«Євроінтеграція не має залежати від ласки Москви». Молдова зібралася в ЄС без Придністровʼя? Здається, так, і це цілком можливо. Проте таку ідею в країні підтримують не всі
Очільник МЗС Молдови Ніку Попеску 19 вересня заявив, що країна може увійти до складу Євросоюзу без території Придністровʼя. Понад 30 років тому самопроголошена «Придністровська Молдавська Республіка» оголосила про незалежність від Молдови, а в середині нульових обрала курс на інтеграцію з Росією. Утім, міжнародна спільнота суверенітет Придністровʼя не визнала, а чинна влада Молдови підкреслює, що сепаратистські настрої в регіоні прямо підтримує Кремль. На думку Попеску, євроінтеграція Молдови дозволила б розв’язати багаторічний конфлікт в країні, проте попередники міністра вважають, що його заява необдумана та поспішна.
Журналіст молдавського видання News Maker Євгеній Чебан розібрався, чи може Євросоюз взагалі прийняти до свого складу країну з нерозв’язаним територіальним конфліктом. З дозволу редакції Заборона публікує цей матеріал з незначними скороченнями.
Молдова — асоційований член Євросоюзу вже 9 років. А тепер влада країни говорить про вступ до ЄС без Придністровʼя
Голова Міністерства закордонних справ та євроінтеграції (МЗСЄІ) Молдови Ніку Попеску заявив у інтерв’ю американському виданню Politico 19 вересня, що підконтрольна Кишиневу територія країни може приєднатися до ЄС «незалежно від того, що відбувається на сході від нас, включно з ситуацією навколо Придністров’я».
За словами Попеску, бажання Молдови вступити до складу ЄС «не має залежати від ласки Москви, яка продовжує підтримувати сепаратистське Придністров’я».
Наступного дня в розмові з NewsMaker у МЗСЄІ підтвердили, що Молдова може приєднатися до Євросоюзу без території лівобережжя Дністра, яку влада країни не контролює. Одним з варіантів могло б стати «приєднання до ЄС тієї частини території Молдови, яка перебуває під контролем законної та легітимної влади» з подальшим розв’язанням конфлікту.
Про такий варіант говорив Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки Жозеп Боррель, нагадали у МЗСЄІ: «На полях саміту Європейської політичної спільноти 1 червня 2023 року європейський чиновник підкреслив, що придністровський конфлікт не є перешкодою для вступу Республіки Молдова до ЄС, зауваживши, що подібні ситуації вже були. Таким чином, якщо Республіка Молдова не вступить до ЄС як реінтегрована країна, влада Кишинева разом з міжнародними партнерами продовжуватиме шукати шляхи розв’язання придністровського конфлікту навіть після приєднання до ЄС».
Жозеп Боррель тоді сказав журналістам: «Кіпр став членом ЄС, попри територіальні проблеми. І Молдова може зробити те ж саме».
Тобто Молдова може увійти до ЄС частково — це взагалі реально?
Якщо коротко — так, це цілком реально. Існують окремі території країн-членів ЄС, на які не поширюються певні законодавчі норми та правові режими ЄС. Існують навіть території країн ЄС, які не є частиною Євросоюзу, і їхні жителі не вважаються громадянами ЄС. Усі ці приклади далекі від ситуації, в якій перебуває Молдова, але вони є.
Загалом є 32 території країн-членів ЄС з особливим статусом. Їх називають Особливими територіями Європейського Союзу і поділяють на три групи:
- Зовнішні території (Outermost Regions) — вони належать до Європейського Союзу, але через географічне віддалення від материкової Європи європейське законодавство діє на них з обмеженнями. Сюди входять, наприклад, Азорські (Португалія) і Канарські (Іспанія) острови, французька Гвіана в Південній Америці та французький острів Реюньйон в Індійському океані. Всього 9 територій. Більшість з них перебувають за межами Шенгенської зони та зони ПДВ ЄС.
- Заморські країни та території (Overseas Countries and Territories) — вони не належать до Європейського Союзу та єдиного європейського ринку, але співпрацюють з ЄС через свою асоціацію. Сюди входять Гренландія (Королівство Данія), океанські володіння Нідерландів та Франції. Жителі цих територій — громадяни ЄС за належністю до громадянства країн ЄС.
