Ураження зсередини: що таке контузія та як допомогти постраждалій людині

Вже понад два місяці щодня в різні куточки України летять ворожі снаряди. Тисячі людей гинуть і отримують каліцтва, і кожен вибух — серйозна загроза для всіх, хто перебуває у радіусі вибухової хвилі. Навіть якщо ви не бачите на постраждалій людині фізичних проявів травм, це, на жаль, зовсім не означає, що її не зачепило, адже ураження може бути і зсередини. Один із різновидів таких уражень — контузія. Заборона розповідає, як виявити контузію у себе або того, хто опинився поруч із вами, і як допомогти постраждалому.

Трохи історії

Англійською термін «контузія» перекладається як shell shock, що дослівно означає «оболонковий шок» або «снарядний шок». Таке формулювання вигадали британські солдати під час Першої світової війни. Тоді контузія була дуже поширеною проблемою серед воєнних, і лікарі довго не могли зрозуміти, що це таке та як із цим боротися. 

Багато симптомів цього стану були фізичними: слабкість, головний біль, втрата рівноваги, тремор, порушення зору та слуху тощо. На той час британська армія призначила доктора Чарльза Семюеля Майерса психологом-консультантом, щоби розібратися зі збільшенням кількості випадків «оболонкового шоку». Тоді він дійшов висновку, що усе це — наслідки пригніченої травми. Простіше кажучи, це неявні наслідки вибухів в організмі, на відміну від переломів, відкритих ран та кровотеч.

Майерса дуже критикували за це відкриття, адже на той момент подібні стани вважалися проявом боягузництва — мовляв, солдати вигадують собі симптоми, щоби не повертатися на фронт. Але з часом проблема ставала дедалі видимішою: велику частину пацієнтів виписували з лікарень із примітками «нездатний до регулярного працевлаштування». Лікарям просто не вистачало досвіду та розуміння, щоб вилікувати оболонковий шок. 

Тоді Майерс запропонував створити спеціалізовані центри для таких випадків і почав навчати лікарів працювати з цим діагнозом. Його методи зараз використовують по всьому світу. 

Як виявити контузію?

Контузія — це ураження всього організму або головного мозку внаслідок непрямого ураження тіла людини. Найчастіше в контексті контузії говорять саме про ураження вибуховою хвилею. Тобто якщо ви, скажімо, були поруч із вибухом і не отримали очевидних травм, але відчуваєте, що щось не так, то цілком ймовірно, що у вас контузія. У міжнародній класифікації хвороб діагнозу «‎контузія»‎ немає: зазвичай під нею мають на увазі закриту черепно-мозкову травму.

Крім вибухової хвилі контузію можуть спричинити сильні побої, різка зміна атмосферного тиску, падіння з висоти або завали з великою вагою — наприклад, обвал будинку. Найчастіше, зазнавши контузії, ви відчуватимете такі симптоми:

• дезорієнтованість, запаморочення, можливо, втрата свідомості;
• головний біль, що розпирає;
• нудота і блювання;
• погіршення або втрата памʼяті;
• підвищений пульс;
• проблеми із зором та слухом;
• струс мозку;
• струс або розрив внутрішніх органів.

У випадку контузії необовʼязково будуть наявні всі ці симптоми. Але якщо вам здається, що у вас є принаймні три з них, це привід звернутися до лікаря. Щоб точно встановити діагноз, лікарю можуть знадобитися певні діагностичні дослідження — наприклад, ультразвукова діагностика, рентген, компʼютерна томографія, офтальмоскопія тощо.

Виділяють три ступені контузії. За легкої контузії людина може тремтіти, заїкатися, у неї може закладати вуха або поколювати у кінцівках. За середньої у потерпілого погіршується зір, зникає слух, частково паралізує кінцівки. За важкої контузії людина зомліває, має судоми та кровотечу із вух або рота. В окремих випадках у потерпілого може ускладнюватися дихання.

Що робити, якщо у людини поруч контузія?

Людина, що отримала контузію, перший час доволі вразлива, особливо якщо вона непритомна. Тому перше, що варто зробити — покласти її на бік, щоби вона не захлинулася або не задихнулася. 

Якщо ви бачите, що потерпілий не дихає, перевірте, чи немає у нього в носі чи роті сторонніх предметів, які заважають диханню — наприклад, уламків, каміння, піску тощо. Якщо є і ви можете це дістати — діставайте обережно, якщо немає — проводьте штучне дихання. Для цього треба розжати щелепи постраждалого та очистити його ротову порожнину від забруднення за допомогою серветки або якоїсь тканини. 

Штучне дихання треба робити доти, доки людина не прийде до тями або поки не приїдуть медики. Непрямий масаж серця робити не можна через можливі розриви внутрішніх органів. Пити людині також не бажано з цієї ж причини. У такому стані постраждалого одразу мають доправити до лікарні, якщо це можливо.

Якщо постраждалий при тямі, але дезорієнтований, варто проконтролювати, чи немає у нього кровотечі з носу чи вух — якщо є, покладіть до ніздрів або вух ватні тампони. Намагайтеся за можливості вкрити людину чимось теплим. Також за можливості доправте її до лікарні.

Чим небезпечна контузія?

Сама по собі контузія не смертельна. Але якщо крім контузії є інші травми, це значно ускладнює ситуацію. При цьому контузія небезпечна не стільки первинним ураженням, скільки наслідками. Якщо виконувати вказівки лікаря, у більшості випадків вона минає сама.

Водночас є вірогідність, що у постраждалого може розвитися постконтузійний синдром — цей діагноз є у міжнародній класифікації хвороб. Синдром проявляється порушеннями у трьох складових:

• фізична — головний біль, слабкість, реакція на шум;
• когнітивна — погіршення памʼяті, концентрації уваги та порушення сну; 
• психоемоційна — приступи агресії, різка зміна настрою, депресія тощо.

Постконтузійний синдром слід лікувати під наглядом медиків. Від цього є ліки, але підбирати їх має тільки лікар. Найкраще лікування — комплексне, і має включати роботу і з психотерапевтом чи психіатром.