СБУ затримала угруповання, яке начебто торгувало в Україні маніфестом нациста Таранта. Заборона з’ясувала всі деталі
Вранці 17 червня Служба безпеки України повідомила, що затримала в Києві й Харкові лідерів «неонацистського угруповання». Силовики стверджують, що вони пропагували ідеї Брентона Таранта – австралійського терориста, котрий у 2019 році влаштував стрілянину в мечетях Нової Зеландії і вбив 51 людину. Як з’ясувала Заборона, затримані – колишній доброволець із Росії Олександр Скачков і звинувачуваний у вбивстві міліціонерів у 2014 році Ігор Павлов (Лесь Черняк). Редакторка Заборони Юліана Скібіцька розповідає, що про них відомо і про яку пропаганду каже СБУ.
Служба безпеки заявила, що група пропагувала ідеї Брентона Таранта. Це австралійський терорист, який у 2019 році розстріляв мусульман у трьох мечетях Нової Зеландії. Загинула 51 людина, ще 49 отримали поранення. Але відомий Тарант не тільки через це, а ще і своїм «маніфестом». Це документ на 74 сторінки, який Тарант надіслав найвищому керівництву Нової Зеландії й запостив у своєму твіттері за кілька хвилин до нападу. У «маніфесті» Тарант роздумував про перевагу білої раси й майбутню «заміну», під якою малось на увазі фізичне знищення всіх небілих людей. Документ влада Нової Зеландії визнала незаконним, однак він масово поширювався поміж ультраправими й неонацистами. А сам Тарант став для них новим героєм, борцем за «чистоту раси».
Маніфест Таранта поширювався і в України. У серпні 2019 року незалежні розслідувачі міжнародної групи Беллінгкет з’ясували, що переклад маніфесту Таранта продають в одному із телеграм-каналів за 100 гривень. Замовити книгу можна було в користувача з ніком Hitler_Himself. Також активно рекламувала маніфест у своїх соцмережах праворадикальна організація «Карпатська Січ», яка пов’язана з політичною партією «Свобода» – партія активно розповідає про організацію. Члени «Карпатської Січі» воювали на Донбасі на стороні української армії, є фотографії, де маніфест тримають у руках люди у військовій формі.
У розпорядженні на обшук вказано, що підозрюваних звинувачують у поширенні матеріалів із закликами до терористичного акту. Очевидно, таким матеріалом СБУ вважає маніфест Таранта. За цією статтею затриманим загрожує до трьох років позбавлення волі.
Беллінгкет не вказав, де саме продавали маніфест, але, найімовірніше, мова йде про канал Brenton Tarrant’s lads. У його описі вказано, що «тут буде маніфест та інформація про Воїна Білої Раси Брентона Таранта», а контактом вказаний користувач Hitler_Himself. Силовики стверджують, що затримані – адміністратори цього каналу. Мова йде про росіянина Олександра Скачкова й українця Ігоря Павлова (більш відомого під іменем Лесь Черняк). СБУ опублікувала фотографії з обшуку в одного із затриманих – на них чоловік із заблюреним обличчям, однак схожий тілобудовою на Скачкова. На фото видно прапори Третього Рейху та інші атрибути з нацистською символікою. За даними СБУ, затримані друкували екстремістську літературу в підпільних типографіях Києва й Харкова, а частину інформації вони отримували з Росії. Після повідомлення силовиків у каналі Brenton Tarrant’s lads з’явився пост, у якому стверджується, що ні Скачков, ні Черняк не були адміністраторами. За даними Беллінгкет, адміністратором каналу був Давід Коломієць. В самому каналі це не заперечували, сказавши, що Коломієць був одним з адміністраторів.
Заборона дослідила цей канал – у ньому справді пропагандують нацизм та ідеї Таранта. Наприклад, там можна зустріти картинки зі свастикою, образи в сторону чорношкірих і тих, хто їх підтримує. Але є ще одна особливість – у каналі багато уваги приділяється російській адженді, хоча ведеться він українською мовою. Наприклад, там вихваляють російського військового Юрія Буданова, якого звинуватили у викраденні чеченської дівчини, за що засудили до 10 років тюрми. Після того, як Буданов достроково вийшов на волю, у 2011 році його вбив чеченець Юсуп Темирханов. «Мені важко уявити українця, якому важливо було б таке запостити, – каже дослідник ультраправих рухів В’ячеслав Ліхачов, який на прохання Заборони дослідив канал. – Впадають в око нетипові для української мови вислови, наприклад, «расіянська влада» – це внутрішній російський вислів. Або ж: «У майбутній расовій війні всі чеченці будуть знищені». Який тричі правий українець таке скаже?». Ліхачов переконаний, що канал веде людина з Росії.
