Крим, «Азовсталь» і «братні народи»: що відбувається навколо «Євробачення-2023» та чому конкурс називають найбільш політичним в історії

З 9-го до 13 травня в Ліверпулі триває пісенний конкурс «Євробачення-2023». Незважаючи на перемогу України, через повномасштабне російське вторгнення подію перенесли до Великої Британії, яка торік посіла друге місце. Втім, Україна все одно репрезентована на конкурсі: за звання переможця від нашої країни боротиметься гурт TVORCHI, а в самому Ліверпулі організовано низку подій, повʼязаних з українською культурою. Цьогорічне «Євробачення» відбувається під гаслом «Обʼєднані музикою», проте його вже називають найбільш політизованим за всю його історію. Розповідаємо, з чим це повʼязано та чому, попри війну, Україна продовжує брати участь у конкурсі.

Провальний і переможний шлях України на «Євробаченні»

Україна дебютувала на «Євробаченні» на 48-й рік проведення пісенного конкурсу — 2003 року в Ризі країну представляв Олександр Пономарьов із піснею Hasta la Vista. Композиція розповідає про сварку закоханих, які встигають швидко розійтися й помиритися. Від міжнародного журі співак сумарно отримав 30 балів і посів 14-те місце з 26. 

Однак успіху на «Євробаченні» Україні не довелося чекати довго. Вже наступного року Руслана з піснею Wild Dances виграла конкурс, тож ювілейне, 50-те «Євробачення» відбулося в Києві. За кілька місяців до його проведення в Україні закінчилася Помаранчева революція, і її неофіційний гімн «Разом нас багато» у виконанні гурту «Ґринджоли» обрали від України як конкурсну пісню. Для виступу на «Євробаченні» колективу довелося прибрати політичний підтекст пісні — це суперечило регламенту, а в самій Європі далеко не всі зрозуміли сенс треку через незацікавленість у тодішньому суспільно-політичному житті в Україні. Результат — 19-те місце з 24.

Наступним успіхом України на «Євробаченні» став виступ Вєрки Сердючки в Гельсінкі 2007 року. Її пісня Dancing Lasha Tumbai посіла друге місце на конкурсі, однак паралельно спровокувала контроверсію в сусідній Росії. На федеральних каналах тоді активно розкручували теорію про те, що Сердючка співає Russia goodbye («Росіє, прощавай»). Сам Андрій Данилко пояснив, що на назву його надихнула пісня «Бошентумай» радянського гурту «Кино». Проте після початку повномасштабної війни Данилко офіційно заявив, що змінює слова пісні на Russia goodbye.

«Not every legend is a winner. Not every winner is a legend», — писали в коментарях під відео з його виступом на «Євробаченні».

Наступний яскравий і переможний перформанс відбувся 2016 року, коли на сцену «Євробачення» вийшла кримськотатарська співачка Джамала. Її пісня «1944» присвячена насильницькій депортації кримських татар під час Другої світової війни, а приспівом стали слова з кримськотатарської народної пісні Ey, güzel Qırım («Мій прекрасний Крим»). Після виступу у фіналі в деяких європейських медіа та, зокрема, в Росії Джамалу почали звинувачувати в політизації конкурсу. Проте Європейська мовна спілка заявила, що композиція не порушує правил «Євробачення».

Однак на наступному домашньому «Євробаченні» Україна продовжила тенденцію невдалих виступів. Гурт O.Torvald із піснею Time посів 24-те місце з 25 — це найгірший результат України на конкурсі. 

Відтоді найбільш удало від України виступили гурти Go_A (2021 рік, п’яте місце) та Kalush Orchestra (2022 рік, перемога). Пісня перших — Shum — основана на однойменній веснянці, її текст пов’язаний з весняним пробудженням природи. У травні 2021 року трек очолив світовий рейтинг Spotify, а також став першою україномовною піснею у світовому чарті Billboard. Натомість фронтмен Kalush Orchestra Олег Псюк присвятив пісню Stefania своїй матері, та після 24 лютого 2022 року трек почав набувати нових сенсів — зокрема як присвята всім українським жінкам, на яких лежить відбиток повномасштабного вторгнення.

