Перемоги ультраправих ми прогнозували. Але чому ж це все ще шокує? Пояснюємо на прикладі Румунії 

У першому турі президентських виборів у Румунії переміг ультраправий кандидат Келін Джорджеску — шанувальник диктаторі Антонеску та Путіна. І ця перемога хоч і тривожний сигнал для демократій, проте вписується у загальноєвропейський тренд зростання вкрай правих та популістів.

Втім, опитані NM експерти кажуть, що проєвропейський електорат зможе мобілізуватися і не допустити перемогу ультраправих сил. Вже в день оголошення результатів першого туру сотні молодих людей зібралися на Університетській площі в Бухаресті на акцію протесту проти Джорджеску із закликом не дати диктатору прийти до влади.

Поразка найбільших партій Румунії

Дві найбільші системні політичні партії Румунії — PSD і PNL — вибори програли. Їхні лідери Чолаку подали у відставку.

Однією з головних причин перемоги альтернативних кандидатів у першому турі експерти називають протестне антисистемне голосування: люди масово проголосували проти нинішніх еліт та істеблішменту через падіння економіки та корупційні скандали.

Як зазначив у розмові з NM румунський політичний експерт Михайло Ісак, Келіну Джорджеску вдалося акумулювати протестні голоси: «Коаліція PSD і PNL вживала не найпопулярніших заходів під час пандемії коронавірусу, і це вдарило по їхньому рейтингу».

До першого туру передбачалося, що протестні голоси збере ультраправий Джордже Сіміон (про нього нижче), але по його рейтингу вдарили чутки про його домовленості з PSD.

Чому виграли незалежні кандидати?

Однією з причин експерти називають вплив TikTok. Джорджеску активно просував себе на цій платформі, його підтримували TikTok-інфлюєнсери, перегляди його відео сягають мільйонів.

Експертка WatchDog Міхаела Сиріцану сказала, що Джорджеску використав автоматизовані боти, створені для маніпулювання громадською думкою: «Цим він збільшив свою впізнаваність, попри те, що його ігнорували мейнстрімні ЗМІ та не запрошували на телевізійні політичні дебати».

Колишній постпред Молдови в ООН і Раді Європи, політичний аналітик Олексій Тулбуре вважає, що Джорджеску існував в іншій реальності, яку не сприймали серйозно.

Невидимий електорат

Один із головних «шоків» нинішньої румунської кампанії — виграш людини, яка, згідно зі соцопитуваннями, навіть не входила до п’ятірки лідерів. Джорджеску спочатку взагалі не було в опитуваннях, а останні два тижні до виборів він набирав 5-6%.

Міхаела Сиріцану пояснює це тим, що Джорджеску вдалося мобілізувати електорат, який раніше не брав участі у виборах: «Позиція цього електорату не була відображена у соцопитуваннях».

Соціологи вважають, що за нього проголосувала і більша частина електорату, що не визначився, яка зробила вибір в останній момент. Не виключено і те, що прихильники Джорджеску, який вважався маргіналом, не називали свій вибір інтерв’юерам. Річ у тому, що й опитування на виході з виборчих дільниць значно відрізнялися від реальних результатів виборів: згідно з екзит-полами Чолаку займав перше місце з 25%, а Джорджеску був лише на третьому з 16%.

Хто такий Келін Джорджеску?

У ніч на понеділок, 25 листопада, поки йшов підрахунок голосів на виборах президента Румунії, головним запитом у трендах Google у Румунії був: Cine este Călin Georgescu? (Хто такий Келін Джеорджеску?).

Тобто хоча він влетів у другий тур президентських перегонів, далеко не усі румуни знають цього чоловіка. Але знають активні користувачі соцмережі.

Джорджеску, за його власними твердженнями, не витратив на кампанію жодного лея. У його фінансовій звітності, яку він охоче демонстрував у відеотрансляціях, так і значиться: нуль. При цьому останні два тижні перед виборами він проводив активну і навіть агресивну кампанію в TikTok.

