(Не)закрита Естонія. Як міграційна політика країни зіштовхнула лібералів і націоналістів

Уже рік в Естонії керує коаліційний уряд, сформований із трьох політсил. Це ліволіберальна Центристська партія, яка багато в чому спирається на російськомовну меншину, консервативна партія «Вітчизна» і національно-консервативна партія EKRE. Останнім належить низка ініціатив, пов’язаних із обмеженням міграції в Естонію. В середині літа завершився відведений урядом термін для перебування іноземних робітників, у яких закінчується або закінчилася робоча віза. З країнами, звідки здебільшого їдуть працівники – Україна, Росія і Білорусь, – кордони ще закриті. Позиція EKRE – поки нікого не пускати – не знайшла підтримки у інших партій, тому вже 21 липня в Таллінн прилетить спецрейс із робітниками з Києва. Але міграційна політика залишається полем зіткнення ліберальних і націоналістичних сил, і поки незрозуміло, хто перемагає. «Новая газета – Балтія» написала про те, що відбувається з міграційною політикою в Естонії – публікуємо їхній матеріал із незначними змінами. 

Полуниця і корови не залишаться без нагляду

На початку літа питання дозволу на в’їзд до Естонії сезонних робітників спричинило своєрідну бурю в політичних колах, тимчасово затьмаривши навіть власне тему коронавірусу. Депутатів Рійґікоґу (парламенту Естонії) відірвали від відпочинку, викликавши на екстрене засідання. Поштовхом для обговорення теми мігрантів стали заклики фермерів пустити в країну іноземних робітників після скасування надзвичайного стану, щоб не зіпсувався врожай полуниці, а корови не залишилися без доїння.

Представники консервативної партії EKRE, що входять до коаліційного уряду, не хотіли пускати іноземців – а тих, у кого закінчився термін дії робочої візи, пропонували відправити по домівках. Опозиція – Партія реформ і соціал-демократи – скликали на початку липня позачергове засідання Рійґікоґу, щоб обговорити пропозицію залишити іноземну робочу силу в країні до кінця року, а не до 31 липня, як вирішив уряд навесні. Оскільки тиск фермерів на політиків посилився, частина депутатів від Центристської партії і «Вітчизни», які формують коаліційний уряд разом із EKRE, були готові підтримати пропозицію опозиції, щоб дати сільськогосподарському сектору хоча б тимчасове рішення.

Аби не віддавати ініціативу опозиції, коаліційні партії перед позачерговою сесією Рійґікоґу гучно оголосили про те, що досягли домовленостей щодо питання іноземної робочої сили. Рішення звучить так: до 30 квітня 2022 року закордонні сезонні працівники зможуть працювати в Естонії до 180 днів протягом 365 днів поспіль. Зараз короткострокову роботу можна зареєструвати на термін до 365 днів упродовж 455-денного періоду, сезонну роботу можна зареєструвати на термін до 270 днів протягом року.

Без вимоги перебувати в обов’язковому карантині в Естонію будуть пускати громадян країн, в яких захворюваність на коронавірус не перевищує 16 осіб на 100 000 жителів. Решту чекає тестування на хворобу і 14 днів перебування у режимі самоізоляції. Організація доставки в Естонію іноземних робітників, їх тестування на COVID-19 і розміщення ляже на плечі працедавця.

Сезонні працівники в Естонію вже прибувають. У вівторок, 21 липня, в Таллінн із Києва прилетить спеціальний авіарейс, замовлений Сільськогосподарської торговою палатою Естонії, який привезе в країну 170 працівників.

Студентам можна, але поодинці і тимчасово

Тим часом міністр внутрішніх справ Март Гельме (EKRE) 16 липня виніс на обговорення уряду поправки до закону про іноземців та інші акти, що стосуються робочої сили й освітньої міграції. За словами голови партії EKRE Мартіна Гельме, його партія не послабила свої позиції щодо питання іноземної робочої сили.

