Реєстр зниклих безвісти через війну: в чому Україні допоможе єдина база 

• Верховна Рада ухвалила закон «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» ще у 2018 році.
• За розшук зниклих та пов’язані із цим задачі відповідає уповноважений з питань осіб, які зникли безвісти за особливих обставин.
• Більшість з людей, які втратили зв’язок із близькими з початку повномасштабного вторгнення, вдалося знайти. Втім, майже 23 000 громадян досі офіційно визнані зниклими.

Українці зможуть внести зниклих родичів до спеціального державного реєстру. База даних буде повністю захищеною, а доступ до неї матимуть лише окремі посадовці. На підставі витягу люди, зокрема, зможуть звернутися до Пенсійного фонду, щоб отримати пенсію по втраті годувальника непрацездатним членам сімʼї.

Заборона розповідає про довгоочікуваний інструмент. 

Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин: як працює та навіщо потрібний

Міністерство внутрішніх справ України створило Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Їхні родичі вже можуть звертатися за витягом з реєстру, повідомив заступник голови МВС Леонід Тимченко.

«Картки записів формуються на основі заяв, поданих родичами зниклих до Національної поліції. А верифікацію кожної особи здійснює безпосередньо Офіс уповноваженого зі зниклих безвісти», — сказав він.

За даними омбудсмена Дмитра Лубінця, у реєстрі збиратимуть дані щодо зниклих безвісти: ПІБ, місце та дату народження, сімейний стан, місце проживання, прикмети, а також територію, обставини та час її зникнення. Також туди внесуть інформацію про наявність чи відсутність рішення суду про визнання людини безвісно відсутньою чи оголошення її померлою. 

За витягом з Єдиного реєстру треба звернутися до представників Департаменту інформатизації МВС України. Запит і копії документів, що засвідчують особу запитувача та ступінь споріднення зі зниклими, можна надіслати: 

• поштою: м. Київ, вул. Богомольця, 10, Міністерство внутрішніх справ України;
• на електронну адресу: pgmia@mvs.gov.ua.

В Zmina зазначають, що на створення реєстру чекали з 2018 року, відколи парламент ухвалив закон про правовий статус осіб, зниклих безвісти.

«Цей документ серед іншого передбачав створення системи координації органів держвлади, громадських ініціатив та організацій, міжнародних партнерів заради розшуку людей. Втім, реєстр, який мало адмініструвати державне підприємство зі сфери управління Мін’юсту, довго не створювали, тож у 2022 році парламентарі змінили відповідального за роботу з ним на Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій», — звертають увагу правозахисники.

Полонені цивільні в РФ: процедура визволення

Росія незаконно утримує в полоні більше 20 000 мирних українців, але реальна кількість може бути набагато більшою. Окупанти регулярно затримували жителів тимчасово захоплених територій Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей, а також Криму, звідки до України доходить мало інформації, розповідає Дмитро Лубінець. 

«Родичі, які там, не звертаються, навіть маючи технічну можливість. Вони бояться та розуміють, що саме це звернення буде використано російською окупаційною владою як підстава затримати, звинуватити у шпигунстві та поповнити обмінний фонд», — розповідає уповноважений. 

Згідно з міжнародними законами ведення війни, обмінювати цивільних заборонено — їх не мають права затримувати в принципі. Однак Кремль тримає мирних жителів фактично у полоні і використовує як засіб тиску на Україну для визволення власних військовополонених.

«Як тільки ми погодимось на один обмін, де ми віддамо військовополонених і погодимось забрати цивільних, то вже порушимо міжнародне гуманітарне право. Ми на таке не підемо, ми шукаємо інший варіант», — пояснює Лубінець.

Раніше Заборона розповідала про алгоритм дій на випадок зникнення близької людини, яка є військовослужбовцем.