Пів трильйона гривень за кілька тижнів: влада шукає гроші на армію України

Верховна Рада України 3 вересня 2024 року підтримала в першому читанні збільшення видатків на оборону на 500 мільярдів гривень в бюджеті 2024 року. Зміни доведеться коригувати, адже слід ухвалити ще й рішення про джерела фінансування.

Звідки взяти пів трильйона до кінця року, консенсусу немає. Щоб віднайти таку суму, доведеться підвищувати податки (варіантів, як саме, — кілька). Але є противники цієї ідеї — мовляв, додаткові гроші можна знайти, очистивши митницю від корупції або збільшивши продажі державних облігацій. Більше — в ґрунтовному матеріалі hromadske.

Де взяти гроші на оборону

Міністерство фінансів України перекинуло м’яч на поле фінансового комітету Верховної Ради, той почав консультуватися з бізнесом та експертною спільнотою. Водночас Міністерство оборони потребує додаткових грошей, щоб уже за вересень нарахувати військовим бойові виплати.

«Вочевидь, війна триватиме довше й продовжиться наступного [2025] року. Це матиме свої наслідки — бюджетні витрати ростимуть, сподівання на швидке відновлення доведеться відкласти, — поділився наприкінці серпня своїми міркуваннями голова місії МВФ в Україні Гевін Грей. — Певне збільшення податкових ставок, на жаль, є потрібним».

В день підтримки збільшення видатків на оборону на 500 млрд грн парламент не знайшов необхідних 226 голосів на підвищення податків.

«Рішення про непідтримання податкового закону є абсолютно нелогічним і шкідливим для держави. Тим більше, що ці самі депутати підтримали бюджетний проєкт, де передбачається використання коштів, зібраних коштом підвищення податків. Дуже сумний політичний біполярний розлад. Європейська Солідарність аплодувала провалу закону, радіючи нестачі коштів на армію», — коментував провал законопроєкту голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев.

А втім, лідер «ЄС» Петро Порошенко, виступаючи з трибуни Ради, пояснив, що не розуміє, чому вже сам законопроєкт про збільшені витрати на оборону, який депутати підтримали, не містив усіх необхідних фіскальних рішень. І тому за окремий документ про ці самі фіскальні рішення його фракція не голосувала.

Пакети податкових змін

Міністерство оборони у відповіді на запит hromadske повідомило, що очікує 2024 року додатково 373,7 мільярда гривень, із яких 333 млрд підуть на покриття потреб Збройних сил. Ці гроші Міністерство потребує до 20 вересня — на виплати військовослужбовцям.

Спочатку Мінфін пропонував цілий пакет податкових змін, що мав зібрати 125 мільярдів гривень лише 2024 року. Однією з основних ідей законопроєкту було запровадити військовий збір для юридичних осіб за ставкою 1% від обороту. Ідея викликала великий спротив з боку бізнесу, адже такий фіскальний тягар, поряд з іншими, виявився завеликим.

Бізнес прокомунікував свою позицію представникам фінансового комітету під час зустрічей, і комітет вирішив дослухатися.

«Мінфін поводиться відірвано від реальності. Позиція фіскалів — що ось, ми беремо, скільки нам треба, і нікого не питаємо — не є нормальною, — вважає економіст Дмитро Боярчук. — Парламент повівся нормально, вислухавши бізнес. Бо фіскали не тільки хочуть більше взяти, але ще й ускладнити податкове адміністрування, бо один лише військовий збір — це купа паперів».

Зрештою фінкомітет Ради докорінно змінив урядовий законопроєкт, прибравши норму про військовий збір з обороту для юросіб. Так, депутати запропонували:

• підвищити ставку військового збору для фізичних осіб з 1,5% до 5%; 
• встановити військовий збір для фізичних осіб-підприємців (платників податків третьої групи) на рівні 1%;
• щоб ФОПи першої, другої та четвертої груп сплачували військовий збір розміром 10% мінімальної зарплатні. 

Всі ці додаткові навантаження мають діяти лише до 31 грудня того року, коли буде припинено воєнний стан.

