Путін та поплічники: юрист зі справи Саддама наголосив на судових прецедентах

• Міжнародний кримінальний суд ООН веде власне окреме розслідування проти президента РФ щодо нападу на Україну, але покарати не зможе.
• Окремий трибунал в Україні не є доцільним, адже суд такого типу має бути заснований за міжнародної участі. 
• Російських пропагандистів чекають судові процеси, як це сталося зі ЗМІ у Руанді.

Створення окремого суду для Володимира Путіна вкрай складна процедура, яка вимагає вирішення низки проблем. Перш за все, потрібно заручитися підтримкою хоча б кількох впливових європейських країн. Окремо потрібно розв’язати питання імунітету, що діє у міжнародному праві щодо чинного президента.

Заборона розповідає про процедуру створення окремого суду для Путіна зі слів юриста Марка Елліса. Він був юридичним радником щодо трибуналів з питань колишньої Югославії, Камбоджі, Руанди, брав участь у судовому процесі над Саддамом Хусейном.

Міжнародний трибунал над Путіним

Створити окремий суд для президента Російської Федерації та військової верхівки армії вкрай складно. Серед основних причин — довгий процес оформлення та необхідність залучити міжнародну спільноту, каже експерт з міжнародного кримінального права та виконавчий директор Міжнародної асоціації адвокатів Марк Елліс.

«Якби міжнародна спільнота це зробила, я б її підтримав. Але усе ж тут є чимало труднощів. Злочин агресії встановлений міжнародним правом. Він бере початок з Нюрнберга і навіть обговорювався до цього — ще під час Першої світової війни. Тож проблема полягає радше у викликах, пов’язаних із процедурною частиною. Як це влаштувати? Хто має це зробити? Чи це має бути суто внутрішній суд», — зазначив питання юрист.

Організовувати подібний трибунал в Україні Елліс не радить, адже будь-який новий суд для розгляду злочину агресії має бути заснований за міжнародної участі.  «Злочин агресії є найсерйознішим порушенням міжнародного права, адже по суті, держава порушує територіальну цілісність іншої держави. Варіант, що викличе більшу довіру — трибунал, підтриманий в межах Європейського Союзу, або Ради Європи, або навіть великої групи європейських країн», — переконаний експерт.

За його словами, серед значних проблем є питання імунітету глави держави. Річ у тім, що переслідувати чинного президента у вже існуючому міжнародному суді можливо, але при створенні нового трибуналу можуть виникнути юридичні невідповідності, які унеможливлять правомірність процесу.

«Трибунал повинен мати довіру. Потрібно, аби до нього приєдналися декілька справді впливових країн. Гадаю, це можлива проблема, тому що низка країн не захоче створювати спеціальний трибунал для злочину агресії щодо діючого глави держави з простої причини — вони не хочуть зіштовхнутися у майбутньому з тим, що їхню власну країну зможуть покарати за якісь подібні дії», — зазначив Марк Елліс.

Які міжнародні суди розслідують злочини РФ в Україні

Воєнними злочинами російської армії займаються два ключові інституції: Міжнародний кримінальний суд ООН та Європейський суд з прав людини. У юрисдикції крайнього — порушення прав та злочини проти мирних українців. МКС займається не тільки питанням злочинів проти людяності, а й порушенням РФ правил ведення війни та правомірністю самого вторгнення Росії в Україну.

Суд ООН також окремо веде своє розслідування проти Володимира Путіна за злочин агресії проти України. Однак його можливості є доволі обмеженими, адже суду необхідна санкція від Ради безпеки ООН, членом якої є сама Росія, а отже країна має право вето. Через це багато топових політиків світу та України виступають за створення окремого спеціального трибуналу на кшталт Нюрнберзького процесу для президента РФ та вищого командування російської армії.

Суд над воєнними злочинцями: приклад Югославії

Організувати суд над прямими виконавцями воєнних злочинів значно простіше, вважає Марк Елліс. Більшість таких справ, особливо щодо рядового складу армії РФ, розглядатиме сама Україна, а МКС візьметься тільки за найсерйозніші. Головною проблемою у цьому випадку знову є питання довіри, але вже до судової системи країни. Як приклад експерт навів судові процеси під час війни у колишній Югославії.

«Були значні виклики для розгляду справ усередині країни у той час, як ці справи розглядалися Міжнародним кримінальним трибуналом. Національні суди Югославії лиш намагалися завоювати довіру для проведення таких судових процесів. Часто це вкрай непросто, коли країна хоче зосередитися на судах над воєнними злочинцями на національному рівні. Тому що місцеві суди повинні робити це відповідно до міжнародних стандартів справедливості та неупередженості. Проте вважаю, що Україна має можливість зробити це краще, ніж ми бачили в минулому в інших країнах», — переконаний Елліс.

Пропагандисти підуть під суд: досвід Руанди

Судові процеси чекають і на російських пропагандистів. Прецеденти подібних справ вже існують у міжнародній практиці. Наприклад, в 90-ті у Руанді на рівні з виконавцями цих злочинів були засуджені і медійники. 

«Там були судові процеси над представниками ЗМІ, які відігравали значну роль у підбурюванні до вбивств та інших злочинів. Але потрібно буде пов’язати цей акт із злочинами, встановити цю взаємозалежність. У Москві кажуть: “Ну це ж не війна, це просто військова операція. І ми робимо це тому, що так потрібно, бо ми повинні дати відсіч якнайшвидше”. Ясно, що це неправда. Але Міжнародний кримінальний суд не буде розбиратися», — резюмував виконавчий директор Міжнародної асоціації адвокатів.

Раніше Заборона розповідала про судові механізми, які можна використати проти Росії у міжнародних судах. Для цього потрібно діяти у трьох напрямках: Міжнародному кримінальному суді; від імені держави та через індивідуальні скарги.