжнародного кримінального суду Чилі Ебое-Осуджі.

Захисник Латинської Америки і Африки: як ордер на арешт вплинув на імідж Путіна

Рішення Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі оголосити президента РФ у розшук стало неочікуваним для Кремля, пише «Медуза» з посиланням на власні джерела.

Росія, за словами співрозмовників видання, у 2023 році мала просувати як для внутрішньої, так і для закордонної аудиторії новий образ Путіна. Його планували показати як борця із Заходом і захисника країн Латинської Америки та Африки від колоніального гноблення, а також одного з головних лідерів багатополярного світу. Для цього були заплановані закордонні поїздки, однак більшість з країн, навіть нібито дружня до РФ Південно-Африканська Республіка, а також Таджикистан ратифікували Римський статут, тож будуть зобов’язані арештувати російського лідера.

«Навіть СНД перестає бути безпечним простором [для Путіна]. Обмеження закордонних візитів працюватимуть у протилежний бік. До ордера виїзди Путіна поєднувалися з поїздками лідерів зарубіжних країн до Москви. Тепер підтримати таку саму частоту зустрічей не вийде — не можна постійно запрошувати всіх до себе», — сказав виданню один зі співрозмовників з апарату президента.

Володимир Путін регулярно здійснював закордонні поїздки та брав участь у форумах та самітах, але жодного разу не виїжджав у країни Заходу. Так, влітку 2022 року він відвідав Таджикистан, Туркменістан та Іран, а восени — Узбекистан, Казахстан та Вірменію. Такі поїздки, за інформацією «Медузи», були дуже важливими, зокрема, для внутрішньоросійської пропаганди, яка, спираючись на такі візити розповідала, що у Росії друзів все одно більше, ніж недоброзичливців.

Раніше Заборона розповідала про ризики та перешкоди, які стоять на шляху проведення міжнародного судового процесу над головними злочинцями РФ.