Помер дисидент Іван Дзюба, який виступав проти русифікації українців

• 22 лютого 2022 року пішов із життя український літературознавець та дисидент Іван Дзюба.
• В СРСР його переслідували за антирадянську агітацію і пропаганду, в тому числі й через працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?».
• У ній він писав про утиски української культури, мови та насильницьку русифікацію. 

В Україні 22 лютого 2022 року, на 91-му році життя, помер дисидент, літературознавець та Герой України Іван Дзюба. Він був одним із лідерів українського дисидентського руху, через що його переслідувала радянська влада. 

Заборона розповідає про великого українського громадського діяча.

Іван Дзюба: чим літературознавець не догодив владі СРСР

22 лютого 2022 року мирно пішов із життя літературознавець, дисидент, автор десятків публікацій та книг Іван Дзюба, пише Радіо Свобода. 

«Сьогодні вранці уві сні на 91-му році життя відійшов за межі цього земного світу унікальна людина Іван Дзюба. Це один із лідерів національного, духовного відродження другої половини ХХ і початку ХХІ століття. Передусім Іван Дзюба — це інтелектуальний провідник і речник українського шістдесятництва. І я сьогодні не можу не згадати слів Ліни Костенко, яка сказала, що Іван Дзюба — це людина, що завжди мала мужність говорити правду», — розповів літературознавець, політичний і громадський діяч Микола Жулинський.

Дзюба останніми роками мав проблеми зі здоров’ям, але попри все продовжував працювати і стежити за літературним процесом і суспільно-політичним життям в Україні.

Чим відомий Іван Дзюба

Іван Дзюба народився 26 липня 1931 року в селі Миколаївка Волноваського району Донеччини. Як пише ВВС, спочатку він вчився на факультеті російської філології в Донецькому педагогічному інституті, захоплювався поезією Володимира Маяковського. Його україноцентричність почала формуватися під час аспірантських років у Києві.

Важливі факти із життя українського дисидента:

• На початку 1960-х років літературознавець зазнав переслідувань та звільнень з роботи з боку радянської влади за свої ідейні переконання. 
• У вересні 1965 року після прем’єрного перегляду фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» Іван Дзюба разом з В’ячеславом Чорноволом та Василем Стусом оприлюднили інформацію про арешти української інтелігенції та закликали до протесту. 
• Того ж року дисидент написав свою працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?». У ній він звернувся до партійних та державних органів радянської влади і розповів про утиски української мови, культури та насильницьку русифікацію. Дзюба сподівався на діалог, але влада СРСР мала інші плани.
• У 1973 році літературознавця засудили за антирадянську агітацію та пропаганду. Він отримав п’ять років ув’язнення та стільки ж років заслання. Згодом через погіршення стану здоров’я Іван Дзюба звернувся до президії УРСР з проханням про помилування, яке задовольнили. Однак його не брали на роботу, тож дисиденту загрожувала нова стаття «за тунеядство». Але Дзюбу врятував авіаконструктор Олег Антонов, який допоміг влаштуватися на посаду коректора газети Київського авіазаводу. 
• В 1989 році Іван Дзюба став одним із співзасновників Народного Руху України.
• Протягом 1992-1994 років був міністром культури України. Їздив на роботу громадським транспортом, бо соромився користуватися службовим авто, яке вважав надмірною розкішшю. 
• За часів незалежності Іван Дзюба став Героєм України та лауреатом державної премії ім. Тараса Шевченка.

Раніше Заборона розповідала про те, хто і як зберігає пам’ять про репресованих в Україні.