Олександр Скачков приїхав до України у 2014 році, про нього відомо небагато. У грудні 2014 року, у розпал війни на Донбасі, він вступив добровольцем у батальйон ОУН, відомий своїми ультранаціоналістичними поглядами. «Це був дисциплінований і дуже ідейний боєць, – розповідає Забороні командир цього батальйону Микола Коханівський. – Він воював із нами до лютого, потім отримав серйозне поранення й до служби більше не повернувся». Колишній український військовий Станіслав Краснов, якого звинувачували у підготовці теракту на кордоні з Кримом, але не змогли цього довести, каже, що воював зі Скачковим у Пісках. У 2014 році це була одна із найгарячіших точок на Донбасі. «Тоді я просто не знав його прізвища, – каже Краснов Забороні. – Він довго лікувався після поранення, і після АТО [антитерористична операція] я бачив його всього кілька разів. Мені здається, через поранення він перестав бути активним». Відомо, що Скачков брав участь у маршах українських націоналістів.
Другий підозрюваний – Лесь Черняк, його затримують уже не вперше. У травні 2015 року на пост ДАІ в Київській області напали озброєні люди і вбили міліціонерів. Леся Черняка затримали з підозрою у вбивстві. Він провів у СІЗО приблизно 20 місяців, опісля вийшов на волю і справа розвалилася. Черняк активно брав участь у протестах на Євромайдані, поки сидів у СІЗО, здав зовнішнє незалежне оцінювання для вступу до вишу – йому тоді було 18 років. Після того, як він вийшов на волю, координував «Комітет визволення політв’язнів». Це громадська організація, яка декларує «захист журналістів та активістів від політичних переслідувань». Створив її лідер батальйону ОУН Микола Коханівський. Окрім того, Черняк – колишній чоловік Віти Заверухи, колишньої військової. Заверуха воювала в батальйоні «Айдар» і дотримувалася ультраправих поглядів. Наприклад, у її соцмережах є фотографії, де вона зігує на фоні прапора Третього Рейху.
У 2017 Заверуху затримали і звинуватили в розстрілі даішників у Київській області, нападі на автозаправну станцію й підготуванню теракту. Вона вийшла на волю під заставу 1,6 мільйона грн, його вніс бізнесмен і на той момент власник українського видання Insider Олексій Тамазов. І Черняк, і Заверуха стверджували, що їх били під час затримання, а на судових засіданнях вони намагалися перерізати вени.
«Я знаю Черняка багато років, і переконаний, що він не має жодного стосунку до цього каналу, – каже Станіслав Краснов. – Після того, як він вийшов із СІЗО, знаю, що за ним якийсь час слідкували сбушники. Потім це ніби припинилося».
У батальйоні ОУН уже заявили, що готові взяти на поруки затриманих. Микола Коханівський заявив, що переконаний у невинності Скачкова й готовий допомогти з внесенням застави. Суд щодо запобіжного заходу відбудеться найближчими днями.
Це не перша історія про те, як російські неонацисти пов’язані з українськими ультраправими. Заборона розповідала історію українського неонациста Дениса Нікітіна, який у 2017 році переїхав до України. Нікітін відкрито пропагує неонацистські ідеї, заснував бренд неонацистського одягу і влаштовував турніри по змішаних єдиноборствах. В Україні Нікітін співпрацював з представниками полку «Азов» і «Національним корпусом», що виріс на його основі. Інколи Нікітін навіть представляв «Нацкорпус» за кордоном. До речі, за затриманих заступився й росіянин Олексій Левкін, який у складі «Азову» воював на Донбасі. Він – один із засновників неонацистської організації Wotanjugend, члени якої прославляють Адольфа Гітлера. У своєму телеграм-каналі “Руській центр” Левкін написав, що затримання Скачкова «спровокувала РФ через Нову Зеландію». А Скачкова він назвав «небезпечним ворогом режиму [Кремля]».
Після публікації тексту Левкін зв’язався з Забороною і сказав, що не адмніструє паблік “Руській центр”. Він також додав, що не давав жодних коментарів щодо затримання Скачкова: “Я вважаю, що Кремль тут ні до чого, а тероризм я засуджую”.
