«Зйобуйте!». Як у Польщі протестували проти заборони абортів — репортаж Заборони

Конституційний суд Польщі 22 жовтня заборонив аборти, якщо у плода є патологія розвитку. У консервативній і католицької Польщі і так найжорсткіше законодавство щодо абортів, однак це рішення практично повністю виключає можливість штучно перервати вагітність. Відтоді на вулицях Польщі регулярно протестують тисячі людей. На прохання Заборони, Настя Подорожня з Кракова розповідає, що відбувається.

Телеграм-підпілля

Студент із Кракова Матеуш (він попросив змінити його ім’я в цілях безпеки), у понеділок вперше встановив на телефон Telegram. «Я підписаний на один-єдиний канал, тому що не розумію, як тут все працює», – сміється він. Канал називається «Всепольський страйк жінок – Малопольське воєводство» (польською – OSK Małopolska). Зараз це найшвидший спосіб дістати останню інформацію про поточні та майбутні протести в Кракові й околицях. На канал підписано майже 10 тис. людей, багато з них, як і Матеуш, користуються «Телеграмом» вперше.

«Є якась тривога, майже рефлекторна, що за нами стежать без кінця. Цей стрес з’явився після новин із Варшави – там поліція на протестах била людей, були зіткнення», – каже Матеуш.

Його батьки не ходять на мітинги через пандемію коронавірусу, але підтримують їх. «Коли моя дівчина завела телеграм, мій батько їй одразу написав: ага, ми спустилися в підпілля! І написав їй цілий список речей, які ми маємо зробити, якщо з нами щось трапиться. Якась комбатантська душа в ньому прокинулася, ще з [протестів] вісімдесятих», – розповідає Матеуш.

У понеділок протестувальники в Кракові перекривали дороги. Вони сіли на проїжджу частину на кількох перехрестях у місті і взялися за руки, утворивши живий ланцюг. Кілька годин близько тисячі осіб перекривали дорогу автомобілям, автобусам і трамваям. Для того, щоб «розсіяти» поліцейських по місту, інформацію про те, де саме відбуватиметься перекриття, опублікували в телеграм-каналі за годину до події. Матеуш теж був там.

«Я ніколи не брав участі в перекритті доріг, стрес був величезний. Я тільки пам’ятаю, як ми стояли на світлофорі, типу щоб перейти дорогу, і раптом якийсь хлопець кинув фаєр, надягнув яскраво-жовту жилетку [знак організаторів протесту] і крикнув: «Сідай!». Ми сіли на дорогу», – каже він.

Кілька годин місто було паралізоване. Це було найбільше перекриття доріг в історії Кракова. Аналогічні протести відбулися приблизно в 50 містах Польщі.

«Компромісу ніколи не було»

У Польщі одне з найсуворіших щодо абортів законодавств в Європі. У більшості країн Євросоюзу дозволені будь-які аборти до 12 тижнів вагітності. У Польщі – ні, крім того, тут практично неможливо купити засоби екстреної контрацепції, про що Заборона вже писала. Нинішнє рішення Конституційного суду дозволяє аборти, тільки якщо вагітність загрожує життю і здоров’ю матері, або є підстави вважати, що зачаття відбулося внаслідок злочину (зґвалтування, інцесту).

У Польській Народній Республіці, що проіснувала до 1989 року, законодавство щодо абортів було прогресивнішим, ніж у незалежній Польщі. Аборт можна було зробити з соціально-економічних причин – наприклад, якщо у матері не було грошей на утримання дитини.

Попри те, що в 1992 році більш ніж 50% поляків говорили, що їх влаштовує старий закон про аборти, в 1993-му законодавство істотно посилили. Не допомогла навіть петиція з проханням провести в країні референдум щодо легалізації абортів. Її підписали майже 2 млн поляків (всього в країні проживало близько 38 млн людей).