Зворотний бік українського «Євробачення»

Щорічні скандали навколо «Євробачення» можна назвати неофіційною традицією конкурсу в Україні. Під масове обговорення й критику потрапляють усі — від учасників національного відбору до запрошених на конкурс гостей та безпосередньо голосування за переможця.

Так, 2019 року Україна взагалі відмовилася від участі в пісенному конкурсі. За результатами відбору країну мала представляти співачка MARUV, але Національна суспільна телерадіокомпанія України (НСТУ) не змогла договоритися з артисткою за умовами контракту. Після цього в НСТУ намагалися домовитися з гуртами Freedom Jazz та KAZKA, які посіли на нацвідборі друге й третє місця відповідно, проте в обох випадках телерадіокомпанія дістала відмову.

На «Євробаченні-2022» Україну спершу мала представляти Аліна Паш. Однак одразу після оголошення результатів гурт Kalush Orchestra, що посів друге місце на нацвідборі, заявив про підозру у фальсифікації підрахунку глядацьких голосів. Згодом організатори нацвідбору взагалі позбавили Аліну Паш права участі в конкурсі через підробку довідки про відвідування Криму через адміністративний кордон в Україні — так співачка намагалася довести, що перебувала на території окупованого півострова без порушення українського законодавства. Тому на переможне для України «Євробачення» зрештою поїхали Kalush Orchestra.

Уже під час «Євробачення-2022» українські глядачі віддали сусідній Польщі 12 балів, а національне журі — жодного. При цьому Kalush Orchestra отримали по 12 балів від журі й глядачів Польщі — максимальний можливий результат. Ця ситуація викликала шквал критики не лише в соцмережах, а й в українському політикумі: спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук назвав національне журі «далеким від народу», а очільник українського Мінкульту Олександр Ткаченко підкреслив, що оцінка журі, за яку йому дуже соромно, не відображає ставлення українців до поляків.

Як завдяки «Євробаченню» світ звертав увагу на Україну та її культуру

Першою, хто звернув увагу на війну в Україні й тимчасову окупацію українських територій, стала Джамала. Це зумовлено і тим, що 2015 року фактично через ці самі причини Україна відмовилася від виступу на «Євробаченні». 

Пісня «1944» присвячена депортації кримськотатарського народу й записана на тлі відновлення репресій проти кримських татар після тимчасової окупації Криму. Крім того, це перша пісня в історії конкурсу, в якій звучить кримськотатарська мова. У комплексі це допомогло звернути увагу на історію та культуру кримських татар. Серед українців — також.

В український фольклор допомогли зазирнути Go_A. Shum — давня українська веснянка, яка походить з дохристиянських часів. Фольклористи вивчають її багато років: уперше її ще XIX століття описав етнограф Михайло Максимович, а згодом про «Шум» писали Борис Грінченко й Михайло Грушевський.

Напевно, найважливішим виступом України на «Євробаченні» був саме останній. Відзначився він не тільки піснею Stefania та рожевою панамою, а закликом Олега Псюка «Help Ukraine, Mariupol, save Azovstal right now!» («Допоможіть Україні, Маріуполю, врятуйте “Азовсталь” просто зараз!»). Після цього в Google зросла кількість запитів слова Azovstal, а гурту тим самим вдалося привернути увагу до російської блокади Маріуполя й захисників «Азовсталі».

Як у Ліверпулі згадують про Україну

І хоча пісенний конкурс відбувається не в Україні, на час його проведення Ліверпуль намагається відтворити українську айдентику, популяризуючи українську культуру. Це цілий комплекс подій, що розповідають світу про Україну, створюючи ефект присутності, ніби конкурс триває не в Британії.

У гранд-фіналі конкурсу виступлять Go_A, Kalush Orchestra, Вєрка Сердючка, Джамала та Тіна Кароль, а до участі в півфіналах запрошені українські й британські виконавці Марія Яремчук, OTOY, Alyosha, Злата Дзюнька, Ріта Ора та Ребека Фергюсон, а також Юлія Саніна (The Hardkiss), яка до того ж виступає як одна з ведучих конкурсу.

