«Сексуальна освіта» — все. Розповідаємо, яким вийшов фінал терапевтичного серіалу та чого він навчив нас за чотири сезони

21 вересня на Netflix вийшов четвертий, і останній, сезон «Сексуальної освіти» — душорятівного шоу про секс-школу в британському містечку Мурдейл, учні якої наочно продемонстрували, що кожен займається сексом (або не займається взагалі) так, як хоче, а проблеми у статевому житті варто вирішувати, а не соромитися їх. Редакторка Заборони Марія Педоренко вважає, що головний герой серіалу — «секс-пацан» Отіс Мілберн — врятував життя не лише своїм колегам по екрану, а й їй самій, та розповідає, з яким посмаком фінал «Сексуальної освіти» залишає глядачів і чого серіал навчив аудиторію за шість років з моменту премʼєри.

Яким вийшов фінал «Сексуальної освіти»?

«Секс-школи» більше немає. Революція, яку минулого сезону влаштували учні, щоби припинити утиски нової директорки, позбавила заклад фінансування. Тепер Отіс і компанія йдуть до нового коледжу, де, як уже жартують в інтернеті, бути гетеросексуальним означає бути в меншості. Колишні учні середньої школи Мурдейла нарешті почуваються у своїй тарілці: тут немає місця булінгу, повсюдна інклюзія і ніхто не ставить під питання твій гендер.

Та навіть у такій школі-утопії є свої проблеми, а нові герої не цуратимуться абʼюзу, брудного суперництва та навіть сталкінгу.

Власне, нові персонажі серіалу — головне слабке місце фінального сезону. Вони прийшли на заміну героям, які цього сезону на екран не повернулися: ви не побачите сантехніка Якоба з донькою Олою, чи її дівчину Лілі, яка марила інопланетянами, від трійки «Недоторканих» лишилася тільки Рубі, а загадковий Рахім, який тільки почав набувати на екрані субʼєктності і розкриватися з інших боків, зник так само різко, як і зʼявився в другому сезоні.

Такі зміни в акторському складі пояснює популярність серіалу: чимало зірок «Сексуальної освіти» після премʼєри 2017 року вистрілили за межами проєкту. Їх можна було побачити в іншому хіті Нетфлікса «Бріджертони» та в головному блокбастері 2023 року «Барбі», а Шуті Ґатва (іскрометний Ерік Ефіонґ) став новим Доктором Хто, і таким Володаря Часу фанати серіалу ще ніколи не бачили. Тож коли почали зʼявлятися новини, що до наступних сезонів «Сексуальної освіти» не повернуться не лише виконавці другорядних ролей, а й уже згаданий Ґатва чи Емма Маккі (Мейв Вайлі), дострокове закінчення серіалу стало, певно, єдиним успішним рішенням.

Дірки в касті закрили абсолютно новими героями, втім, співпереживати їм складно, а знайомитися з нуля не дуже цікаво, навіть попри їхню безумовну яскравість. Та водночас вони репрезентують досвіди, яких ми не бачили в серіалі до того: тут є пара коханців-трансперсон, поліаморна дівчина з глухотою, вільна від вікових секс-упереджень вчителька мистецтва чи радіоведуча на порозі менопаузи (яскраве камео комікеси Ганни Ґедсбі). Утім, їхня поява виглядає радше як вимушене сценарне рішення — це герої-інструменти, які, з одного боку, допомагають рухати історію, а з іншого — лише відволікають від ліній, заради яких ми всі зібралися.

Чи знайде Адам своє місце в житті? Чи подолає Еймі травму від домагань? Чи вдасться Мейв реалізувати свої амбіції в Америці? Чи приймуть Еріка в церкві таким, який він є? Зрештою, хто батько нової дитини докторки Мілберн? Та як розв’яжеться любовний трикутник Отіса, Мейв і Рубі?