- І ще 10 особливих випадків (Special cases) — це території з особливим правовим режимом в межах ЄС, які не підпадають під дві перші категорії. До цієї групи входять, наприклад, гора Афон, Аландські та Фарерські острови та буферна зона ООН на острові Кіпр. Усі ці території належать до ЄС (крім Фарерських островів, які 1973 року, на відміну від материкової Данії, проголосували проти вступу в ЄС і ніколи не були його частиною. Їхні жителі не вважаються громадянами Євросоюзу).
Особливе місце займає Кіпр, північну третину якого уряд країни фактично не контролює. У 1970-х роках контроль над частиною острова захопила Туреччина, і регіон в односторонньому порядку проголосив «Турецьку республіку Північного Кіпру», яку у світі не визнає ніхто, крім, власне, Туреччини. Саме на приклад Республіки Кіпр зазвичай посилаються, коли йдеться про можливе прийняття Молдови до Європейського Союзу з нерозглянутою придністровською проблемою.
Кіпр — єдиний член ЄС, який приєднався до нього з нерозглянутим територіальним конфліктом. При цьому Кіпр 2004 року приєднався до ЄС повністю, хоча й з обмеженнями. Проте всі громадяни Кіпру, незалежно від місця проживання, вважаються громадянами ЄС. Законодавство ЄС повністю застосовується лише до тієї частини острова, яку фактично контролює уряд Республіки Кіпр. Передбачається, що після врегулювання Кіпрського конфлікту та початку застосування правил ЄС на всій території острова дію законів ЄС відновлять. До цього ж моменту північні райони Кіпру перебувають поза митною та податковою територією ЄС.
Попеску обмовився, чи дійсно говорить про «ампутацію сьомої частини країни»?
Заява Ніку Попеску викликала чимало запитань, зокрема, в його попередників. Одразу після публікації інтерв’ю очільника МЗСЄІ його прокоментував голова організації Initiative for Peace, колишній віцепрем’єр-міністр з питань реінтеграції Олександр Фленкя.
«Не можна ампутувати сьому частину країни, за яку боролися і продовжують боротися десятки тисяч людей: мери, лікарі, вчителі, батьки й діти на лівому березі Дністра у спірних селах. Ніхто з них не продає шматок країни, не переступає через біль батьків, які втратили своїх синів, та дітей, які зростали без батьків, тільки через те, що політичні еліти 30 років демонструють безсилля у розв’язанні конфлікту, який давно став прибутковим бізнесом для обох берегів Дністра. Але не для людей на цих берегах», — зауважив Фленкя.
Інший колишній віцепрем’єр-міністр з питань реінтеграції, Василь Шова, у коментарі для NewsMaker назвав заяву Попеску поспішною та необдуманою з погляду її наслідків і впливу на можливе врегулювання конфлікту.
«Не дуже коректно розділяти громадян Молдови на один та інший берег. Незалежно від місця проживання, вони мають рівні права й обов’язки. Тобто [село] Дороцьке ми залишимо там? А з [селом] Кочієри як бути? А [місто] Бендери з собою візьмемо, чи будемо конфліктувати через них?» — поставив незручні питання Шова.
Правильний підхід, за його словами, — говорити про реінтеграцію країни та європейську інтеграцію як про основні цілі.
«Мета має бути така: реінтеграція країни та інтеграція в Європейський Союз. І такий підхід буде зрозумілим для всіх громадян країни», — вважає Шова.
Голова асоціації WatchDog Валерій Паша, зі свого боку, не виключає можливості, що голова МЗСЄІ все-таки обмовився і мав на увазі лише те, що Молдова може вступити в Європейський Союз до остаточного розв’язання питання Придністров’я.
«Він [Попеску] висловився не дуже вдало, але я добре розумію, що він має на увазі. Так, вся Молдова вступає [до ЄС]. Але якщо не буде ефективного контролю конституційних органів над усією територією, там не будуть діяти певні норми європейського законодавства. На цю територію під час процесу приєднання не будуть поширюватися деякі переваги євроінтеграції. Іншими словами, не всі бонуси євроінтеграції будуть доступні регіону [Придністров’я]», — сказав Паша.
Він також не згоден з Попеску щодо перспектив врегулювання питання Придністров’я: «Я абсолютно впевнений, що процес мирної реінтеграції Придністров’я в Молдову завершиться до вступу країни в Європейський Союз», — підсумував експерт.
Матеріал створено за підтримки Медіамережі.