Навпаки, партії домовилися про істотне обмеження використання іноземної робочої сили – навіть попри те, що кордони відкривають знову. Крім того, за словами очільника EKRE, політсили домовилися про жорсткіші умови порядку приїзду в Естонію іноземних студентів і їхнього перебування тут. Тепер, каже Мартін Гельме, іноземні студенти не зможуть привозити з собою членів сім’ї, а після закінчення університету їм доведеться покинути країну. Якщо ж вони тут працюватимуть, роботодавець має платити їм середню по Естонії зарплату.

Загалом консервативний підхід Естонії щодо іммігрантів не змінився, а нові косметичні зміни ще не оформлені юридично. Естонські виші набирають іноземних абітурієнтів, але поки не відбулися зарахування, ніхто не може сказати, скільки саме людей приїде на навчання в Естонію восени.

Студент Нарвського коледжу Артур Пушков, який приїхав з Казахстану на навчання в Естонію в серпні 2019 року, зараз на канікулах підробляє, збираючи полуницю на одному з хуторів в Їгеваському повіті. За його словами, разом із ним працює 15 осіб, які нещодавно прилетіли з України. «Я не чув, щоб у них виникли труднощі з одержанням дозволів на роботу. Кажуть, що вони мали бути два тижні на карантині, але ніхто їх не тримав в ізоляції, одразу спрямувавши на роботу», – стверджує Пушков.

Про бурхливе обговорення питання посилення умов приїзду в Естонію іноземних робітників і студентів він нічого не чув. «Працедавцям вигідно брати на роботу іноземців, державі – ні. Тому, напевно, варто обмежити їм в’їзд у країну, оскільки деякі можуть працювати неофіційно, а отже, держава не отримує податки. Так, і зароблені тут гроші вони відвозять додому», – вважає Пушков.

Сам він, коли приїхав на навчання, без проблем одержав тимчасову посвідку на проживання. «Дистанційно вступив на відділення ІТ-технологій в Нарвському коледжі. Подав через сайт департаменту поліції та прикордонної охорони документи на отримання короткострокової посвідки на проживання. Анкету заповнив російською мовою. І через два місяці одержав її терміном на три роки. Все дуже зручно та швидко», – каже Пушков.

Він ще не вирішив, де залишиться після навчання. «В Естонії мені дуже подобається. Тут все добре – люди, природа. Тут безпечно. Після навчання, можливо, залишуся в Естонії. Точно можу сказати, що додому повертатися не хочу», – сказав Пушков, додавши, що естонську мову він вивчив приблизно за шість місяців.

Іноземні робітники – економічна потреба

Очільник однієї з урядових партій «Вітчизна» Гелір-Валдор Сеедер прокоментував угоду щодо сезонних працівників як запропоноване самою партією рішення проблем фермерів. Про іноземних студентів він взагалі не став говорити.

«Ми, по суті, відновлюємо той порядок прибуття робочої сили з третіх країн, який діяв до кризи, доповнивши його деякими вимогами медичної безпеки», – сказав Сеедер, додавши, що йдеться про двотижневий карантин для працівників із країн з високим рівнем захворюваності на коронавірус.

Депутат Рійґікоґу від Центристської партії Тармо Тамм зазначив, що використання іноземної робочої сили стало нормою.

«Практично всі розвинені країни активно користуються цією можливістю. Якщо ми хочемо залишатися конкурентоспроможними на світовому ринку, Естонія не має бути стороннім спостерігачем», – наголосив Тамм.

За його словами, Центристська партія працювала над досягненням консенсусу, який вселяє в фермерів впевненість у тому, що в розпал сезонних робіт урожай буде зібраний, а худобу не треба буде забивати. Щодо іноземних студентів, то Центристська партія підтримала обмеження на приїзд їхніх родичів, крім дітей, якщо студент(ка) виховує їх самотужки. До того ж, після закінчення навчання іноземний студент має покинути Естонію.

