«Наступник Лукашенка буде Лукашенком 2.0 з приставкою rus». Медіа все частіше пишуть про погіршення здоров’я білоруського диктатора (і навіть про його можливу смерть). Але чи вигідно це Україні?

У травні масмедіа активно придивлялися (і спекулювали) щодо стану здоров’я президента Білорусі Олександра Лукашенка — найвразливіші інтерпретатори навіть заговорили про його можливу смерть та зміну влади. Заборона вирішила опитати політологів і відомого білоруського опозиціонера, чи вигідна Україні смерть диктатора й чому, хай як це парадоксально, єдиний союзник Росії водночас корисний ЗСУ.

Що трапилося?

2 травня 2023 року Олександр Лукашенко зібрав нараду із силовим блоком через нібито загострення ситуації на кордоні. На ній лунали вже звичні застереження про загрозу з боку НАТО, провокації на кордонах та диверсійні групи. Після наради самопроголошений президент Білорусі перестав з’являтися на публічних заходах. 

Лукашенко показався на люди 9 травня: він прилетів у Москву на парад до Дня Перемоги, після чого, судячи з усього, поскаржився на здоров’я. Як повідомляла білоруська опозиція, у президента можливий інфекційно-алергічний міокардит — запальне ураження серцевого м’яза у відповідь на інфекцію (симптоми: задишка, нездужання, тахікардія, болі в серці, помірні болі в суглобах). Окрім того, було помітно, що Лукашенкові важко самостійно пересуватися, через що він викликав автокортеж.

Після параду він не відвідав святкове застілля, а ще пізніше у ЗМІ з’явилася інформація про те, що самопроголошений президент Білорусі передчасно покинув Росію та повернувся додому через стан здоров’я. 

Відтоді Лукашенко знову перестав з’являтися на публіці. 13 травня моніторингова група «Беларускі Гаюн» повідомила, що Лукашенко поїхав до Республіканського клінічного медичного центру в комплексі Дрозди біля Мінська, який використовують як резиденцію президента.

Чутки про проблеми зі здоров’ям, а також поганий зовнішній вигляд білоруського диктатора стали причиною публікації дещо алармістських матеріалів про його можливу смерть і зміну влади в Білорусі. 15 травня Олександр Лукашенко все-таки показався на публіці та відвідав центральний командний пункт військово-повітряних сил Білорусі. Однак українські медіа продовжили серію матеріалів з припущеннями щодо стану його здоров’я.

До чого призведе смерть Олександра Лукашенка? Ось три сценарії

1. До влади приходить близьке оточення президента

Найреальнішим кандидатом серед оточення Лукашенка Стрижак називає Наталію Кочанову — колишню очільницю Адміністрації президента, а нині голову Ради Республіки Національних зборів Республіки Білорусь. У 2020 році Кочанова потрапила до чорного списку ЄС, унаслідок чого на неї наклали санкції. Як голова верхньої палати парламенту Кочанова була відповідальною за підтримку рішень президента у сфері внутрішньої політики, а також за організацію фальсифікованих президентських виборів 2020 року. Крім того, Кочанова виправдовувала систематичні порушення прав людини, зокрема жорстокі розгони мирних демонстрацій апаратом безпеки. 

Ще один потенційний кандидат — чинний прем’єр-міністр Білорусі Роман Головченко. До свого призначення на посаду прем’єра він очолював державний військово-промисловий комітет Білорусі. Перебуває під санкціями Канади.

2. Владу монополізує силовий блок

До влади приходить силовий блок, який посилює репресії. У такому разі кількість російських кураторів серед поліцейських і, в другу чергу, військових збільшиться.

Нагадаємо, що актуальні білоруські репресивні механізми навіть жорсткіші, ніж у Росії, — соціологи вважають, що нині путінська РФ проходить через «білорусизацію» з огляду на внутрішню політичну ситуацію, яка склалася внаслідок невдач у війні з Україною.

3. У Білорусі настає період транзиту влади

На думку Андрія Стрижака, найменш реальний сценарій — прихід до влади проєвропейських або хоча б антиросійських політиків. 

За такого розвитку подій до керівництва приходять модератори — лукашенківські чиновники, які намагаються розпочати сепаратні переговори із Заходом про гарантії безпеки та грошові вливання в разі транзиту влади демократичному уряду (аналогічні процеси відбувалися після демонтажу комунізму в Польщі й Чехословаччині). 

За Стрижаком, цей сценарій виглядає нереалістичним, тому що Євросоюз не в змозі скерувати увагу та ресурси на Білорусь, маючи основний фокус на Україні й РФ.

На думку інших експертів, з якими спілкувалася Заборона, імовірніший сценарій, відмінний і водночас наближений до того, що навів Стрижак, — перехідне колективне управління Білоруссю до проведення наступних (і не обов’язково демократичних та нефальсифікованих) виборів. 

З високою ймовірністю колективізації влади згоден і аналітик Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич: «Це можна порівняти з тим, як керували Радянським Союзом перший рік після Сталіна. У цьому випадку важливе не так прізвище виконувача обов’язків президента, як конфігурація ресурсів і потужностей груп впливу, які є сьогодні в оточенні Лукашенка».

Проте чи вигідно це Україні? Дивно, але зовсім ні

Український інтернет-сегмент доволі позитивно зустрів новини про можливі проблеми зі здоров’ям білоруського диктатора. Однак, враховуючи всі ці фактори, потенційна смерть Лукашенка може мати й негативні наслідки для України.

Через дислокацію російських військ на території Білорусі, а також завдяки сильному лобі російських інтересів у верхівці влади управління країною може перейти до ще більш проросійського і вже не настільки автономного кандидата. 

«Думаю, — зазначає Євген Магда, — будь-який наступник Лукашенка стане Лукашенком 2.0 з приставкою rus. Це буде дуже помітно, це наполегливо просуватимуть». 

Прихід до влади проросійського кандидата може бути не одноосібним. На думку білоруського опозиціонера Андрія Стрижака, цілком можна очікувати і посилення силового апарату РФ на території Білорусі: «Враховуючи, що Білорусь — єдина союзниця Росії, та може наростити свою присутність і вплив усередині країни. Буде це поліцейський або ж повноцінний армійський контингент — наразі сказати складно. Утім, такий сценарій точно промальовується».

Враховуючи, що проросійський блок має найбільший вплив та шанси призначити наступника Лукашенка, для України це радше негативний сценарій. Не варто забувати і про білоруську армію, яку, попри бажання Путіна, так і не вдалося залучити до війни проти України. Деякі політологи погоджуються, що один із чинників — відносно автономна політика Лукашенка.

«Найімовірніші сценарії розвитку подій у Білорусі в разі смерті Лукашенка передбачають серйозне погіршення безпекової ситуації на півночі України. Нині — хай як парадоксально це звучить, особливо з моїх вуст, — Олександр Лукашенко є певним стримувальним фактором, який не дозволяє росіянам до кінця використовувати весь потенціал Білорусі у війні проти України», — зазначає Стрижак.

Єдиним бенефіціаром від смерті Лукашенка стане Росія.

«Як би нам не хотілося, щоб Лукашенко залишив посаду, — говорить Стрижак, — хороших сценаріїв у разі його раптової смерті на сьогодні, на жаль, немає».