Багато політиків досі стверджують, що ухвалене в дев’яностих законодавство – це компроміс між консервативною та ліберальною частиною суспільства. Колишній президент Польщі Лех Качинський наголошував: «абортний компроміс» у жодному разі не можна порушувати. Сьогодні протестувальники вважають, що «компроміс» у 1990-х насправді уклали не ліві та праві, а уряд й католицька церква.

«Компроміс» вирішили переглянути під час правління партії «Право і Справедливість», якою керує рідний брат покійного президента Ярослав Качинський. У 2016 році громадський комітет «Стоп абортам» зібрав пів мільйона підписів під петицією на підтримку посилення закону про аборти. Проєкт передбачав, серед іншого, тюремне ув’язнення за незаконний аборт для лікаря і пацієнтки.

Збір підписів був тривалим і в прямому сенсі гучним: у Кракові біля пішохідних переходів стояли намети з волонтерами, а з гучномовців лунали гасла та аудіозамальовки – наприклад, діалоги між «ненародженою дитиною» й її «мамою». У місті було багато плакатів і навіть вантажівок із фотографіями абортованих закривавлених плодів. Суди різних інстанцій визнавали такі зображення легальними, посилаючись на свободу слова.

Сам Ярослав Качинський підтримував ідею посилити законодавство. У 2016 році він говорив: «Ми будемо прагнути до того, щоб навіть випадки дуже важкої вагітності, коли дитина вкрай деформована і точно помре, закінчувалися пологами, щоб дитина могла бути охрещена, похована, щоб у неї було ім’я».

У тому-таки 2016-му активісти зібрали 215 тис. підписів під петицією за легалізацію абортів до 12-го тижня вагітності. Відповідний законопроєкт парламент відхилив, натомість проєкт «Стоп абортам» передали для подальшої роботи. Два незалежних соцопитування в 2019 році показали, що поляки сприймають аборти ще більш прогресивно, ніж у дев’яностих: понад 50% респондентів підтримали повну легалізацію абортів до 12 тижнів вагітності.

Нецензурний протест

«Вибір, не заборона». «Я не інкубатор». «Думаю, відчуваю, вирішую». «Революція – це жінка». Щодня з 22 жовтня на вулиці Кракова виходять натовпи людей. У їхніх руках картонні таблички з написаними власноруч слоганами. Тисячі жінок і чоловіків у масках, не завжди дотримуючись соціальної дистанції, вигукують гасла – і багато з них нецензурні.

Один із головних слоганів – «wypierdalać!» – можна перевести як «зйобуйте!». Це не лише марші за права жінок, це ще й вимога відставки уряду. У маршах, мітингах і страйках у Кракові беруть участь жінки й чоловіки, місцеві та мігранти.

Консерватори і праві критикують протестувальників – насамперед жінок – за лайливі висловлювання і «некультурну» поведінку. Політичний оглядач, письменник-фантаст Рафал Земкевич написав у твіттері в суботу: «Серед протестувальників домінує типаж агресивної, вульгарної повії». Мітингувальники відповідають слоганом: «Не треба було нас вкурвлювати!» (Пол. «Trzeba było nas nie wkurwiać!»).

Мікі, викладачка в університеті (вона попросила використовувати свій псевдонім), дізналася про рішення Конституційного суду з Ратибора, в якому народилася. Це місто з населенням 50 тис. людей неподалік від польсько-чеського кордону. Мікі каже, що на акції в Ратиборі виходить набагато більше людей 30–45 років, ніж у Кракові. Батьки приводять на протести дітей. Ймовірно, тому акції в Ратиборі обходяться практично без лайливих слів. «Коли моя подруга кричала: «У жопу Качинського», ніхто її не підтримав і не приєднався», – згадує Мікі. На фейсбук-групі, присвяченій протестам у містечку, організатори просять учасників утримуватися від обсценної лексики, вести себе «культурно».