Драми в «Сексуальній освіті» завжди вистачало навіть попри жанрову ознаку комедії, і авторам завжди вдавалося дотриматися потрібної інтонації: де треба, можна було й у фарс пуститися, в інших випадках — зробити серйозне обличчя, але в міру, щоб разом зі сльозами на обличчі зʼявлялася посмішка. В четвертому сезоні разом з героями подорослішали й їхні проблеми, і серіал вже ступив на поле трагікомедії. Тож і гірко-солодкий присмак фіналу забезпечило не лише прощання з улюбленими персонажами, а й їхнє стрімке прощання з дитинством.

Дозволю собі мікроспойлер: якщо кульмінацією попередніх сезонів ставала дискотека, мюзикл чи день відкритих дверей, то на фінал автори «Сексуальної освіти» приберегли похорон. Кращої метафори кроку в доросле життя й не придумаєш.

В чому феномен серіалу?

Футболіст Дані Рохас — герой серіалу «Тед Лассо», іншого душорятівного проєкту останніх років, — любив повторювати свій девіз: «Футбол — це життя!» Якщо перефразувати його, то вийде ідеальне резюме «Сексуальної освіти»: секс — це життя. Не лише тому, що завдяки йому на світ зʼявляються нові люди, а й тому, що життя багатьох так чи інакше обертаються навколо сексу — чи його відсутності. Особливо коли ти тінейджер у розпалі пубертатного періоду.

«Як це — проходити через пубертат? Болючий дискомфорт, перші закоханості та великі-великі почуття. Ми хотіли зробити шоу, що могло б відповісти на деякі питання про любов, секс, дружбу та наші тіла. І таким чином допомогти нашим внутрішнім підліткам почуватися менш самотніми», — пояснювали автори серіалу.

Вочевидь колишні тінейджери і були цільовою аудиторією «Сексуальної освіти» від самого початку. Герої серіалу наче варилися у вакуумі, де немає маркерів часу — вкупі з одягом ніби з вінтажних бутиків чи саундтреком з 1980-х про наші дні глядачам зрідка нагадували смартфони. 

Мій пубертат припав на нульові, і про сексуальну освіту тоді мови не йшло. Короткі глави про те, як зʼявляються діти, в «Енциклопедії для дівчаток» (анатомія для наймолодших), перші шоу про секс на ТБ ближче до опівночі (нерелевантні дорослі проблеми) та численні «Американські пироги», сфокусовані переважно на чоловічому задоволенні (передчасна еякуляція та полюції мені невідомі) — ось і вся секс-освіта. Окрема подяка українським телевізійникам, які періодично крутили вдень німецьку комедію «Дівчата зверху» — так я дізналася про жіночий оргазм і те, що шлях до нього може бути вельми непростим.

Проте серіал «Сексуальна освіта» сам став великою (і, що важливо, наочною) енциклопедією сексу, яка не лише демонструє всі відтінки спектра сексуальності, а й пояснює, що проблеми в сексі трапляються, вирішити їх цілком можливо, не хотіти сексу — окей, хотіти багато сексу — теж (головне, щоби це нікому не приносило дискомфорт). А ще вчить, як використовувати анальний душ і dirty talk, займатися фінгерингом і рольовими іграми та пояснює, що робити після незахищеного сексу і домагань в публічному просторі.

Чимало з цих речей багатьом із нас, колишніх підлітків, варто було почути саме тоді, 10–15–20 років тому. На комусь це незнання залишило шрами, на когось — впливає і досі, та «Сексуальна освіта» неодноразово проговорює важливий момент: усвідомлення проблеми — це перший крок до її вирішення. Зрозуміло, що екранному секс-терапевту не завадив би дисклеймер «самолікування шкідливе для вашого здоровʼя», та за чотири сезони серіал зібрав різноманіття болю, і кожен з його різновидів має свій ключик для зцілення.

