Рада Європи готує документи для спецтрибуналу проти РФ: що може завадити цьому
Наприкінці червня 2024 року в Бухаресті мають презентувати текст угоди про створення спецтрибуналу між Україною і Радою Європи. Також оприлюднять проєкт статуту, який визначатиме суть трибуналу, пише Бабель.
На останньому засіданні Ради Європи вже обговорювали основні положення договору з Україною про створення трибуналу. Додатком до угоди буде статут, який визначатиме суть трибуналу. На Core Group (група держав, що виробляють модель спецтрибуналу з агресії, туди входять близько 40 держав) обговорюють такі основні позиції в статуті:
- розслідування і притягнення до відповідальності без участі особи;
- імунітет Владіміра Путіна;
- передача проваджень з української юрисдикції, визначення злочину агресії.
З деяких питань у членів групи є розбіжності — наприклад, щодо імунітетів. З приводу заочних судів зважають на приклад Міжнародного кримінального суду, який не дозволяє проводити суди без участі обвинуваченого. Але у МКС є процедура — затвердження обвинувачення, яке у крайніх випадках допускають без участі обвинуваченого. За результатами розгляду вироку не буде, але розгляд дозволяє суду визначитись, чи достатньо доказів у сторони обвинувачення, щоб переходити до розгляду по суті.
«Це не є для нас каменем спотикання, якщо більшість країн наполягатиме на очному розгляді справи президента Росії. Звісно, ми б хотіли, щоб Путін там сидів, але якщо все буде готово і треба буде тільки чекати, коли його арештують і доставлять — Україна готова на це погодитись. Але ми точно не погоджуємося зі спробами взагалі убезпечити його від відповідальності, поки він голова держави», — каже заступниця голови Офісу президента з юридичних питань Ірина Мудра.
З оптимальною формою спецтрибуналу для РФ ще не визначилися. Ідеальним варіантом залишається спецтрибунал за рішенням Радбезу ООН. Втім, через присутність Росії в Радбезі, такий сценарій здається нереалістичним. Є й інший варіант — гібридний трибунал на базі українського законодавства з можливою передачею провадження в іншу юрисдикцію. Проте такий трибунал керуватиметься українським законодавством.
Вирішальним для проведення трибуналу є подолання «імунітету трійки». За міжнародним правом, президент, премʼєр-міністр і міністр закордонних справ (тобто «трійка») користуються імунітетом — інші держави не мають права їх арештовувати та судити. Подолати його можливо, лише якщо ці лідери скоїли найтяжчі міжнародні злочини і якщо їх судитиме легітимний міжнародний трибунал.