У його риториці переважає релігійно-містичний та месіанський дискурс: він виступає як християнський проповідник, закликає об’єднатися «навколо Христа», критикує весь політичний клас Румунії та обіцяє «творити історію, а не політику». Навіть у президенти Джорджеску балотується «від імені всього румунського народу» — на відміну від політиків, які «представляють лише свої партії».

На такій риториці Келін Джорджеску набрав у першому турі президента Румунії 22.94% голосів, майже на 4% випередивши кандидатку Елену Ласконі, яка посіла друге місце.

Критика України та НАТО

Напередодні виборів, відповідаючи на запитання журналістів щодо війни в Україні, Джорджеску заявляв, що балотується у президенти Румунії, а не України. Він критикував Володимира Зеленського, зазначаючи, що «людські життя цінніші за будь-які амбіції».

Відповідно, політик виступає проти надання економічної та військової допомоги Україні і критикує Північноатлантичний альянс. Він вважає, що Румунія має бути «гордою незалежною країною», а розміщення протиракетних систем НАТО на базі в комуні Девеселу назвав «ганьбою дипломатії», яка «не врятує у разі нападу Росії».

Націоналістична риторика

Джеорджеску відомий націоналістичними поглядами. Під час передвиборчої кампанії він зводив будь-яке питання до «потреб, честі та гордості румунського народу».

Антонеску — румунський диктатор у роки Другої світової війни, який підтримував політику Адольфа Гітлера. Корнеліу Зеля Кодряну — у міжвоєнний період лідер фашистської партії «Залізна гвардія», антисеміт та румунський націоналіст.

Захоплення Путіним та проросійські друзі Джорджеску

Політик раніше із захопленням говорив, що Путін любить свою країну, добре знає «дипломатичні кути і вміло їх використовує». І що Румунії варто було б повчитися такій «російській мудрості».

Під час передвиборчої кампанії він відмовився відповідати на запитання, чи він підтримує Путіна, сказавши, що не бачить, навіщо йому відповідати на це запитання.

Коментуючи свої геополітичні погляди вже після першого туру виборів, він сказав, що для нього «немає ні Сходу, ні Заходу, є лише Румунія та мир для нашого народу».

При цьому серед його політичних друзів — ультраправий «Альянс за об’єднання румунів» (AUR). Лідер AUR — уніоніст Джордже Сіміон. Він також балотувався у президенти Румунії і посів у першому турі четверте місце. Сіміону заборонено в’їзд в Україну та Молдову, незалежність якої він не визнає.

Джорджеску на президентських виборах підтримала ультраправа Діана Шошоаке, депутатка Європарламенту, лідерка партії SOS Romania. Шошоаке відома своїми радикальними висловлюваннями та ексцентричною поведінкою, зокрема 2023 року назвала Україну фашистською державою, а Володимира Зеленського — нацистом, і посприяла скасуванню його виступу в парламенті. Конституційний суд Румунії не допустив її до президентських виборів.

Хто така Елена Ласконі?

У другому турі Джрорджеску зустрінеться з лідеркою партії «Союз порятунку Румунії» (USR) Еленою Ласконі, яка наприкінці підрахунку голосів випередила Чолаку на 0.02% голосів (19.17% проти 19.15%).

USR позиціює себе як «третя політична сила» Румунії та альтернатива двом найбільшим партіям — PSD та PNL. Ласконі — колишня журналістка та пані мер міста Кімпулунг. Вона дотримується прогресистських та євроатлантичних поглядів.

Водночас її позиція з деяких питань досить консервативна. Так, вона зізналася, що на референдумі про «традиційну сім’ю» і недопущення легалізації одностатевих шлюбів проголосувала «за». Це викликало критику ЛГБТ-спільноти, ліберальної частини прихильників USR та навіть її дочки, яка входить до ЛГБТК+ спільноти. Ласконі сказала, що не знала про орієнтацію дочки, і це стало для неї сюрпризом.

Вона, як і раніше, не підтримує легалізацію одностатевих шлюбів, але вважає, що цивільне партнерство для одностатевих пар можна легалізувати.

У нинішній кампанії Ласконі демонстративно носила хрест та національний одяг, залучаючи цим консервативніших виборців.