На Одещині зник нігерієць. Родина вважає, що він у заручниках, а поліція порушила справу про умисне вбивство
Два тижні в Одеській області шукають зниклого нігерійця Калеба Обарі. Хлопець поїхав на вечірку, яка мала відбутися на яхті у відкритому морі, однак на берег привезли лише його телефон і речі. Родичі Обарі вважають, що хлопця можуть тримати в заручниках, а поліція порушила кримінальне провадження за статтею про умисне вбивство. Редакторка Заборони Ганна Беловольченко зібрала всю відому наразі інформацію у цій справі й поговорила з братом зниклого.
20-річний Калеб Обарі навчався в Сумському державному університеті. У вересні він мав їхати додому, в Нігерію. Однак 20 серпня хлопець зник у морі на Одещині. Калеба Обарі запросила на вечірку його знайома, власниця одеського БДСМ-бару Iznanka Віра Топалова, з якою він познайомився пів року тому. Це підтвердив і друг Обарі — Даніель.
Топалова заявила, що компанія вийшла у відкрите море на яхті. За 15 хв після того, як судно відійшло від берега, частина гостей пішла плавати. Обарі, каже жінка, пішов купатися з ними, однак вже за кілька хвилин вона почула, що його шукають. Відтоді Калеба ніхто не бачив.
Друг Калеба Даніель сумнівається в тому, що хлопець міг сам піти купатися, адже він не вміє плавати. Коли хлопці відпочивали на пляжі разом, Обарі «навіть не заходив глибоко в воду». Яхта ж стояла на глибині — за 4 км від берега. Крім того, пригадує Даніель, Калеб навіть не знав, що пливтиме кудись на яхті, коли йшов на зустріч із Топаловою.
Наразі тіло хлопця не знайшли. На місці події 20 серпня працювала морська рятувальна служба, а наступного дня після зникнення — дайвери, яких найняв Даніель. Пошуки результатів не дали.
Поліція порушила кримінальне провадження за статтею умисне вбивство. Правоохоронці кажуть, що це попередня правова кваліфікація. Наразі Калеба Обарі вважають зниклим безвісти. Якщо знайдуть тіло — призначать експертизи й встановлюватимуть причину смерті.
Шукати хлопця допомагають і волонтери з пошукової платформи «911». За словами координатора Олександра Сопельника, поліція не оголосила зниклого в розшук одразу, а зробила це лише 25 серпня. Він також додає, що знайти Обарі, якщо він справді в морі, буде непросто, адже сильні течії могли віднести тіло дуже далеко за такий час.
Родина Калеба Обарі вважає, що хлопця можуть тримати в заручниках. Брат зниклого Дайк Угбоаджа у коментарі Забороні сказав: «Якщо хлопець дійсно тонув, то чому ані Віра Топалова, ані інші люди з компанії нічого не зробили, щоб врятувати його?». Інформацію, яка сьогодні є у цій справі, він вважає неповною. Аби з’ясувати більше, родина знайшла адвоката і планує залучити його до роботи.
26 серпня іноземні студенти вийшли до Сумського держуніверситету на акцію через зникнення товариша. Вони вимагали офіційні структури звернути увагу на цю справу. На акцію під гаслом «Justice For Caleb» 31 серпня в Києві до Міністерства закордонних справ також вийшли співгромадяни Калеба Обарі: його друзі, волонтери, студенти, які з ним навчалися. Так вони хотіли привернути увагу до зникнення хлопця, бездіяльності державних органів і закликати до правосуддя. У мережі запустили хештег #justiceforcaleb. Під ним користувачі поширюють інформацію про зниклого хлопця та його фото.
В Україні невідомо про випадки, коли іноземців брали в заручники. Але проблема торгівлі людьми існує. Найчастіше жертвами стають жінки, яких відправляють за кордон для надання сексуальних послуг, і чоловіки, що потрапляють у трудове рабство. У 2018 році Україна опинилася на 49-й позиції зі 167 країн світу в рейтингу поширеності сучасного рабства. За оцінками представництва Міжнародної організації з міграції в Україні, понад 260 тис. українців постраждали від торгівлі людьми, починаючи з 1991 року. Однак іноземних громадян, які стали жертвами торгівлі людьми, згідно з офіційною статистикою, небагато. Так, із 2012 року в Україні отримали статус постраждалих від торгівлі людьми 978 осіб, і лише 9 із них — іноземці.
Водночас в Україні регулярно фіксують злочини на ґрунті расизму. Наприклад, у 2014-му в Одесі побили темношкірого хлопця. У 2015 році у Харкові правоохоронці завдали тілесних ушкоджень темношкірому студенту. У 2017-му у Луцьку побили темношкірого чоловіка. У липні цього року молодики напали на трьох темношкірих іноземців у Києві.
Мережа громадських організацій «Ініціатива розмаїття» у 2015-му зафіксувала 10 випадків насильницьких дій, ймовірно, на ґрунті расизму, через які постраждали 17 людей. За даними ОБСЄ, у 2017 році в Україні сталося 13 нападів із мотивів расизму та ксенофобії.
Утім, за словами керівника Групи моніторингу прав національних меншин В’ячеслава Ліхачова, в останні роки в Україні немає сплеску випадків насильства на ґрунті расизму. Офіційної і повної статистики не існує, оскільки поліція здебільшого не кваліфікує такі інциденти відповідно до мотиву, через який скоїли напад. Але якщо, наприклад, у 2007 році це було 88 випадків, то з початку 2020-го зафіксували лише два. Ліхачов пояснює: зараз в Україні фокус ненависті змістився в бік представників ЛГБТ-спільноти, а агресія щодо темношкірих — це поодинокі випадки.