Крім того, у місті триває EuroFestival — україно-британський фестиваль, присвячений українській культурі. Загалом представлено 24 проєкти, 19 з яких — колаборація між британськими й українськими митцями. Він розпочався 1 травня й триватиме до 14-го.

Так, наприклад, для фестивалю створили 12 світлових солов’їв, яких розмістили по всьому місту. Кожна інсталяція представляє окремий регіон України. А в межах виставки української художниці Каті Бучацької «Ізюм — Ліверпуль» Ліверпульський кафедральний собор перетворили на залізничний вагон.

А ще як нагадування про повномасштабну війну пам’ятник адміралу Гораціо Нельсону в Ліверпулі обклали мішками з піском на знак солідарності з Україною.

9 травня під час першого півфіналу українська співачка Alyosha та британка Ребека Фергюсон, які стали запрошеними гостями, виконали пісню Ordinary World гурту Duran Duran, де один куплет звучав українською. Номер розповідає про подружжя, розділене повномасштабним вторгненням. Це частково біографічна історія, оскільки чоловік співачки — Тарас Тополя з гурту «Антитіла» — на початку повномасштабної війни вступив до лав територіальної оборони, а сама Alyosha покинула країну разом з дітьми. 

Також 11 травня в Ліверпулі Джамала спільно з BBC Philharmonic Orchestra презентує свій новий альбом QIRIM («Крим»). Це збірка з 14 традиційних кримськотатарських пісень, кожна з яких представляє певну місцевість півострова. 

Чому візит на «Євробачення» став проблемою для українців?

Насамперед через обмеження з виїздом за кордон. Відвідати «Євробачення» можуть тільки іноземці й українці, які наразі перебувають у Великій Британії, або українці, які можуть законно виїхати з України. Тому більшість відвідувачів на україно-британському «Євробаченні» — іноземці.

Водночас доволі проблемним став виїзд з України для артистів-чоловіків, які приїхали на «Євробачення». Усе через посилення контролю за наданням дозволів на виїзд за кордон, яким Міністерство культури відповіло на ситуацію з коміком Андрієм Щегелем. 1 березня 2023 року він розповів в інтервʼю, що виїхав з України за дозволом Мінкульту, але не планує повертатися додому. Втім, оновлені правила суттєво ускладнили процес оформлення дозволу, тому українські артисти почали скасовувати закордонні благодійні тури — серед них гурти Schizogen, White Ward, KAZKA та інші.

Що очікувати від конкурсантів «Євробаченні»?

У медіа цьогорічне «Євробачення» вже називають найбільш політизованим за всю його історію, притому що конкурс завжди позиціював себе аполітичним. Та композиції від деяких учасників усе ж таки мають політичний підтекст: пісня Mama ŠČ від хорватів Let 3 — це сатира на Володимир Путіна, а у своєму номері гурт використовує іграшкові ядерні ракети й комуністичну символіку.

Чеський гурт Vesna співає про «слов’янське сестринство», за що його вже звинувачують у просуванні стереотипу про «братні народи» Росії та України. У пісні My Sister’s Crown є окремий куплет українською мовою, та водночас одна з учасниць групи — росіянка, яка стверджує, що вона проти повномасштабної війни. 

Фінал пісенного конкурсу «Євробачення-2023» відбудеться 13 травня. Український гурт TVORCHI виступить під номером 19. Під час офіційного відкриття конкурсу дует вийшов на бірюзовий хідник у костюмах з іменами українських дітей, які під час війни народилися передчасно. Таким чином вони привертають увагу до збору грошей на інкубатори інтенсивної терапії для таких малюків.

Крім того, пісня Heart of Steel, з якою музиканти вийдуть на сцену «Євробачення», натхнена обороною Маріуполя та захисниками «Азовсталі». Спеціально для конкурсу вони переробили першочергову версію композиції та додали в неї куплет українською й народні мотиви.