Торік пісенний конкурс Євробачення скасували через пандемію коронавірусу. Цього року він таки пройде — від України, як і планувалося, поїде група Go_A. А ось учасник від Росії змінився: замість групи Little Big на конкурсі виступить співачка Маніжа — вона родом із Таджикистану і везе на Євробачення феміністський хіт. Через це вона зіткнулася з булінгом у Росії. «Новая Газета» розповідає про Маніжу і хвилю хейту проти неї — Заборона переказує цей матеріал.
Тільки в Росії Євробачення викликає ажіотаж, що межує з екзальтацією: виконавця на зів’ялий в останні роки пісенний конкурс усією країною відправляють, як на війну. Але у 2021 році музичні критики з російських диванів пророкують [російській] конкурсантці повне фіаско, а до того ще й відмежовуються від слова «наша». Усе тому, що в Роттердам їде співачка Маніжа Сангін, або просто Manizha, виконавиця артпопу, етніки та «блакитноокого соулу», що народилася в Таджикистані і приїхала в Росію як біженка; вона феміністка, прихильниця бодіпозитива, амбасадорка благодійного фонду «Подаруй життя» й послиня доброї волі ООН.
Формально Manizha була обрана народним голосуванням у прямому ефірі Першого каналу, але після випадку з дочкою Алсу на «Голос. Діти» в Росії не вірять навіть таким виборам. Усі думали, що після скасування конкурсу через пандемію минулого року туди знову поїде колектив Little Big, але вони самі відмовилися. Отже, вибирали всього з трьох варіантів: крім Сангін, це були дует #2Маші з типовою для будь-якого Євробачення танцювальною піснею й інді-група Therr Maitz. В адептів музичної євгеніки і їхні треки викликали б невдоволення, але пісня Маніжи — повний підрив патріархальних підвалин.
«Мало того, що пісня називається «Російська жінка», так ще й посил у неї відверто феміністський та глузливий стосовно усталеного в Росії «укладу»:
Шо там приндиться? Ой, красуня,
Чекаєш свого молодика? Ой, красуня,
Тобі вже за 30, алло, де ж діти?
Ти в цілому гарна, але ось схуднути б.
Одягни подовше, одягни коротше,
Росла без батька, роби те, що (не хочеш).
Ти точно не хочеш? (Не хочеш, а треба).
А, послухайте, правда, ми з вами — не стадо.
Ворони, прошу, відвалі-і-і-ть.
Тепер зарубайте собі на носі:
Я вас не звинувачую, а себе я чортівськи люблю
За теперішніх часів Manizha — двічі ворог російських традиціоналістів. Вона мігрантка, а істерія стосовно приїжджих останнім часом спалахнула в країні з новою силою. Та й де це бачено, щоби про «російську жінку» співала уродженка Душанбе? У коментарях до відео з піснею на YouTube так і пишуть: «Що, росіян не знайшли?» І це при тому, що сама Маніжа Сангін володіє російською та англійською мовами краще за більшість росіян.
А ще Manizha захищає жінок: у своєму кліпі дворічної давності «Мама» вона опублікувала статистику випадків домашнього насильства в Росії. На тлі оголошення «іноагентом» центру «Насиллю.ні», на тлі прийняття закону про кримінальний термін за спробу звинуватити російського чоловіка в харасменті, на тлі замилювання закону про домашнє насильство поїздка Маніжи Сангін на Євробачення від Росії — це не просто виклик. Це оголошення війни.
І війну цю оголосила, звісно, не сама Manizha, нехай вона й авторка пісні. Війну російським ксенофобії й мізогінії в прямому ефірі оголосили Костянтин Ернст і його музична дирекція Першого каналу.
Хейтери у мережі саме тому й кричать, що голосування підтасоване: щоби «цю» обрали «високодуховні» росіяни — ну це якось не по-російськи. Але, на щастя, Ернст і Ко поки здали традиціоналістам із зірками тільки політичне мовлення і трошки кіно: в усьому іншому вони ще готові на сміливі висловлювання. На додаток, «Російська жінка» — це крик, звернений усередину країни. Уперше за довгий час продюсерська група хоче за допомогою тексту не сподобатися іноземцям, а донести думку до власних глядачів: старий світ однаково програє, здавайтеся російським жінкам. А походження Маніжи — це свідомий чи несвідомий валун із катапульти в город квасних націоналістів.
Рівень нетерпимості, однак, зараз такий, що в людей «бомбить» уже 12 з гаком годин поспіль. Але все, що може тут зробити «Росія для росіян» — це ставити дизлайки на всі відео з піснею й реакціями на неї. А іноземцям пісня зайшла: у численних роликах із серії «Хтось дивиться відео Маніжи» «Російську жінку» швидше хвалять за нестандартне змішування стилів: бадьорі біти зі східними відтінками поєднуються з російськими народними, майже козацькими наспівами.
Водночас єдина адекватна претензія до треку полягає в тому, що він виглядає як спроба бити по площах і «зайти» в музичному сенсі всім європейцям — і просунутій молоді, і ровесникам холодної війни зі стереотипним уявленням про Росію у валянках і вушанках. Розрахунок сміливий, але зараз занадто ризикований: здається, інші країни вирішили цього року кинути на конкурс свої найкращі резерви. При живих Литві, Фінляндії, Кіпрі, Італії та Україні з їхнім електрофолком «Шум» Маніжі навряд чи щось світить: півфінал «Російська жінка», напевно, подолає, а далі рівень конкуренції цьогоріч надзвичайно високий (насправді конкурс не так уже й зів’яв).
Але в цієї пісні й немає завдання перемогти на Євробаченні. І це ображає традиціоналістів не менше, ніж феміністський посил «Російської жінки». Ажіотаж і екзальтація під час відправлення співака від Росії на Євробачення — це остання «скріпа», за допомогою якої ми можемо ще хоч у чомусь конкурувати із Заходом поза простором для польоту ракет. Коли цю «скріпу» ламають ті, кого ще вчора ти вважав «своїми», це сприймається дуже болісно. Таким людям залишається лише побажати терпіння. Бог терпів — і вам велів.