На відміну від урядових планів закумулювати через підвищення податків 125 млрд грн, нова версія могла б принести лише 30 мільярдів. Натомість планувалося випустити більше державних облігацій — на суму 216 млрд грн, а не 160 мільярдів, як планував уряд.

Ще на 25,5 млрд планували знизити витрати загального та спеціального фондів державного бюджету (зокрема, забрати 11,2 мільярда гривень від Міністерства стратегічних галузей — це фактично кошти податку на доходи фізосіб-військовослужбовців), а податки та збори — перевиконати на 100 млрд грн, коли уряд закладав у параметри число в 76 мільярдів.

І от такий, значно пом’якшений пакет фінансових рішень, не знайшов належної підтримки у сесійній залі Верховної Ради. Далі, за словами Гетманцева, парламентарям запропонують законопроєкт про підвищення податків на повторне перше читання.

Підвищення податків не оминути?

Помітивши, що депутати так і не знайшли спільного рішення про збільшення податків, Міжнародний валютний фонд запропонував підвищити основний податок української фінансової системи — податок на додану вартість (ПДВ).

Чи варто підвищувати ПДВ? Економіст та виконавчий директор Case Ukraine Дмитро Боярчук вважає, що варто. «Якщо ви дотягнули ситуацію до ручки, то потрібно знайти рішення в мінімально болючий спосіб — тобто підняти ПДВ, — каже експерт. — Це соціально справедливий податок, стягується він рівномірно з усієї економіки».

Отож, депутатам доведеться ще раз поміркувати над тим, скільки грошей вони хочуть зібрати для Сил оборони через підняття податків — і вийти із цим рішенням у зал, проголосувати та спрямувати на підпис президентові. Все це треба зробити до 20 вересня 2024 року, інакше бійці можуть залишитися без бойових виплат.

«Навіть якщо через політичну конкуренцію не вдасться встигнути до 20 вересня, в якомусь із варіантів кошти будуть направлені на Міністерство оборони, а заробітні плати виплачені. Найімовірніше, перерозподілені з інших програм, навіть без непрямої емісії шляхом рефінансування держбанків під купівлю ОВДП», — говорить економіст Григорій Кукуруза.

Девальвація гривні як варіант знайти гроші

Черговим витком ускладнень у спробах реформувати українську систему державних фінансів, щоб та могла профінансувати оборонні та всі інші витрати бюджетів 2024—2025 років, стала ідея МВФ знизити облікову ставку Національного банку України з нинішніх 13% та девальвувати гривню. Дискусії на цю тему залишаються переважно непублічними, але про них пише західна преса.

Ставка НБУ на рівні 13% дійсно перебуває значно вище рівня інфляції в 5,4%, тому МВФ бачить простір для її зниження. Тримаючи ставку так високо, регулятор хотів зробити привабливими гривневі депозити, котрі банки могли інвестувати в державні облігації, заробляючи передбачувані гроші.

Щодо курсу національної валюти, то гривня на понад 10% девальвувала із жовтня 2023 року, коли відбулося суттєве загострення бойових дій у Донецькій області. Регулятор не хоче, щоб девальвація стала глибшою, адже весь цей час витрачав ресурси для забезпечення «керованої гнучкості» курсу гривні, пишаючись тим, що навіть за фактичної підтримки курсу резерви НБУ в серпні зросли на $5,1 млрд, сягнувши $42,3 мільярда.

«Вартість гривні явно завищена, долар не коштує 41 гривню [бо він коштує більше], якщо подивитися на торговельний баланс і відняти міжнародну фінансову підтримку, — вважає економіст Дмитро Боярчук. — Девальвація гривні дасть додаткові доходи в державний бюджет, хоча й дещо збільшить витрати з обслуговування валютного боргу. Це вигідно не для людей — це вигідно для державних фінансів».

Що ж до фінансування пенсій та зарплат бюджетникам, то ситуація хоч і складна, однак навряд чи дійде до невиконання зобов’язань. «Ми вже три роки живемо з плануванням на тиждень-два», — підсумовує Боярчук.