В лютому ЗСУ здійснили наймасованішу атаку дронами по території РФ. Більшість з них не долетіли, але навіть це — гарна новина. Пояснюємо, чому

28 лютого 2023 року відбулася, ймовірно, наймасованіша повітряна атака ЗСУ на території РФ. Протягом доби з різних куточків Росії надходили численні повідомлення про вибухи й падіння дронів. Що саме трапилося на російській території, чи розробив український оборонпром новий тип БПЛА та чи можна очікувати продовження й посилення таких атак — Заборона розбирається разом з експертами.

Що трапилося? Розповідаємо максимально коротко

28 лютого на території РФ зафіксували вибухи або (у разі невдалих атак) падіння дронів невідомого походження — фото й відео з пожежами та звуками вибухів заполонили російський інфопростір. Усього в ніч із 27-го на 28 лютого було знайдено п’ять уламків дронів, а також зафіксовано два вибухи. Що важливо, географія атак БПЛА охоплювала не тільки прикордонні з Україною області РФ, але й Підмосков’я та Краснодарський край.

Атаку здійснили одним типом БПЛА чи конфігурацією різних моделей?

Найближчим до України регіоном РФ, де було оголошено повітряну загрозу, стала Бєлгородська область. Очевидці зафіксували відразу три дрони — жоден не долетів до точки призначення. Судячи зі знімка одного з них, профільне видання Defense Express припускає, що дрон може належати до нового типу розвідувальних безпілотників, який переробили на камікадзе. 

Такі висновки можна зробити з огляду на пластид та пакунок з металевими кульками (схожими на кульки від підшипників), які знайшли поруч із дроном. Конструкція більше нагадує саморобний пристрій, аніж предмет промислового виробництва, і саме це, на думку експерта Давида Гендельмана, може бути поки що головною причиною, чому дрони не досягли цілі.

Ще одним місцем прильоту дрона стало селище Нове в Гіагінському районі Адигеї на Кубані. Там було зафіксовано падіння великого літального апарата. 

Судячи з фото та відео, викладених у соціальних мережах, цим літальним апаратом міг бути модифікований радянський БПЛА Ту-141 «Стриж». Саме за допомогою «Стрижа» Україна атакувала аеродром зі стратегічними бомбардувальниками в російському Енгельсі Саратовської області. З огляду на фото можна зробити висновок, що безпілотник своєї цілі не досяг.

Ще один дрон знайшли в селі Губастово Коломенського району Московської області — місцеві жителі виклали в мережу фото апарата в лісі. 

Літальний апарат, зафіксований на знімку, дуже схожий на український дрон компанії «УкрДжет» UJ-22 Airborne. 

Це перший відомий інцидент використання ЗСУ саме цього типу безпілотника. БПЛА UJ-22 — багатоцільовий авіаційний комплекс виробництва українського підприємства «УкрДжет», здатний нести некеровані авіаційні бомби (82-мм міни) для ураження живої сили, бронетехніки та наземних об’єктів. Уперше його презентували 16 червня 2021 року на міжнародній виставці озброєнь «Зброя та безпека — 2021».

Найважливіша риса безпілотника — дальність польоту. «Його бойовий радіус становить близько 700 кілометрів в обидва кінці, або 1500 кілометрів в один, — розповідає Забороні військовий експерт Роман Світан. — Це безпілотник літакового плану 2 на 3 метри, що здатен нести до 20 кілограмів бойового навантаження. Протягом доби може вироблятися приблизно до 10 безпілотників, якщо вони поставлені на масове виробництво. UJ-22 можна використовувати “з коліс”, тобто відправляти на бойове завдання одразу після збирання».

Проте певній кількості дронів усе-таки вдалося долетіти до цілі. Одне з влучань трапилося на нафтобазі «Роснефти» в Туапсе Краснодарського краю.

І хоча влада РФ не прокоментувала причини вибуху, місцеві ЗМІ повідомляли саме про атаку дронів. Місто Туапсе розташоване приблизно за 450 кілометрів від місця, звідки ЗСУ могли б здійснити запуск. Дрону вдалося безперешкодно подолати таку відстань та влучити в ціль — і це хороша новина для ЗСУ. Який саме був тип безпілотника чи безпілотників, що влучили в нафтобазу, наразі невідомо. 

Ще два вибухи та подальшу пожежу зафіксували на військовому аеродромі в місті Єйськ Краснодарського краю, за 150 кілометрів від лінії бойового зіткнення. Відомо, що аеродром активно використовують російські війська у війні проти України. Влада РФ назвала ці вибухи наслідками навчань.

Чому більшість дронів не долетіли до цілі? І чому навіть невдала атака — гарна новина для ЗСУ?

З огляду на те, що безпілотники знайшли вдалині від військових чи інфраструктурних об’єктів, можна припустити, що атака ЗСУ, скоріш за все, була невдалою. Очільник благодійного фонду «Повернись живим» Тарас Чмут натякнув, що це лише пристрілка, написавши: «Щоб палало весною, вкладатися треба з осені». 

Проте є імовірність, що БПЛА (частково) виконали завдання. «Якщо за розрахунком БПЛА не вистачатиме палива на зворотний шлях [наприклад, коли той має дістатися глибокого тилу Росії — прим. ред.], він використовується в один бік: скидає бойовий вантаж на об’єкти й падає, коли закінчилося паливо. Таке застосування безпілотника цілком нормальне».

Крім того, атака дронів не тільки мала психологічний ефект (БПЛА долітають до Московської області), але й довела неспроможність російських сил ППО. 

«Головний ефект у тому, — вважає Давид Гендельман, — що Росія змушена набагато серйозніше ставитися до такої загрози. Можливо, саме цим зумовлені кроки в російській армії щодо виведення військової ППО з підпорядкування сухопутних військ та перепідпорядкування її космічним силам. Імовірно, переведення всіх під один дах пов’язане з тим, що загрозу українських засобів повітряного нападу сприймають серйозніше».

Важливо те, що на територію РФ почали залітати не лише модифіковані «Стрижі» (їхня кількість обмежена; за відкритими джерелами, дві модифікації БПЛА налічують 1100 моделей, однак скільки з них залишилося в Україні, точно не відомо), але й нові українські дрони — це свідчить, що в ЗСУ з’являються засоби для вогневого ураження цілей у глибокому тилу. Хоч наразі такі атаки не є постійними, експерти вважають, що в перспективі це дасть Україні змогу змінити правила гри та почати системне знищення цілей на території противника.

«Знищення систем управління, складів з боєкомплектами й паливом, особового складу та техніки, — розповідає Світан. — Це дасть можливість перерізати логістичні ланцюжки систем управління й виробництва. Якщо кількість БПЛА буде збільшено в кілька разів, російську промисловість може спіткати колапс. Їм доведеться перевозити інфраструктуру за Урал, а це створить дуже велике плече доставки — і зменшить кількість боєприпасів на лінії фронту». 

Важливість розробки та застосування такого типу озброєння має стратегічне значення для України, адже велика територія РФ скоріше грає на руку ЗСУ. «У військовому сенсі величезні території — це добре, — зазначає Гендельман. — Але якщо говорити про захист ППО, мало в якої країни вистачить сил і засобів, щоб усе прикрити. [У разі вдалого виконання нальотів на військові об’єкти на території РФ] російські засоби ППО замість того, щоб діяти в прифронтовій зоні, відволікатимуться на протидію українським засобам повітряного нападу. Для України це гарна новина, адже що менше ППО на фронті, то простіше діяти авіації та безпілотникам».