Росія і США збільшили кількість розгорнутих ядерних боєголовок. Це навряд чи призведе до війни, але посилить політичний тиск
На початок 2021 року ядерні держави скоротили загальну кількість боєголовок із 13 400 до 13 080 одиниць. Водночас розгорнутих ядерних боєприпасів у світі побільшало: із 3720 до 3825. Значна їхня частина перебуває в оперативному управлінні Росії та США. Журналіст Заборони Самуїл Проскуряков розібрався, чи варто панікувати через це.
Стокгольмський інститут дослідження проблем миру (SIPRI) підготував чергову доповідь про поточний стан озброєнь, роззброєння та міжнародної безпеки. Дослідники дійшли висновку, що попри загальне скорочення кількості ядерних боєголовок, їх більше розгорнули у складі оперативних сил. Тобто зараз готової до бою ядерної зброї, яку не треба доставляти зі складів і розгортати, побільшало в порівнянні з минулим роком.
Девʼять ядерних держав — США, Росія, Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, Ізраїль та КНДР — дещо скоротили кількість ядерної зброї із 13 400 одиниць до 13 080. Проте на початку 2021 року США і Росія мали в оперативному розгортанні приблизно на 50 ядерних боєголовок більше, ніж роком раніше. До того ж майже дві тисячі боєголовок перебувають у стані підвищеної бойової готовності.
«І Росія, і США, схоже, підвищують значення ядерної зброї у своїх стратегіях національної безпеки», — сказав старший науковий співробітник програми SIPRI з ядерного роззброєння Ханс Крістенсен.
РФ і США разом володіють понад 90% світової ядерної зброї. Обидві держави мають великі та дорогі програми з заміни й модернізації своїх ядерних боєголовок, ракетних і авіаційних систем доставки, а також виробничих потужностей. У Росії, за даними SIPRI, зараз 6 255 боєголовок, а у США — 5 550. Для порівняння: Китай має 350 ядерних боєголовок, Франція — 290, Велика Британія — 225.
На тлі роззброєння триває й модернізація: Китай значно удосконалює й розширює арсенал ядерної зброї. Індія й Пакистан також інвестують у свої ядерні потенціали. Північна Корея продовжує зміцнювати військову ядерну програму як центральний елемент власної стратегії національної безпеки. Хоча у 2020 році країна не проводила випробувальних ядерних вибухів або випробувань балістичних ракет великої дальності, КНДР продовжила розробку балістичних ракет малої та великої дальності.
Жодного скандалу
Розгорнуті стратегічні ядерні сили двох країн-лідерів залишаються в межах СНО-3. Це двостороння російсько-американська угода про скорочення наступальних озброєнь. Вона зобов’язує сторони обмінюватися інформацією про кількість боєголовок і носіїв. Вашингтон і Москва у лютому 2021 року продовжили термін дії СНО-3 на 5 років за лічені дні до його закінчення.
«Не бачу жодного скандалу в невеликому підвищенні рівня розгорнутих ядерних боєголовок. Швидше за все це пов’язано з розгортанням нових ракет: коли боєголовки на нових уже розгорнули, а на старих ще не зняли», — пояснила Забороні директорка Одеського центру проблем ядерного нерозповсюдження Поліна Сіновець.
Кандидатка політичних наук каже, що підвищена боєготовність — теж справа звична: це триває ще з часів Холодної війни. Тож не дивно, що зараз, під час загострення відносин, ніхто не збирається її знижувати.
Поліна Сіновець
«Ядерна зброя — це політичний інструмент, а війна з його застосуванням може статися тільки помилково або випадково. З огляду на величезну кількість заходів безпеки, імовірність такої випадковості невисока, на мій погляд», — зазначила дослідниця.
«Червона лінія» для Російської Федерації, коли та може звернутись до ядерної ескалації — вступ України до НАТО, розповіла Сіновець. В Альянсі це чудово розуміють, тому не поспішають із рішенням. Зокрема, Грузія ще у 2015 році виконала всі реформи НАТО, але не стала частиною блоку саме через ці побоювання.
Раніше дослідники SIPRI повідомляли, що, попри пандемію COVID-19, у 2020 році світові витрати на оборону досягли рекордних показників і перевищили 1,98 трлн доларів — це на 2,6% вище показників 2019 року. За обсягом військового бюджету Росія посідає четверте місце у світі, поступаючись лише США (778 млрд доларів), Китаю (252 млрд доларів) та Індії (72,9 млрд доларів).
Заборона вже розповідала, як змінилася війна в сучасному світі. Якщо коротко, переважна більшість сучасних конфліктів розгортається в бідних і слабких країнах. Розвинені держави теж залучені в цю спіраль насильства: вони постачають зброю й техніку сторонам, підтримують їх інформаційно, вводять коаліційні війська. Буває, що між ядерними державами виникає напруга, як-от між США і Китаєм через острів Тайвань. Втім, до прямих зіткнень справа не доходить. Третя світова війна і ядерний апокаліпсис, на думку експертів, малоймовірні.