За словами депутата Рійґікоґу з опозиційної партії соціал-демократів Яануса Марранді, має бути цілком зрозуміло, що те, що виробляється з допомогою іноземної робочої сили, сприяє зростанню економіки країни та збільшує національне багатство Естонії. «Незважаючи на місяці пошуків (фермерами працівників в Естонії), зрозуміло, що не слід сподіватися, що безробітні з міст погодяться на роботу в селі. Еміграція з Естонії зростає, а економіка скорочується. Коло замкнулося. Тому тимчасове використання іноземних працівників відповідає національним інтересам Естонії і узгоджується з довгостроковими цілями економічного зростання та підвищення добробуту людей», – вважає колишній міністр сільського господарства Марранді.

Його парламентський колега Лаурі Ляенеметс сказав, що іноземні студенти не є біженцями, як їх хочуть репрезентувати, вони самі сплачують за навчання і проживання в Естонії. Більшість із них працює. «Обмеження на в’їзд до Естонії іноземним студентам та їхнім родичам знизить дохідну базу університетів, а фінансування вищої освіти естонською мовою опиниться під великим тиском», – вважає Ляенеметс.

Нові правила в’їзду

На початку червня Рійґікоґу ухвалив поправки до закону про іноземців, згідно з якими департамент поліції та прикордонної охорони дістав право оцінювати роботодавців або навчальні заклади, що запрошують іноземців в Естонію. Якщо поліція кваліфікує працедавця або заклад освіти як недобросовісних, ця оцінка враховуватиметься під час прийняття рішення про допуск відповідного іноземця в Естонію. Це означає, що йому може бути відмовлено у видачі посвідки на тимчасове проживання або довгострокової візи, а вже видана довгострокова віза може бути анульована.

Такі випадки траплялися: наприклад, два роки тому Міністерство освіти виявило навчальний заклад European College of Professional Studies and Research, який активно рекламував себе як виш, не маючи на те акредитації відомства. Якщо це сталося б зараз, студенту, що вступив у такий коледж, могли б відмовити у візі або анулювати наявну. До речі, тоді, коментуючи ситуацію, керівник відділу вищої освіти Міністерства освіти Маргус Гайдак зазначив, що переконатися в наявності акредитації у ВНЗ – відповідальність студента.

Керівник відділу політики громадянства та міграції Міністерства внутрішніх справ Рут Аннус повідомила, що оскільки це відносно недавнє рішення, сьогодні неможливо оцінити його вплив. «З моменту набрання рішенням чинності минуло надто мало часу. Кількість заявок на виконання сезонної роботи не збільшилася порівняно з 27 і 28 тижнями. З 29 червня по 3 липня було подано 110 заявок, а з 6 по 10 липня їх було 111».

Крім того, в Міністерстві внутрішніх справ розробили законопроєкт щодо впорядкування умов для освітньої міграції. Планується змінити порядок надання дозволу на проживання, граничне число робочих годин (16 год на тиждень) і ставку заробітної плати (не нижче середньої по країні) для студентів, що залишилися жити в Естонії. Серед іншого, законопроєкт передбачає припинення надання довгострокових віз членам сім’ї іноземця, що навчається або працює в Естонії, а також надання дозволу на проживання чоловіку чи дружині іноземця у перші два роки.

За словами Аннус, поки умови подання заяви та видачі посвідки на тимчасове проживання для навчання не змінилися. «Єдина зміна полягає в тому, що іноземні студенти мають дотримуватися правил самоізоляції, якщо рівень зараження на коронавірус на 100 000 жителів із країни, з якої вони приїжджають, вищий 16-ти. Крім того, слід враховувати, що якщо іноземний студент прибуває з третьої країни, яка закрита для поїздок, він має зробити тест на коронавірус і дотриматися двотижневого карантину».

За підтримки Медіамережі