Намагався втекти на велосипеді: історія студента з Волновахи, якого судять у РФ

• Ілля Гібескул поїхав у рідну Волноваху, що на Донеччині, якраз перед початком повномасштабного вторгнення РФ.
• Кілька тижнів він з рідними прожив у підвалі. Коли місто захопили росіяни, сім’ю вивезли до Донецька, а потім в РФ.
• Хлопець рік працював і збирав гроші, щоб виїхати з Росії. План був такий: дістатися Калінінграда, а звідти — у Польщу. 

По дорозі до польського кордону Іллю не пустили в автобус, тому він купив розкладний велосипед і вже на ньому добирався до КПП. На пункті пропуску його тримали шість годин, але все одно виїхати не вдалося. Росіяни затримали хлопця і відібрали телефон, після чого у його соціальних мережах з’явилися репости, за які йому тепер загрожує сім років за ґратами.

Заборона розповідає історію українця з Волновахи, який намагався втекти від терористів.

Ілля Гібескул: як потрапив у Росію

Хлопець навчався на філософському факультеті в Харківському університеті імені Василя Каразіна. 19 лютого 2022 року він приїхав у рідну Волноваху, щоб поміняти паспорт, а коли владнав справи, захотів ненадовго лишитися вдома з батьками. Вже 27 лютого у місто ввійшли російські війська.

«24 лютого по обіді ми почули вибух і спустилися в підвал. На цьому моменті лік часу обривається, дати більше не мали сенсу. Весь будинок згуртувався. Ми виживали. Рухалися мало, тож їли небагато, запасів на короткий час цілком вистачало. Усі або мовчки нудьгували, або розмовляли, або молилися. Я записався в няньки сусідського дворічного хлопчика, який більше розважав мене, ніж я його», — розповів Ілля в переписці із журналісткою Заборони. 

Підвал, у якому сидів хлопець з батьками, бабусею та дядьком, був поділений на дві частини: у кожній розташовувалося кілька комор — по одній на квартиру. В одному з відсіків зберігалися запаси їжі. Коли обстріли трохи стихли, родина й сусіди почали потрохи виходити: готували їжу в під’їзді на мангалі, бігали по теплі речі, ковдри й подушки.

Росіяни повністю захопили Волноваху 12 березня. Після цього військові РФ доправили хлопця разом з батьками у Донецьк, де вони пройшли фільтраційний табір. 

У результаті родину вивезли до РФ — там вони жили у родичів у Воронежі. Щоб виїхати в Європу, потрібно було багато грошей, яких він не мав. Довелося влаштуватися на роботу. Це здебільшого були низькооплачувані підробітки — продавцем у кіоску чи оператором техпідтримки.

Справа Гібескула: у чому звинувачують

За рік Ілля зібрав достатньо грошей, що врешті виїхати. План був такий: з Воронежа автобусом до Москви, потім літаком до Калінінграда, а там через кордон у Польщу. 

До Гданська хлопець мав добиратися автобусом, але його в транспорт не пустили через ID-картку. Водій заявив, ніби це не паспорт. Тоді Ілля купив розкладний велосипед і замовив таксі до контрольно-пропускного пункту. На саме КПП він вже їхав велосипедом.

На російському кордоні хлопця протримали шість годин. Прикордонники роздягали його, обшукували речі, перевіряли ноутбук та телефон, але таки пропустили. А от перейти в Польщу йому не вдалося.

«Мене зустріли два поляки-прикордонники, з якими виникла суперечка. Вони хотіли мій паспорт, я його показував, вказував на напис “паспорт” українською та англійською мовами. На що вони відповідали, що це не він. Потім мене відвели на обшук, як я розумію, сподіваючись знайти у мене паспорт-книжечку. Звичайно, вони її не знайшли. Аргументуючи це тим, що ніде поставити штамп, мене відвели під ворота до російського кордону», — розповів Ілля.

На кордоні РФ українця знову відвели в кімнату для обшуків, а після цього затримали.

«Вони сказали купувати квитки у Вороніж при них, але в останній момент попросили почекати й пішли, приставивши до мене співробітника посту у формі…Ті люди повернулися і наказали забирати речі — мовляв, кудись їдемо. Я зрадів, бо думав, що вони мене ще й підвезуть. Біля машини стояло ще кілька людей. Я поклав сумку в багажник, після чого один із них сказав: «Обличчям у підлогу!» — це якщо без матюків. Надягли наручники і пожартували, що мене зараз розстріляють і закопають у лісі. У тій самій позі запхали в машину. Один із них запитав, де телефон, дістав його у мене з кишені і почав щось із ним робити (пароль усі вони вже знали)», — згадує Ілля.

Машина з затриманим рушила до відділку поліції. Там у нього забрали всі особисті речі та відправили до камери. Вранці Іллю повезли до суду. Його визнали винним у дрібному хуліганстві й посадили на 15 діб за ґрати. За версією обвинувачення, хлопець лаявся на одній із вулиць Калінінграда. Через два тижні студенту висунули нове звинувачення, вже за частиною другою статті 205 Кримінального кодексу РФ — виправдання тероризму (передбачає позбавлення волі на строк до семи років). Приводом стали репости публікацій «ВКонтакте», які нібито зробив хлопець: виступи Дудаєва та збори на «Азов». Ілля спростовує, що він робив ці публікації —  останній його пост у соціальній мережі датується 2019 роком. Записи, найімовірніше, з’явилися саме коли у хлопця відібрали телефон.

Весь цей час хлопець утримується в СІЗО №1 у Калінінграді.

Раніше Заборона розповідала про кримського митця Богдана Зізу, якому дали 15 років позбавлення волі за акцію біля окупаційної адміністрації у Євпаторії.