У Кракові все значно радикальніше. Тут багатотисячний натовп на кожній акції затягує пісню-кричалку: «Завжди і скрізь, Качинський буде виїбаний, завжди і всюдиии…». Користується популярністю і протестна класика – пісня «Белла чао», яку поляки переспівують як «То моє чао» ( «це моє тіло», «to moje ciało»).

Роль церкви

Лідер провладної партії Ярослав Качинський у вівторок, 27 жовтня, виступив із заявою у зв’язку з акціями протесту. Він назвав їх «нападом на церкву».

«До церкви можна ставитися по-різному – зрештою, у нас світська держава, – сказав Качинський. – Але не можна заперечувати, що ця інституція – єдиний оплот моралі в Польщі». Він безпосередньо закликав суспільство до боротьби: «Захищаймо Польщу, відстоюймо патріотизм і проявімо тут рішучість і мужність! Тільки тоді ми зможемо виграти війну, прямо оголошену нашими противниками».

На заклик Качинського відгукнулися націонал-радикали. «Як польські націоналісти, ми хочемо надати полякам можливість практикувати релігію і культивувати традиції в безпеці», – пишуть представники «Націонал-радикального табору». Організація планує формувати «національні бригади», які захищатимуть вірян «від провокацій неомарксистів, які є черговим втіленням більшовизму». Під час передвиборчої кампанії-2020 президент Польщі Анджей Дуда називав «необільшовизмом» так звану ідеологію ЛГБТ – Заборона розповідала про те, як кампанія Дуди спровокувала злочини на ґрунті ненависті у країні.

Увечері в середу патрулі націоналістів уже стояли під костьолами Святого Хреста і Святого Олександра в центрі Варшави. У ніч із середи на четвер у Вроцлаві близько 40 чоловіків напали на учасників протесту. На відео, опублікованому очевидцями, чутно несамовиті жіночі крики і видно, як чоловіків і жінок б’ють у голову і живіт. Щонайменше один чоловік дістав ножові поранення в обличчя. Постраждали також дві журналістки «Газети Виборчої» – на відео з моменту нападу чутно, як праворадикали нецензурно кажуть журналістці забиратися геть.

На знак протесту проти рішення Конституційного суду студент Патрік Речульский вирішив пройти процедуру апостасії – тобто, вийти з католицької церкви. «Я хочу в якомусь сенсі відібрати у Церкви аргумент, яким вона постійно користується, що, мовляв, 96% поляків – католики, тобто хрещені. Невіряни і ті, хто не практикують, теж входять у цю цифру, тому я не хочу [в цьому аргументі брати участь]. Я думаю, реальна цифра практикуючих католиків нижче відсотків на 20–30», – каже він. На фейсбуці почали з’являтися такі групи, як «Апостасія-2020», де поляки обговорюють, як пройти процедуру виходу з церкви.

Очікування

І Патрік, і Матеуш очікують, що протести призведуть до відставки уряду. Мікі каже, що сподівається на перевибори, після яких до влади прийде партія, яка «вмітиме передбачати наслідки свого управління». Вона вважає, що порушувати контроверсійне питання абортів в період пандемії, фактично змушуючи людей виходити на вулиці – неправильно. Ярослав Качинський з Мікі не погодився б – на його думку, це опозиція винна в акціях протесту. У четвер він сказав їй з трибуни Сейму: «Ви злочинці. Верещіть, скільки хочете. Вчинено злочин провокування загальної небезпеки. Ви створюєте таку небезпеку, закликаючи до демонстрацій. І ви за це відповісте».

На офіційній сторінці Всепольського жіночого страйку можна знайти довгий список із близько 20 вимог. Крім відставки уряду, серед них: реалізація репродуктивних прав, світська держава, інклюзивне суспільство, поліпшення економічної ситуації жінок. Матеуш налаштований боротися за ці вимоги: «Я братиму участь у протестах доти, доки хоча б частину наших постулатів не буде втілено в життя».