Пʼять важливих уроків, яких нас навчили герої «Сексуальної освіти»

Жінка має право на власне тіло та його недоторканність. Сцена аборту, який роблять школярці Мейв Вайлі під ліричну Asleep гурту The Smiths в перших епізодах серіалу, швидко дала зрозуміти, що автори не граються з темою сексу та пояснюють, що кожна дія має свої наслідки. Утім, у роботі над цими наслідками жінки заслуговують на поважне ставлення лікарів, відсутність засудження та належний медичний догляд.

Ще більш хрестоматійним і показовим епізодом серіалу була дискусія дівчат — абсолютно різних за зовнішністю та зацікавленнями, — яких обʼєднала небажана увага від чоловіків. Неочікувані дікпіки в особистих повідомленнях, переслідування на вулиці, домагання у транспорті, порнопомста — все це приклади зазіхань на жіноче тіло, які й досі виправдовуються в суспільстві. Утім, «Сексуальна освіта» показує, що подібні дії залишають по собі шлейф травми, на боротьбу з якою треба витрати море сил і ментального здоровʼя.

Чоловіче задоволення набагато ширше, ніж ми звикли уявляти. Сексуальна культура доволі пенісоцентрична: якщо секс не пенісовагінальний, значить, це й не секс взагалі? А гомосексуальні контакти — це, виходить, теж не секс? Герої серіалу прямо кажуть, що будь-які практики, які приносять сексуальне задоволення, — це секс, а заразом і розширюють перспективу чоловічого задоволення. Хочете зайнятися анальним сексом у гомосексуальній парі? Ось вам інструкція, як підготувати себе і не соромитися першого контакту. Не ідентифікуєте себе як гея, але отримуєте оргазм від стимуляції простати? Не варто сумніватися у власній сексуальності, краще продовжуйте пізнавати власне тіло самостійно чи в парі.

Не хотіти сексу взагалі — нормально. Сексуальність — це спектр, і асексуальність — його важлива частина. Проте належної уваги їй довго не приділяли, тож асексуали нерідко стикалися із соромом через відсутність лібідо чи вважали себе «поламаними». У «Сексуальній освіті» цю тему проговорювали неодноразово, наголошуючи: це цілком нормально (крім моментів, коли лібідо було, а потім раптово зникло). В новому ж сезоні про асексуальність заговорили в контексті стосунків з іншими людьми, коли сором від зізнання заважає людям вибудовувати адекватну взаємодію. Та в подібних випадках герої серіалу нагадують одне одному, що вони не самі, і поруч знайдуться люди, яким можна відкритися та отримати таку необхідну підтримку.

Люди з інвалідністю теж хочуть сексу і — сюрприз — займаються ним. Коли в серіалі вперше зʼявився частково позбавлений рухомості Айзек на візку, «Сексуальна освіта» зробила воістину революційний крок: на глядача чекала секс-сцена з хлопцем з інвалідністю, яку не фетишизували на кшталт «Оповіді служниці» чи «Американської історії жаху». Для України ця тема сьогодні стала актуальною як ніколи. Через бойові дії кількість людей з інвалідністю збільшилася в рази, проте фізична травма не поставила хрест на їхньому сексуальному житті. А герой Айзека ще й розповів, що, попри нечутливість нижньої частини тіла, він все ще отримує задоволення від доторків і поцілунків. Головне, щоби це було за згодою.

І, так, активна згода — наріжний камінь гарного сексу. Коли на Заході почали говорити про обовʼязковий дозвіл на секс перед кожним статевим актом, в Україні почалися не стільки дискусії, скільки вправи на найсумнівніший жарт з цієї теми. Мовляв, крім презерватива, тепер треба буде носити з собою паспорт, папірець і ручку, а з сексу зникне спонтанність, яка лише посилює бажання. Герої «Сексуальної освіти» доводять, що проговорена словами через рот згода не знищує лібідо, а тільки посилює його та дозволяє людині почуватися в безпеці — особливо у випадку, коли секс відбувається вперше чи з новим партнером. Хлопців це теж стосується: наприклад, якщо стимуляція простати — це те, що ви хотіли спробувати, але раптовий палець в анус — це перебір, то такі моменти варто обговорити заздалегідь або в процесі.