Науковці відкрили спосіб, який нарешті вичистить Землю від пластика

• Майже третина пластикових відходів у світі — це поліпропілен. З нього, зокрема, роблять кришки до пластикових пляшок і харчові контейнери.
• У ході численних досліджень вчені виявили понад 400 здатних розкладати пластик мікроорганізмів. Однак повністю і швидко розкласти цей тип відходів не міг жоден з них.
• Науковці з Австралії виявили гриби, які здатні вкрай швидко утилізувати навіть найміцніші види пластику.

Пліснява може повністю з’їсти поліпропіленові відходи. За 140 днів ‘роботи’ не залишиться жодних решток, навіть мікропластику.

Заборона розповідає про відкриття австралійських вчених.

Переробка пластику

Майже третина пластикових відходів у світі припадає на поліпропілен. Це міцний матеріал, з якого, приміром, роблять кришки до пластикових пляшок і харчові контейнери. Термін його розкладання складає кілька сотень років, пише Science Alert.

«На базовому хімічному рівні пластмаси — це низка атомів вуглецю з різними бічними ланцюгами. Вони надають кожному типу пластику його особливі властивості. В теорії переробка має бути простою, але існує багато різних типів пластику. Коли вони змішані, їх практично неможливо розділити та переробити. Саме тому більшість пластикових відходів або спалюється, або викидається на звалища», — пояснили у виданні.

У ході численних досліджень було виявлено понад 400 мікроорганізмів, здатних розкладати пластик. Наприклад, науковці знайшли бактерії, що їдять сам матеріал. Під час експериментів вони змогли розщепити 90% поліетилентерефталату (ПЕТ) — найпоширенішого виду поліестерів (його використовують при виробництві одягу і в промисловості). Процес зайняв лише 16 годин. 

Проблема у тому, що мікроби не працюють з усіма видами пластикових відходів. Поліпропілен, наприклад, набагато міцніший і повністю розчепити його бактерії не здатні, а часу навіть на часткову переробку витратять значно більше.

Цвілеві гриби: яку мають властивість

Команда з Австралії зосередилася на пошуках більш універсального і швидкого засобу. У ході експериментів вчені з’ясували, що гриби мають властивість розщеплювати практично всі види синтетичних субстратів за допомогою потужної суміші ферментів. Вони також виявили неочікувані можливості двох видів: 

• Aspergillus terreus;
• Engyodontium album.

Ці гриви належать до цвілевих, тобто по суті це пліснява. Під час експериментів кожен з видів повністю з’їв поліпропіленові відходи менше ніж за пів року:

• від 25% до 27% — з’їдено через 90 днів;
• повне розщеплення — через 140 днів.

«Це найвищий рівень деградації у світі. Нам потрібно підтримувати розробку революційних технологій переробки, які покращують циркулярність пластику, особливо тих технологій, які керуються біологічними процесами», — каже інженер-хімік Сіднейського університету Алі Аббас, що брав участь у дослідженні.

Лабораторні експерименти також показали, що разом ці два гриби можуть розкладати навіть гранули та тонкі плівки поліпропілену із алюмінієвим покриттям.

Як саме відбувається перетравлення цих матеріалів, вчені до кінця не розуміють, але знають, що для запуску процесу пластик треба попередньо обробити УФ-світлом, теплом або хімічним реагентом. Це пом’якшує його структуру, після чого пліснява може атакувати.

Крім того, останні їх дослідження показують, що деякі гриби можуть навіть розщепити так звані вічні хімікати, але цей процес дуже повільний і ще недостатньо вивчений.

«Наш метод насправді можна розширювати, як і будь-який процес бродіння, але команда ще не оптимізувала експериментальні умови для роботи в промислових масштабах. Тож наступним нашим кроком стане створення настільного прототипу, тестування модифікацій для прискорення процесу, оцінку економічної доцільності та впливу методу на навколишнє середовище використання їхнього методу в комерційних масштабах», — резюмував Алі Аббас.

Раніше Заборона розповідала про диво-структуру міцелію, який зустрічається більш як у половині регіонів світу. Через специфічні властивості його можна використовувати замість пластику для виробництва стаканчиків, пляшок та інших речей.