Подорож людського духу в тілі жінки. Експериментальна вистава «Косачка» повертається на сцену
Пластична вистава «Косачка», яка об’єднала незалежних українських хореографок, танцівниць, музиканток і візуальних мисткинь, повертається на українську сцену. Після київської прем’єри, яка з аншлагом відбулася 3 грудня, команда продовжила роботу над проєктом, і скоро покаже історію двічі: 17 березня в Києві та 20 березня в Хмельницькому.
«Косачка» створена за оригінальним сценарієм і присвячена жінкам, які зараз боронять Україну. «Мені цікава тема розвитку і зміцнення духу, — розповідає режисерка Юлія Лопата. — Ідея вистави зародилася від того, що я спостерігала, наскільки сильні жінки мене оточують, в тому числі у моїй власній родині, і міркувала про те, як зароджується вибір — бути стійкими і захищати те, що важливо».
В «Косачці» поєднуються сучасний танець і електронна музика, міф та реальність, минуле і теперішнє. Після успішної прем’єри в Київській опері команда проєкту продовжує розвивати матеріал вистави, тож в березні глядачі побачать її оновлену версію — але так само сповнену символів і відсилок до світової та української культури.
17 березня 2024 року: Київська опера (вул. Межигірська, 2). Придбати квитки можна тут.
20 березня 2024 року: Хмельницька обласна філармонія (Героїв Маріуполя, 7). Квитки доступні за лінком.
«Косачка» — це вистава-ритуал, міф про подорож людського духу у тілі жінки, безперервне коло життя. «Ми досліджуємо явища, пов’язані з універсальною природою жінки, експериментуємо з артефактами часу, діджиталізуємо фольклорний спів і звучання бандури, яке для нас спеціально записав Володимир Войт», — розповідає композиторка Олена Шикіна, випускниця школи електронної музики module exchange. Разом із акторкою і вокалісткою Соломією Кириловою («Памфір», «Leopolis Night») Олена виконає музику наживо.
Авторка хореографії «Косачки» — незалежна хореографка Галина Пеха, яка працює над виставою, оновлюючи її матеріал, разом із своєю командою сучасного танцю Procontemporary. Художниця Ася Сутягіна, відома роботами в українському кіно («Додому», «Люксембург, Люксембург», «Мої думки тихі»), створила костюми ручної роботи, які підсвічують різні аспекти жіночих досвідів та образів жінки у міфології.
