Підрив Каховської ГЕС зруйнував російські лінії оборони та розчистив заміновані території. Як ще теракт вплине на війну? Розбір Заборони

Чи дійсно підрив Каховської ГЕС затримає просування ЗСУ в Херсонській області? Як потоп може змінити плани Генштабу на контрнаступ? Чи форсування лівого берега Дніпра було одною з пріоритетних операцій для української армії? Такі питання постали після підриву ВС РФ Каховської ГЕС. Разом з експертами Заборона відповідає на них у короткому аналітичному розборі.

Чому російська армія підірвала Каховську ГЕС?

Одна з найбільш військово виправданих теорій — через підрив ГЕС російська армія уникнула можливого оточення та потрапляння у вогневий мішок з двох напрямків.

Теоретично до підриву ГЕС ЗСУ мали рухатися з Кам’янського у Запорізькій області у напрямку окупованої Василівки та далі на південь, до Мелітополя — таким чином угруповання армії РФ, ймовірно, могло бути відрізане від основних сил. Водночас починаючи від острівної системи у правобережному гирлі Дніпра поруч з Херсоном та північніше, у н. п. Антонівка та Козацьке, могли розташовуватись українські десантні війська — це змусило б окупантів розпорошувати резерви, розтягувати логістику й оборонятись на два фронти.

В коментарі Забороні український військовий експерт та колишній військовий льотчик Роман Світан припустив, що підрив ГЕС може бути вигідним ВС РФ через:

Світан переконаний, що форсування Дніпра було однією зі складових контрнаступу, хоч і не головним ударом. На думку експерта, просування Херсонським відтинком дозволяє ЗСУ перерізати трасу до кримського Армянська, що погіршить логістику росіян на півдні — на користь цього припущення говорять новини про усвідомлення армією РФ потенційного ризику та замінування хімічного заводу «Титан» (в разі його підриву ЗСУ доведеться заходити на півострів в хімзахисті). Перерізання траси також дозволить українській армії підійти до кримського перешийка та почати так звані shaping operations (підготовчі або формувальні заходи) — розм’якшування оборони противника в Криму завдяки ураженню позицій високоточним озброєнням. 

На думку військового експерта Андрія Харука, підрив ГЕС військово необґрунтований, адже позиції РФ на лівому березі Дніпра достатньо укріплені, а природний оборонний рубіж ріки сам собою значно ускладнив би десантні операції ЗСУ.

Чиї позиції підсилює підрив ГЕС: ЗСУ чи ВС РФ?

Поки що відповісти на ці питання важко. З суто військового погляду підрив ГЕС частково вигідний як ЗСУ, так і армії РФ.

Так, в ході потопу російські оборонні позиції постраждали більше, ніж українські. Правий, підконтрольний Україні берег Дніпра вищий за лівий, де розташувалися ВС РФ — кілометраж затопленого суходолу лівобережжя в рази перевищує затоплену територію правого берега.

Речниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк в ефірі телемарафону повідомила, що через підрив ГЕС українські позиції майже не постраждали. Російські оборонні системи, навпаки, зазнали більшої руйнації. Відомо, що російські війська розміщувалися в Олешках, Голій Пристані, Новій Каховці та Козачих Лагерях. За даними Інституту вивчення війни, повінь, ймовірно, змусила армію РФ зняти живу силу і військову техніку з Олешків і Голої Пристані.

В коментарі Забороні військовий експерт Андрій Харук припускає, що основна російська лінія оборони проходить не впритул до лівого берега, а приблизно за 15–20 кілометрів паралельно Дніпру, тоді як у Голій Пристані та Олешках були дислоковані лише передові пости. Але водночас підрив ГЕС змив заміновану росіянами територію, що має полегшити просування ЗСУ після падіння рівня води. 

Експерти, з якими поспілкувалася Заборона, вважають, що підрив ГЕС дозволив ВС РФ прикрити лівий фланг, а українці втратили можливість форсувати Дніпро. Разом з тим аналітик видання «Медуза» припустив, що підвищення рівня води навпаки дозволить ЗСУ проводити активні катерні операції. Подібна стратегія має як недоліки, так і обмежені переваги. На думку Харука, катерні операції, наприклад, характерні для вторгнення США у В’єтнам, не матимуть такого ж рівня ефективності в умовах російсько-української війни. Катерні операції мають відвертальний характер, і, як вважає Харук, могли проводитись і до підриву ГЕС, а отже, підвищення рівня води не вплине на їхню результативність чи активність. Окрім того, після зниження рівня води берегові лінії навколо річища Дніпра будуть замулені та важкопрохідні, що значно сповільнить дії українських сил.

Підрив ГЕС вплине на контрнаступ?

Скоріш за все, ні. 

Але відповісти, наскільки підрив ГЕС вплинув на плани українського генштабу, можна тільки розуміючи, чи ЗСУ збиралися форсувати Дніпро.

На думку Харука, командування навряд чи готувало переправу по нижній течії поблизу Херсона через комплексність операції та розуміння, що після наведення українськими військами понтонних мостів ВС РФ можуть здійснити підрив ГЕС і позбавити ЗСУ суттєвої частини техніки та особового складу.

Роман Світан навпаки вважає форсування Дніпра одною з операцій, які росіянам вдалося зірвати, проте тепер через її неможливість ЗСУ звільнять резерви й передислокують їх на більш перспективний Запорізький відтинок. 

Одне можна стверджувати точно: основний удар ЗСУ таргетований на інший напрямок. Форсування водних перешкод — один з найважчих військових маневрів десантно-штурмового або ж диверсійно-розвідувального характеру. Саме ця специфіка робить Херсонський відтинок не найперспективнішим для контрнаступу.