Рахункову палату таки реформують: це важливо, але в законі є недоліки

Верховна Рада України 240 голосами підтримала законопроєкт №10044-д щодо реформи Рахункової палати, повідомив народний депутат (від «Голосу») Ярослав Железняк.

Документ вже вдруге потрапив на голосування. Після першого читання у акт було внесено низку змін. Ключові норми у фінальній версії:

• удосконалили процедуру конкурсного відбору кандидатів в члени Рахункової палати: додали вимоги та обмеження до членів дорадчої групи експертів, визначили їхні права, обов’язки, а також передбачили відкритість засідань та оприлюднення методології оцінки кандидатів та результатів етапів відбору;
• скорочення членів з 13 до 11;
• надали Рахунковій палаті повноваження щодо проведення аудитів коштів місцевих бюджетів та комунальних підприємств, позабюджетних фондів, коштів, отриманих від міжнародних партнерів, а також консолідованої фінансової звітності суб’єктів державного сектору та бюджетів;
• зобов’язали палату кожні п’ять років проходити зовнішнє оцінювання своєї діяльності;
• приведення роботи відповідно до міжнародних стандартів INTOSAI;
• cтворення чітких парламентських процедур, в яких профільні комітети Ради зобовʼязані розглядати звіти Рахункової палати та моніторити виконання її рекомендацій.

«Законопроєкт є першим кроком на шляху реформи головного органу фінансового контролю України. Зараз важливо не зупинятися на позитивних змінах, які привнесе законопроєкт №10044-д, а продовжити роботу над підвищенням ефективності роботи Рахункової палати — розпочати відбір членів за новою процедурою, впровадити ризикоорієнтований підхід до планування аудитів, систему моніторингу рекомендацій та розмежувати повноваження з Держаудитслужбою», — кажуть у Transparency International Ukraine/

На необхідності реформи Рахункової палати наголошували і наші міжнародні партнери. Вона була однією з умов для надання бюджетної допомоги, а згодом з’явилася в оновленому перегляді програми МВФ. 

Ухвалений законопроєкт виконав основні вимоги партнерів. Однак, як зазначають правозахисники, низку ризиків так і не усунули. З найважливішого:

• ризики політичного впливу на Рахункову палату залишаються. За оновленою процедурою доберуть лише 6 з 11 членів органу, що становитиме досить хитку більшість. Водночас на період дії воєнного стану за Верховною Радою залишили можливість достроково припиняти повноваження членів Рахункової палати з підстав, не передбачених профільним законом;
• питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили;
• розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більше половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад.

До органу прикуто стільки уваги партнерів, оскільки в майбутньому Рахункова палата має стати ключовою в аудиті використання коштів міжнародної допомоги. Вона слідкує, щоб випадків нецільового чи неефективного використання коштів було якомога менше. Також вона проводить фінансовий аудит та аудит ефективності як окремих державних органів, так і виконання бюджету загалом.