Передати невидиме, відчути руйнівний вплив, осягнути трагедію, про яку чув дитиною тільки з новин, — це одна з довгострокових тем, над якою працює південнокорейський фотограф Сонгте Джонг. У своїх роботах він через портрети людей візуалізує незримі прояви Чорнобильської катастрофи. Невидимі для суспільства й одне для одного самосели продовжують життя зони відчуження, яку вони вимушено покинули й куди зрештою повернулися. Заборона публікує світлини Сонгте Джонга та розповідає історії, які задокументував фотограф.
Сам Джонг каже про свій проєкт таке: «У квітні 1986 року стався вибух на Чорнобильській атомній електростанції. Після аварії тут, у Чорнобильській зоні відчуження, землею правлять невидимі привиди. Один з них — радіація, що поглинає простір, а інший — серця тих, хто називає цей простір домом. Вони мають віру, що дім повернеться, і відчувають смуток від того, що вони покинуті й стали “привидами”».
Галина Явченко. На момент зйомки — 83 роки. Вона живе сама в селі Паришів за 7 кілометрів від Чорнобиля. До аварії на ЧАЕС працювала помічницею кухаря. Має двох синів. 2016 рік. Фото: Сонгте Джонг
Ольга Загорна. На момент зйомки — 86 років. Як і багатьох інших мешканців зони відчуження, її переселили з небезпечного регіону. Проте вона знову повернулася в рідне село Опачичі, що офіційно вважається нежитловим. До 1986 року жінка працювала в колгоспі. Має двоє дітей, однак живе сама. 2016 рік. Фото: Сонгте Джонг
Іван Семенюк, колишній робітник лісопильні. На момент зйомки — 84 роки. Живе в селі Паришів, що належить до нежитлової зони відчуження. Має двох синів. До 2018 року жив разом із нині померлою дружиною Марією. 2016 рік. Фото: Сонгте Джонг
Марія Шавкуті. На момент зйомки — 88 років. Ось що про неї говорить фотограф: «Її виселили з рідних Опачичів після Чорнобильської катастрофи, однак вона повернулася в село, хоч і йшла на ризик. Ми зустрічалися з нею тричі й почули багато історій. Восени 2021 року я приїхав до Марії, та не зміг її побачити — вона відійшла у вічність. За життя вона розповідала мені, що в її родині було дві доньки». 2019 рік. Фото: Сонгте Джонг Іван Ільченко. Помер 2018-го у віці 82 років. До Чорнобильської катастрофи був трактористом. Після переселення знову повернувся до села Куповате. На фото тримає книгу Тараса Шевченка. 2016 рік. Фото: Сонгте Джонг
Марія Урупа. На момент зйомки — 84 роки. До аварії працювала в колгоспі. Після виселення повернулася до рідного села Паришів. Має сина. 2016 рік. Фото: Сонгте Джонг Ольга Ковач. На момент зйомки — 73 роки. Живе в селі Опачичі, куди повернулася після аварії на ЧАЕС. Раніше працювала в колгоспі. Має двох дітей. 2016 рік. Фото: Сонгте Джонг
Галина Юхименко. Донька 80-річної уродженки Чорнобиля Тетяни Раєнок. Після катастрофи удвох з матірʼю оселилися в селі Теремці. 2015 рік. Фото: Сонгте Джонг
Ганна Чала. На момент зйомки — 79 років. Живе в будинку під пагорбом у рідному нежитловому селі Теремці. До аварії на ЧАЕС працювала в колгоспі. 2016 рік. Фото: Сонгте Джонг
Михайло Шилан, 88 років. До аварії працював учителем музики в Чорнобилі, куди добровільно повернувся після переселення. Має трьох дітей. 2017 рік. Фото: Сонгте Джонг
Марія Ільченко, в минулому — різноробка. На момент зйомки — 74 роки. Живе в селі Куповате, що належить до зони відчуження. Має двох синів. 2021 рік. Фото: Сонгте Джонг Євген Маркевич. На момент зйомки — 78 років. До аварії на ЧАЕС працював учителем географії, має двох дітей. 2019 рік. Фото: Сонгте Джонг