ЛГБТ-пара уклала перший партнерський договір, що діє за законами України. Заборона розібралася, що з ним не так
11 листопада громадська діячка Олеся Соломіна опублікувала у своєму фейсбуці пост про те, що вона підписала зі своєю дівчиною перший партнерський договір в Україні. У цьому ЛГБТ-парі допоміг адвокат Артем Афян. Журналіст Заборони Самуїл Проскуряков розповідає, як виникла ідея партнерського договору і що з ним не так.
Олеся Соломіна розповіла Забороні, що партнерський договір – ідея адвоката Артема Афяна. «Пам’ятайте рік тому в Києві був великий концерт Елтона Джона? Після концерту, глава Православної церкви України Епіфаній дав інтерв’ю про те що, в Україні ніколи не буде гей-шлюбів. Артем був досить далекий від теми ЛГБТ, але заборона базових свобод для групи людей його зачепила».
Олеся розповідає, що Афаян став шукати варіанти, як оминути заборону гей-шлюбів. Він зробив перший договір, але не знав як застосувати, тому що люди боялися відкрито говорити про свою орієнтацію. Олеся і Артем багато років приятелюють. Якось за чаєм жінка розповіла адвокатові любовну історію з минулого. «Він такий: Леся, у мене ж є договір, який може вирішити проблеми гей пар в Україні. Хочеш на нього подивитися і сказати свою думку? Так почалося. Я ще не була тоді у стосунках».
Відтоді товариші почали роботу з цим договором і посилення його в рамках потреб геїв. Майже рік працювали над документом спільно, а коли Олеся закохалася, то почала трохи прискорювати робочі процеси: «Мені хотілося одружитися».
Афян пояснив, що документ поширює право спільної власності на все нажите майно. «У договорі є ще цілий ряд пунктів, які відновлюють правову конструкцію сім’ї, закріплену в сімейному кодексі та інших законах. Це – комплексний документ, який об’єднує договір, заяви, довіреність тощо». У коментарях Олесі адвокат висловив готовність юридично захищати розроблений ним партнерський договір. «Готовий до такого позову, і навіть чекаю його. Це буде цікава справа».
Олеся надала Забороні документ. Ми його дослідили і проконсультувалися з експертом правозахисного ЛГБТ Центру «Наш світ» Андрієм Кравчуком. І ось що він нам розповів.
Чи це унікальний документ?
Ні, цей договір не є унікальним. Як Центр «Наш світ», так й інші ЛГБТ організації раніше вже розробляли та пропонували для безкоштовного використання типові договори цивільного партнерства для одностатевих пар в Україні. Втім, цим організаціям невідомо про жоден випадок практичного укладення подібного договору, оскільки він вирішує лише обмежене коло проблем – здебільшого, лише щодо володіння та використання спільно нажитим майном партнерів. Це можна зробити згідно Цивільного кодексу, але інші питання, які потребують наявності у партнера статусу члена сім’ї або близького родича таким чином вирішити неможливо. Наприклад, медичні питання. Статус члена сім’ї або близького родича може бути встановлений тільки законом.
До яких законів апелює договір?
Ці закони (конкретні статті та положення) взагалі-то мають бути прямо вказані у тексті договору. Оскільки запропонований договір взагалі не наводить посилання на будь-який законодавчий акт, можна тільки гадати, чим його розробники хочуть обґрунтувати його дію. За винятком майнових статей Цивільного кодексу України, немає правових підстав для реалізації положень цього документу, каже Кравчук. В договорі не згадуються навіть і відповідні статті ЦКУ, які дозволяють договірне врегулювання майнових відносин: «Як на мене, абсолютно безглуздий документ».
Чи він дійсно працює?
Запропонований договір, за винятком Розділу 2 «Майно партнерів», має суто декларативний характер. «Він не спирається на конкретні закони (навіть не згадує про них), і тому є з правової точки зору нікчемним».
Так і що тоді робити?
На жаль, тільки вимагати зміни законодавства. «Я на різних майданчиках спілкуюся з людьми про шлюбну рівність між гомосексуальними та гетеросексуальними стосунками. І дуже часто люди закидають, мовляв, можна оформити спадок, не обов’язково бути родичами, можна укладати договори. Але для мене питання виглядає так: чи можуть гомосексуальні люди скористатися такими самими послугами державних інституцій, як і гетеросексуальні? У випадку інституту шлюбу відповідь очевидна», — каже феміністка та ЛГБТ-активістка, співорганізаторка ХарківПрайд та КиївПрайд Анна Шаригіна.
Гомосексуальні партнери не визнаються на рівні держави родичами, тому не мають деяких можливостей «за замовчанням». Зокрема, не можуть відвідати партнерів в реанімації або тюрмі (тобто, в найгірших життєвих ситуаціях), не можуть приймати рішення за партнера/ку в критичних ситуаціях недієздатності, «ба навіть поховані бути поряд вони не можуть».
«Поки спільнота із юристами шукає компроміси і хвіртки у діючому законодавстві, ми, щонайменше, витрачаємо дорогоцінний ресурс і ігноруємо реальність. Нас намагаються переконати, що цивільні партнерства – це крок, бо наразі деякі країни дійсно дійшли шлюбної рівності крізь інститут цивільних партнерств. Проте є багато країн, які так і не зрушили далі. А дехто одразу визнавали право гомосексуальних людей на інститут шлюбу. Наразі Україна знаходиться в глобальному інформаційному полі і розділяє цінності ліберального суспільства, отже, погоджуючись на такі компроміси, ЛГБТ+ спільнота ніби сама визнає власну неповноцінність, а це є абсолютно неприйнятним».
Співорганізаторка ХарківПрайд та КиївПрайд Анна Шаригіна
На переконання активістки, гомосексуальні люди, які виконують усі обов’язки громадян та громадянок України, повинні мати рівний доступ до прав, можливостей і державних послуг на рівні гетеросексуальних пар.
